АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
Іменем України
Колегія суддів Судової палати з кримінальних справ апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді Семопядного В.О.
суддів Сербіна В.В., Лісняк В.С.
при секретарі Галюлько Т.О.
з участю прокурора Грами О.А.
захисника ОСОБА_1
обвинуваченої ОСОБА_2
потерпілої ОСОБА_3
розглянула 19 вересня 2013 року у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську кримінальне провадження № 12013040030000235 за апеляцією обвинуваченої ОСОБА_2 на вирок Амур-Нижньоніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 02 липня 2013 року.
Цим вироком
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженка м. Дніпропетровська, гр. України, не працюючої, заміжньої, на утримані неповнолітня дитина, раніше не судима,
засудженої за ч. 1 ст. 122 КК України до 1 року позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_2 звільнено від відбування призначеного основного покарання, якщо вона в період 1 (одного) років іспитового строку не вчинить нового злочину, і буде виконувати покладені на неї обов'язки. На підставі п.2,3,4 ст. 76 КК України покладені на обвинувачену ОСОБА_2 наступні обов'язки: повідомляти орган кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання; не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої інспекції.
Також зазначеним вироком стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 у рахунок відшкодування матеріальної шкоди 2 706 грн73 коп. та на відшкодування моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням 5 000 (5 тисяч) гривень.
________________________________________________________________________
провадження № 11/774/440/2013р. головуючий в суді 1 інстанції Щербіна-Почтовик І.В.
категорія ч. 1 ст. 122 КК України доповідач суддя II інстанції Семопядний В.О.
Зазначеним вироком ОСОБА_2 визнано винним за те, що він 30.04.2012 року близько 20.00 годин знаходячись біля двору свого домоволодіння АДРЕСА_1, підпалила раніше обрізані нею гілки троянди, на суміжній з будинком АДРЕСА_2 у якому проживає ОСОБА_3
У цей час ОСОБА_3, яка перебувала у себе на городі за вказаним будинком, покликала до себе її мати - ОСОБА_5 і звернула її увагу на те, що з
боку вулиці йде дим з підпаленого кимось багаття, який поширювався на покриття виготовленого з полікарбонату, у зв'язку з цим, ОСОБА_3 вирішила вийти з подвір*я на вулицю зробити зауваження з даного приводу. Вийшовши на вулицю, вона побачила там свою сусідку -ОСОБА_2, яка стояла на відстані 4-5 метрів від двору будинку АДРЕСА_2 і періодично підгрібала граблями палаюче вогнище. Після чого ОСОБА_3 зробила ОСОБА_2 зауваження з приводу підпаленого нею багаття, на що остання відповіла нецензурною лайкою. Потім ОСОБА_3 зробила ОСОБА_2 повторне зауваження, сказавши при цьому, що якщо вона не загасить багаття, то вона буде змушена залити його водою, у відповідь на це ОСОБА_2 повторно висловилася на адресу ОСОБА_3 грубою нецензурною лайкою.
Далі, ОСОБА_3 у відповідь на реакцію ОСОБА_2, зайшла до себе у двір і, включивши поливний шланг, вийшла з ним на вулицю на відстань 2-3 метрів від своєї хвіртки і стала за допомогою води гасити багаття. Внаслідок цього між ОСОБА_2 і ОСОБА_3 почалася обопільна сварка, під час якої у ОСОБА_2 раптово виник злочинний намір, спрямований на умисне заподіяння середньої тяжкості тілесних ушкоджень ОСОБА_3
Реалізуючи свої злочинні наміри ОСОБА_2, 30.04.2012 року, близько 20.00 години, знаходячись біля двору будинку АДРЕСА_2, з метою заподіяння середньої тяжкості тілесних ушкоджень потерпілій ОСОБА_3, підійшла до неї і навмисне завдала ОСОБА_3 наявними у неї в руках граблями не менше 5 ударів в область голови, тулуба та кінцівок. В результаті одного з нанесених ударів в область живота ОСОБА_3 втративши рівновагу, оступилася і підвернула свою праву ногу в області колінного суглобу і, відчувши гострий фізичний біль в правому коліні, перестала чинити активний опір ОСОБА_2 Після чого ОСОБА_2, завдала зазначеним предметом ще один удар в область правого коліна потерпілої ОСОБА_3 і, довівши свій злочинний намір до кінця, перестала їй наносити удари і відійшла в сторону.
