Справа № 1-кп/679/26/2014
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 червня 2014 року Нетішинський міський суд Хмельницької області в складі :
головуючого- судді Савіцького Л.П.,
при секретарі - Сопронюк Л.А.,
за участю сторін:
обвинувачення - прокурорів - Олійника В.П., Косіка О.В. та
потерпілого ОСОБА_1, захисту -
обвинуваченого - ОСОБА_2 та адвоката ОСОБА_3,
розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м. Нетішині кримінальну справу за кримінальним провадженням № 12013240080000845 по обвинуваченню
ОСОБА_2, народженого ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Острог Рівненської області, українця, з освітою вищою, одруженого, інваліда 1 групи, проживаючого по АДРЕСА_1, не судимого, громадянина України,
у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 342, ч. 2 ст. 345 КК України,-
ВСТАНОВИВ:
що ОСОБА_2 19 грудня 2013 року біля 19 години, після розпиття спиртного разом з іншими особами у салоні свого автомобіля «Фіат Добло» реєстраційний номер НОМЕР_1, скермував останній та виїхав на проспект Незалежності в м. Нетішині, по якому продовжив рух.
Про вказаний факт були повідомлені співробітники автопатруля ВДАЇ Нетішинського МВ УМВС України у Хмельницькій області ОСОБА_4, ОСОБА_1 та ОСОБА_5, які негайно вжили заходів до зупинки вказаного автомобіля.
Зупинивши вказаний автомобіль під керуванням ОСОБА_2 та виявивши у останнього ознаки алкогольного сп'яніння, йому було запропоновано пройти алкотест із застосуванням спеціального технічного засобу «Драгер», на що той категорично відмовився і самовільно, без будь якого пояснення, продовжив рух автомобіля
За таких обставин та з метою припинення правопорушення і запобігання спричинення шкоди іншим учасникам дорожнього руху, вказані автоінспектори внаслідок переслідування, заблокували рух автомобіля під керуванням ОСОБА_2, службовим автомобілем.
При цьому, автоінспектор ВДАЇ ОСОБА_1, виконуючи свої службові обов'язки по охороні громадського порядку та дотримання Правил дорожнього руху відповідно до положень ст. 11 Закону України «Про міліцію» та маючи намір відсторонити ОСОБА_2 від керування автомобілем, який перебував в стані алкогольного сп'яніння, підійшов до останнього та висунув вимоги вимкнути двигун автомобіля і дістати ключ запалення.
Однак ОСОБА_2 вказану вимогу ОСОБА_1 проігнорував, вів себе агресивно і вчинив працівнику міліції активну протидію, опір, шляхом відштовхування та нанесення двох ударів кулаком правої руки та один удар ліктем лівої руки в область голови, спричинивши останньому тілесні ушкодження у вигляді підшкірної гематоми лобу справа, синця повік правого ока, які відносяться до категорії тілесних ушкоджень легкого ступеня тяжкості.
Вказані дії ОСОБА_2 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч. 2 ст. 342 КК України, як умисні дії, які виразились у опорі працівникові правоохоронного органу та за ч. 2 ст. 345 КК України, які виразились в умисному заподіянні працівникові правоохоронного органу легких тілесних ушкоджень у зв'язку із виконанням цим працівником службових обов'язків.
В судовому засіданні між потерпілим ОСОБА_1 та обвинуваченим ОСОБА_2 укладена угода про примирення, яку на розгляд суду подав захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_3, в якій сторони дійшли згоди щодо формулювання обвинувачення і його правової кваліфікації за ч. 2 ст. 342, ч. 2 ст. 345 КК України, при цьому обвинувачений беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні кримінальних правопорушень; сторони також узгодили покарання з застосуванням ст. 69,70 КК України у виді штрафу в розмірі 60 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (1020 гривень) і обвинувачений погодився на його призначення, а також усвідомив наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені ст.473 КПК України.
З'ясувавши в учасників судового провадження їх думку щодо можливості затвердження угоди, вислухавши думку прокурора, який не заперечував домовленість сторін, суд вважає, що угода підлягає затвердженню з ухваленням вироку і призначенням узгодженого сторонами покарання з наступних підстав.
Як встановлено в судовому засіданні, ОСОБА_2 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 342, ч. 2 ст. 345 КК України, які відповідно до ст. 12 КК України є злочинами невеликої та середньої тяжкості, потерпілий та обвинувачений добровільно уклали угоду про примирення і її зміст відповідає положенням ст.ст. 468, 469, 470, 472 КПК України.
В судовому засіданні з'ясоване цілковите розуміння обвинуваченим положень пунктів 1-4 ч.4 ст.474 КПК України і своїх прав, а також наслідків укладення і затвердження угоди.
Суд переконався в добровільності укладення сторонами угоди, остання не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
Поряд з поданням угоди про примирення, сторона захисту - адвокат та обвинувачений, подали суду клопотання про застосування до обвинуваченого ОСОБА_2 п. «г» ст. 1 Закону України «Про амністію у 2014 році», посилаючись на те, що останній є інвалідом 1 групи і скоїв правопорушення невеликої та середньої тяжкості.
В судовому розгляді справи обвинувачений ОСОБА_2 підтримав клопотання і просив застосувати до нього Акт амністії.
Вказане прохання підтримали потерпілий ОСОБА_1 та прокурор Косік О.В., вбачаючи підстави для застосування Амністії.
Ретельно перевіривши підстави клопотання, суд прийшов дот висновку про можливість задоволення клопотання сторони захисту, виходячи з наступного.
Відповідно до п. «г» ст. 1 Закону України «Про амністію у 2014 році» звільняються від відбування покарання у виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, засуджених за умисні злочини, які не є тяжкими або особливо тяжкими відповідно до ст. 12 КК України, особи, які на день набрання чинності цього Закону визнані інвалідами першої групи.
ОСОБА_2, як вбачається з поданої ним копії посвідчення серія НОМЕР_2, є інвалідом 1 групи безстроково, скоїв злочини невеликої та середньої тяжкості відповідно до ст. 12 КК України.
Згідно відомостей наявних у справі, ОСОБА_2 раніш не судимий, характеризується позитивно, що дає підстави для застосування вказаного Акту амністії.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 314, 374, 474, 475 КПК України, п. «г» ст. ст. 1, 10, Закону України « Про амністію у 2014 році»,
УХВАЛИВ:
Затвердити угоду про примирення від 09 квітня 2014 року по кримінальному провадженню № 12013240080000845 укладену між потерпілим ОСОБА_1 та обвинуваченим ОСОБА_2.
ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 2 ст. 342 та ч. 2 ст. 345 КК України та призначити покарання:
за ч. 2 ст. 342 КК України з застосуванням ст. 69 КК України у виді штрафу у розмірі 30 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 510 (п'ятсот десять ) грн;
за ч. 2 ст. 345 КК України з застосуванням ст. 69 КК України у виді штрафу у розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятьдесят) грн;
На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом часткового складення призначених покарань остаточно призначити ОСОБА_2 покарання у виді штрафу у розмірі 60 (шістьдесят) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 1020 (одна тисяча двадцять) гривень.
На підставі п. «г» ст. 1 Закону України «Про амністію у 2014 році» ОСОБА_2 звільнити від відбування призначеного покарання у виді штрафу у розмірі 60 (шістьдесят) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 1020 (одна тисяча двадцять) гривень.
Вирок на підставі угоди може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, шляхом подачі апеляційної скарги до Апеляційного суду Хмельницької області через Нетішинський міський суд протягом 30 днів з дня проголошення вироку.
Головуючий
