ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 квітня 2014 р. м. Чернівці Справа № 824/1701/14-а
Суддя Чернівецького окружного адміністративного суду Левицький В.К., розглянув у порядку скороченого провадження справу за адміністративним позовом Кіцманської об"єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Чернівецькій області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про припинення підприємницької діяльності.
ВСТАНОВИВ:
Кіцманська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Чернівецькій області (далі - позивач, контролюючий орган) звернулася з адміністративним позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - відповідач) про припинення підприємницької діяльності. Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач більше року не подає до органів Міністерства доходів і зборів податкових декларацій, звітності та інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів передбачених чинним законодавством.
Відповідач належним чином повідомлений про відкриття скороченого провадження даної справи за адресою, внесеною до Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб - підприємців, що підтверджується відміткою про вручення рекомендованого поштового відправлення від 11.04.2014 р. (а.с. 4).
У десятиденний строк з дня одержання ухвали про відкриття скороченого провадження в адміністративній справі, відповідач письмових заперечень або заяви про визнання позову до канцелярії суду не надав.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши повідомлені позивачем обставини, суд вважає що наявні достатні підстави для прийняття судового рішення і приходить до висновку, що адміністративний позов слід задовольнити повністю.
ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) зареєстрований як фізична особа-підприємець 23.06.1995 р. та взятий на облік в органах державної податкової служби 10.08.1995 р. за № 6976 (а. с. 3, 5-6).
Статтями 67 та 68 Конституції України передбачено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом, неухильно додержуватися Конституції України та законів України. Підпунктом 16.1.3 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України передбачено обов'язок платників податків, в т.ч. подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.
Відповідно до п. 49.2 ст. 49 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи проводив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді.
Пунктом 54.1 ст. 54 цього Кодексу передбачено, що платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Підпунктом 49.18.5 п. 49.18 ст. 49 Податкового кодексу України передбачено, що податкові декларації подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - підприємців - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року.
Судом встановлено, що відповідач більше року не подає до контролюючого органу податкових декларацій, звітності та інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів передбачених чинним законодавством, що підтверджується довідкою позивача від 31.03.2014 р. №836. Остання податкова звітність подана 21.03.2011 р. (а.с. 7).
Відповідно до ч. 1 ст. 59 Господарського кодексу України припинення діяльності суб'єкта господарювання здійснюється шляхом його реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації - за рішенням власника (власників) чи уповноважених ним органів, за рішенням інших осіб - засновників суб'єкта господарювання чи їх правонаступників, а у випадках, передбачених законами, - за рішенням суду.
Згідно ст. 46 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців" не подання протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону, є підставою для постановлення судового рішення про припинення суб'єкта підприємницької діяльності.
Положенням п.п. 20.1.37 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України встановлено, що органи державної податкової служби мають право у випадках, встановлених законом, звертатися до суду щодо припинення юридичної особи та підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, про визнання недійсними установчих (засновницьких) документів суб'єктів господарювання.
Згідно п. 11.10 Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010 р. № 979, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30.12.2010 р. за № 1439/18734, якщо платник податків не має заборгованості перед бюджетом та у разі неподання протягом одного року в органи державної податкової служби податкових декларацій, документів податкової звітності керівник органу державної податкової служби приймає рішення у вигляді розпорядження відносно платника податків - про звернення до суду або господарського суду із заявою (позовною заявою) про винесення судового рішення щодо припинення юридичної особи чи підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця.
Як вбачається із матеріалів справи, зокрема довідок від 11.03.2014 р. № 586/10/20-011 та від 23.04.2014 р. №1700/10/25-21 наданих позивачем, відповідач заборгованості із сплати податків, зборів (обов'язкових платежів) не має (а.с. 4, 14).
За таких обставин, суд приходить до висновку про порушення відповідачем вимог чинного законодавства в частині неподання більше одного року до органу податкової служби звітностей та відомостей, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів), що є підставою для припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця та вважає, що вимоги позивача є обґрунтованими, відповідають обставинам справи і наявним матеріалам, у зв'язку з чим позов підлягає задоволенню.
Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір), відповідно до ст. 94 КАС України, стягненню з відповідача не підлягають.
У процесі розгляду справи не виявлено інших фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.
Керуючись статтями 11, 71, 79, 86, 94, 158-162, 183-2 КАС України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Припинити підприємницьку діяльність фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1).
3. Постанову звернути до негайного виконання.
4. Копію постанови, після набрання законної сили, надіслати державному реєстратору для виконання вимог Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців".
Відповідно до ч. 1 та 3 ст. 254 КАС України постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова суду за результатами скороченого провадження може бути оскаржена до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд шляхом подачі в десятиденний строк з дня отримання її копії апеляційної скарги.
Суддя Левицький В.К.