Внаслідок умисних злочинних дій ОСОБА_2 потерпілій ОСОБА_3 заподіяні тілесні ушкодження у вигляді: закритої тупої травми правого колінного суглобу з надривом його внутрішньо-бокової зв'язки, наявністю гемартрозу, згинально-розгинальної контрактури правого колінного суглобу, закритої черпно-мозкової травми, струсу головного мозку, синців на голові, синців, саден в правій клубовій області, на правій верхній кінцівці. За своїм характером, згідно з висновком судово-медичної експертизи № 3080-Е від 21.08.2012 року, тілесні ушкодження у вигляді: закритої тупої травми правого колінного суглобу з надривом його внутрішньо-бокової зв'язки, наявністю гемартрозу. Згинально-розгинальної контрактури правого колінного суглобу відносяться до пошкоджень середнього ступеня тяжкості, що спричинило тривалий розлад здоров'я, строком більше 3-х тижнів (більше ніж 21 день). Виявлені пошкодження у вигляді: закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, синців в правій скроневій області, в тім'яній області голови праворуч, відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинило короткочасний розлад здоров'я, строком більше 6 днів, але не більше ніж З тижнів (21 день). Виявлені пошкодження у вигляді: чотирьох синців на передній поверхні правого плеча в середній третині, по зовнішній поверхні правого плеча у верхній і нижній третинах, правої клубовій області, шести саден на зовнішній поверхні правого плеча у верхній і нижній третині, в правій клубовій області відносяться до легких тілесних ушкоджень, які при звичайному своєму перебігу мають незначні скороминущі наслідки.
В апеляції обвинувачена ОСОБА_2 просить вирок суду скасувати та ухвалити новий вирок яким її виправдати. Свої вимоги обґрунтовує тим, що суд критично поставився до показів свідків ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9
пославшись на те що вони є її родичами. Висновком експерта № 3080-е від 21.08.2012р визначено зв'язок між виявленими тілесними ушкодженнями і механізмом їх утворення зазначеним потерпілою, але експерт зробив цей висновок майже через 4 місяці після подій. На її думку суд безпідставно відхилив клопотання про допит експерта в судовому засіданні, допустивши тим самим неповноту судового слідства так експертом було прийнято суперечливі одне одному пояснення ОСОБА_3 механізму завдання їй тілесних ушкоджень. При відтворення обстановки і обставин події потерпіла вказала, що після того як їй було завдано удару граблями в живіт вона похитнулась і зробила крок вперед правою ногою, при цьому вона відчула біль в правому коліні, а при додатковому допиті вона змінила покази і пояснила, що від удару похитнулась і зробила крок правою ногою назад відчувши біль в правому коліні і останні свої покази потерпіла підтвердила в судовому засіданні. Також обвинувачена зазначає, що сторона обвинувачення не надала до суду знаряддя злочину-граблі, тому вважає висновок суду зроблений на припущеннях. Зазначає що судом допущено неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, в частині правової кваліфікації кримінального правопорушення. В даному випадку аналізуючи ситуацію яку вказує потерпіла, в діях особи яка вчинила злочин мається вина яка виразилась у необережності, а саме злочинної недбалості, тобто особа завдаючи поштовх потерпілій, не передбачала хоча повинна була передбачити настання таких наслідків., що дає підстави кваліфікувати її дії за ст.128 КК України.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, міркування прокурора, який просив вирок залишити без змін, обвинувачену та її захисника, потерпілу, перевіривши матеріали провадження та доводи апеляції, провівши судові дебати, заслухавши останнє слово обвинуваченої, колегія суддів вважає, що апеляція обвинуваченої підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.
Доводи апеляції обвинуваченої, щодо невідповідності висновків суду фактичним обставинам справи, так як експерт зробив свій висновок майже через чотири місяця після подій є надуманими. При вирішенні питань, які були поставлені перед експертизою експертом були враховані результати обстеження ОСОБА_3 02.05.2012р в ОКЗ «Бюро СМЕ» (т.2 а.п.18-19) та додаткового обстеження ОСОБА_3 07.06.2012р в ОКЗ «Бюро СМЕ» (т.2 а.п.20-21), що дало підстави прийти до певних висновків, які були відображенні в судово-медичній експертизі №3080 від 21.08.2012р (т.2 а.п.107-110) і ставити ці висновки під сумнів, з урахуванням вищенаведеного, колегія суддів будь яких підстав не вбачає.
