КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 2а-6315/11 Головуючий у 1-й інстанції: Саламон О.Б. Суддя-доповідач: Мацедонська В.Е.
УХВАЛА
Іменем України
01 листопада 2013 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Мацедонської В.Е.,
суддів Грищенко Т.М., Лічевецького І.О.,
розглянувши в порядку письмового провадження у м. Києві апеляційну скаргу Управління Пенсійного Фонду України в Деснянському районі м. Києва на постанову Деснянського районного суду м. Києва від 19 вересня 2011 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного Фонду України в Деснянському районі м. Києва про визнання дій неправомірними та стягнення щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни ,-
встановив:
18 серпня 2011 року позивач звернувся до Деснянського районного суду м. Києва з адміністративним позовом до Управління Пенсійного Фонду України в Деснянському районі м. Києва про визнання дій відповідача щодо відмови в перерахунку пенсії протиправними; зобов»язання відповідача здійснити перерахунок призначених виплат, відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», виходячи з розміру 30% мінімальної пенсії за віком починаючи з 09.07.2007 року по теперішній час з урахуванням проведених виплат.
Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 19 серпня 2011 року позовні вимоги позивача за період з 09.07.2007 року 17.02.2011 року - залишені без розгляду, в зв»язку з пропуском строку для звернення до суду без поважних причин за вказаний період.
Постановою Деснянського районного суду м. Києва від 19 вересня 2011 року позовні вимоги позивача до Управління Пенсійного Фонду України в Деснянському районі м. Києва про визнання дій неправомірними та зобов»язання здійснити перерахунок щомісячної державної соціальної допомоги як дитині війни задоволені, а саме: визнано неправомірною відмову відповідача щодо проведення перерахунку та доплати позивачу щомісячної державної соціальної допомоги як дитині війни у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»; зобов»язано відповідача перерахувати та виплатити позивачу, щомісячну державну соціальну надбавку як дитині війни в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, передбачену ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» починаючи з 18 лютого 2011 року з урахуванням проведених виплат.
Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням Управління Пенсійного Фонду України в Деснянському районі м. Києва подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та прийняти нове рішення про відмову в задоволені позову.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги скарг, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін з таких підстав.
Згідно зі п.1 ч.1 ст.198, ч.1 ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач є особою, що належить до соціальної категорії громадян «діти війни» в розумінні ст.1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», а відтак, на нього повністю розповсюджуються всі пільги та соціальні гарантії, передбачені зазначеним вище Законом України.
Згідно ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» особам, що належать до соціальної категорії громадян «діти війни», з 01 січня 2006 року відповідач повинен був нараховувати та виплачувати щомісячне підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.
Розмір мінімальної пенсії за віком визначений ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», згідно якої мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму, встановленому для осіб, що втратили працездатність.
Розмір прожиткового мінімуму для осіб щорічно встановлюється Законом України «Про Державний бюджет України» на відповідний рік.
На момент звернення позивача до суду, нарахування підвищення до її пенсії в розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком, відповідно до положень ст.6 Закону відповідачем не здійснено, у зв'язку з чим він звернувся до суду за захистом своїх прав.
Всупереч ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» позивачу щомісячне підвищення до пенсії виплачувалось відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян».
З огляду на загальні засади пріоритетності законів над підзаконними актами, Закон України «Про соціальний захист дітей війни» має вищу юридичну силу в порівнянні з Постановою Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року № 530. Отже, відповідач не правомірно виплачував щомісячне підвищення до пенсії в меншому розмірі ніж це передбачено ст.6 зазначеного Закону.
На підставі вищенаведеного, приймаючи до уваги, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, висновки суду першої інстанції доводами апелянта не спростовані, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для зміни або скасування постанови суду.
Керуючись ст.ст. 183-2, 195, 197, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд, -
у х в а л и в:
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного Фонду України в Деснянському районі м. Києва - залишити без задоволення.
Постанову Деснянського районного суду м. Києва від 19 вересня 2011 року - залишити без змін.
Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя В.Е.Мацедонська
Судді Т.М.Грищенко
І.О.Лічевецький
Головуючий суддя Мацедонська В.Е.
Судді: Лічевецький І.О.
Грищенко Т.М.
