УХВАЛА
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
Справа №: 22-ц/190/5454/13Головуючий суду першої інстанції:Кайро І.А. Головуючий суду апеляційної інстанції:Іващенко В. В.
"22" вересня 2013 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:
Головуючого суддіІващенко В.В. Суддів Білоусової В.В., Дралло І.Г. При секретаріПочотовій Я.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7 про визнання права власності,
за апеляційною скаргою ОСОБА_6
на заочне рішення Ялтинського міського суду АР Крим від 11 липня 2013 року,
В С Т А Н О В И Л А :
у січні 2013 року ОСОБА_6 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_7 про визнання права власності на автомобіль BMW 530 кузов, НОМЕР_2, 2003 року випуску синього кольору, номерний знак НОМЕР_1.
Позов мотивований тим, що у 2007 році між сторонами було досягнуто домовленості щодо придбання автомобілю BMW 530 за 9000 доларів США. Оскільки автомобіль був зареєстрований за відповідачем на підставі тимчасового реєстраційного талону НОМЕР_3 від 05 грудня 2006 року, за умовами домовленості передбачалась передача 8000 доларів США, а після відповідач зобов'язувався оформити документи для здійснення правочину купівлі-продажу. У 2008 році працівниками ДАІ ГУ МВС України в АР Крим проведена перевірка автомобілю і було встановлено, що автомобіль знаходився у відповідача з порушенням вимог законодавства, у зв'язку із чим була скасована його реєстрація. З моменту отримання автомобіля позивачка неодноразово здійснювала його поточний ремонт та страхування. Оскільки станом на 24 січня 2013 року спірний автомобіль знаходиться у розпорядженні позивачки, ніяких заяв від будь-кого щодо повернення автомобіля не пред'являлось, вона просить суд визнати за нею право власності на автомобіль BMW 530 кузов, НОМЕР_2, 2003 року випуску синього кольору, номерний знак НОМЕР_1.
Заочним рішенням Ялтинського міського суду АР Крим від 11 липня 2013 року позов залишено без задоволення.
В апеляційній скарзі ОСОБА_6 ставить питання про скасування рішення суду з ухваленням нового - про задоволення позову, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Зокрема апелянт зазначає, що набула право власності на автомобіль законно, оскільки сплатила за нього відповідачеві грошові кошти відповідно до їх домовленості.
Відповідно до ч.1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Заслухавши доповідача, дослідивши обставини справи і перевіривши їх доказами, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не є обґрунтованою і не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Верховного суду України від 18.12.2009 року № 14 «Про судове рішення у цивільній справі» обгрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.
Судовим розглядом встановлено, що відповідно до тимчасового реєстраційного талону від 05 грудня 2006 року на автомобіль ВМW 530, кузов НОМЕР_2, 2003 року випуску синього кольору, номерний знак НОМЕР_1, ОСОБА_7 був власником вказаного транспортного засобу (а.с.9).
У 2007 році між ним та ОСОБА_6 було досягнуто усної домовленості щодо придбання автомобілю BMW 530 за 9000 доларів США. Оскільки автомобіль був зареєстрований за відповідачем на підставі тимчасового реєстраційного талону НОМЕР_3 від 05 грудня 2006 року, за умовами домовленості передбачалась передача 8000 доларів США, а після відповідач зобов'язувався оформити документи для здійснення правочину купівлі-продажу. У 2008 році працівниками ДАІ ГУ МВС України в АР Крим проведена перевірка автомобілю і було встановлено, що автомобіль знаходився у відповідача з порушенням вимог законодавства, у зв'язку із чим була скасовано його реєстрація.
22 серпня 2011 року, 16 серпня 2012 року ОСОБА_6 було укладеного договори обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів транспортним засобом який був ними забезпечений був - автомобіль ВМW 530, кузов НОМЕР_2, 2003 року випуску синього кольору, номерний знак НОМЕР_1 (а.с.14).
ОСОБА_6 здійснювалось придбання запчастин на автомобіль, що підтверджено копіями видаткових накладних (а.с.11-13).
12 вересня 2012 року в ОСОБА_6 вилучено тимчасовий реєстраційний талон НОМЕР_3, два державних номерних знаки НОМЕР_1, транспортний засіб - автомобіль ВМW 530, кузов НОМЕР_2, 2003 року випуску синього кольору, номерний знак НОМЕР_1, що підтверджено копіями протоколів вилучення від 12 вересня 2012 року (а.с.16,17).
При цьому, відповідно до висновку за результатами перевірки стосовно автомобілю ВМW 530, кузов НОМЕР_2, 2003 року випуску синього кольору, номерний знак НОМЕР_1. № 11/3-1629 від 03 березня 2008 року, реєстрація транспортного засобу в Ялтинському ВРЕР при УДАІ ГУ МВС України в АРК скасована, зобов'язано начальника Ялтинського ВРЕР при УДАІ ГУМВС України в АРК вжити заходи щодо вилучення у ОСОБА_7 тимчасового реєстраційного талону НОМЕР_3 та номерних знаків НОМЕР_1, що видані на автомобіль ВМW 530, кузов НОМЕР_2.
Отже, суд повно та всебічно встановив обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і на підставі правильного визначення змісту та характеру правовідносин та правильного застосування норм матеріального права, дійшов цілком правильного висновку про необґрунтованість позовних вимог ОСОБА_6
Відповідно до ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Звертаючись до суду з позовом про визнання права власності на автомобіль, позивачка зазначає, що вона придбала його на законних підставах, тобто на підставі договору купівлі-продажу.
Проте діючим законодавством встановлений цілком конкретний порядок укладення договору купівлі-продажу транспортного засобу.
Пунктом 3 ч. 1 ст. 208 ЦК України передбачена необхідність вчинення правочинів між фізичними особами у письмовій формі на суму, що перевищує у 20 і більше разів розмір неоподаткованого мінімуму доходів громадян.
Постанова Кабінету Міністрів України від 07 вересня 1998 року № 1388 «Про затвердження Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів» також передбачає письмову форму договору купівлі-продажу автомобілів та зняття транспортного засобу з обліку в підрозділі ДАІ перед відчуженням.
На підставі системного аналізу цих норм матеріального права, суд дійшов правильного висновку про відсутність доказів, які б підтверджували факт дотримання ОСОБА_6 та ОСОБА_8 порядку укладення та форми договору купівлі-продажу транспортного засобу.
Не є переконливими доводи апелянта про те, що вона набула право власності за набувальною давністю, оскільки для набуття права власності на транспортні засоби перебігу строку набувальної давності недостатньо, суду не надано доказів на підтвердження правомірності, добросовісності, відкритості, безперервності і тривалості володіння ОСОБА_6 спірним автомобілем. Окрім цього, з цих правових підстав позов не заявлявся.
Згідно зі ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу відповідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були дослідженні в судовому засіданні.
Оскаржуване рішення вищезгаданим вимогам відповідає, що згідно з ч.1 ст. 308 ЦПК України є підставою для відхилення апеляційної скарги.
На підставі викладеного і керуючись статтями 303, 304, 308 ч.1, 314, 315, 319, 323, 324, 327 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах, -
УХВАЛИ Л А :
апеляційну скаргу ОСОБА_6 відхилити.
Рішення Ялтинського міського суду АР Крим від 11 липня 2013 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів.