Не можна погодитися про наявність в показах потерпілої суттєвих протирічь що призвело до хибних висновків експерта. Пояснення потерпілої, де вона вказала що від поштовху її граблями обвинуваченою, зробила крок вперед та після чого відчула біль в коліні, а в суді що від поштовху зробила крок назад, після чого відчула біль в правому коліні, не можна вважати суттєвими, оскільки це не вплинуло на ті наслідки, які настали після зазначених дій обвинуваченої.
Суд першої інстанції належним чином обґрунтував свої доводи чому він критично ставиться до показів свідків, зазначених в апеляції обвинуваченої і колегія судів з цим погоджується, так як вони суперечать об'єктивним даним встановлених у висновках експерта і другим доказам досліджених в судовому засіданні, зокрема показам потерпілої, свідкам.
Суд правильно встановив фактичні обставини злочину і зробив обґрунтований висновок про доведеність вини ОСОБА_2 але разом з тим, колегія суддів погоджується з доводами обвинуваченої про неправильну кваліфікацію її дій, а саме за ч.1 ст.122 КК України, тобто як умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження.
Виходячи з того, що умислом ОСОБА_2 не охоплювалось заподіяння середньої тяжкості тілесного ушкодження ОСОБА_3, колегія судів вважає, що вона вчинила необережне заподіяння середньої тяжкості тілесне ушкодження, оскільки штовхаючи потерпілу граблями в область черева хоч й не передбачала, але повинна була і могла передбачити негативні наслідки для останньої. Таким чином, дії ОСОБА_2 необхідно кваліфікувати за ст.128 КК України, як необережне середньої тяжкості тілесне ушкодження.
Суд задовольняючи частково позовні вимоги потерпілої, належним чином мотивував їх виходячи з вимог ст.128 КПК України та положень ст.23 ЦПК України, тому доводи викладені в апеляції обвинуваченої в цій частині є безпідставними.
Що стосується покарання, то колегія суддів вважає, що вирок суду, в частині призначеного ОСОБА_2 покарання підлягає зміні у зв'язку із перекваліфікацією дій обвинуваченої ОСОБА_2 на статтю кримінального закону, яка є менш тяжкою, ніж за яку ОСОБА_2 визнана винною та засуджена судом першої інстанції, а покарання підлягає призначенню в межах санкції ст. 128 КК України.
Відповідності до вимог ст. 65 КК України, колегія суддів враховує обставини, що впливають на покарання: ступень тяжкості злочину; наявність обставин справи, які обтяжують та пом'якшують покарання, особу засудженої, яка раніше не судима, її ставлення до скоєного, а також приймає до уваги що на утриманні обвинуваченої знаходиться неповнолітня дитина, вона ніде не працює, тому колегія судів вважає за необхідне призначите покарання в виді обмеження полі з застосуванням пролежень ст. ст. 75,76 КК України.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 409 КПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу обвинуваченої ОСОБА_2 задовольнити частково, а вирок Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 02 липня 2013 року щодо ОСОБА_2 змінити.
Визнати ОСОБА_2 винною за ст.128 КК України та призначити покарання у виді 1 (одного) року обмеження волі.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_2 звільнити від відбування призначеного основного покарання, якщо вона в період 1 (одного) року іспитового строку не вчинить нового злочину, і буде виконувати покладені на неї обов'язки
На підставі п.2,3,4 ст. 76 КК України покласти на обвинувачену ОСОБА_2 наступні обов'язки: повідомляти орган кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання; не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої інспекції.
В іншій частині вирок Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 02 липня 2013 року щодо ОСОБА_2, залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.
Ухвала може бути оскаржено і на неї може бути подана касаційна скарга у Вищий
спеціалізований суд України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом 3 місяців з моменту проголошення, а засудженим, який перебуває під вартою, - в той же строк з дня вручення йому копії ухвали безпосередньо до суду касаційної інстанції.
судді:
В.О. Семопядний В.В. Сербін В.С.Лісняк
