АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
№ провадження 11-сс/774/289/14 Слідчий суддя - Марченко Н.В.
Категорія: ст. 183 КПК України Суддя доповідач - Тарабан Є.О.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 березня 2014 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:
судді-доповідача - Тарабана Є.О.
суддів - Деркач Н.М.
- Джерелейко О.Є.
за участю:
секретаря - Звягіної Е.В.
прокурора - Постолова М.Ю.
адвокатів - ОСОБА_3, ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в приміщенні суду в м. Дніпропетровськ апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_3 в інтересах підозрюваного ОСОБА_5 та спільну апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_4 і підозрюваного ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Апостолівського районного суду Дніпропетровської області від 27 лютого 2014 року,
В С Т А Н О В И Л А :
Ухвалою слідчого судді Апостолівського районного суду Дніпропетровської області від 27 лютого 2014 року задоволено клопотання слідчого СВ Апостолівського РВ ГУМВС України в Дніпропетровській області за обрано стосовно підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у виді тримання під вартою строком до 18 квітня 2014 року.
Своє рішення слідчий суддя вмотивував тим, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України, ніде не працює, раніше судимий, в зв'язку з чим маються ризики передбачені ст. 177 КК України. Застосування іншого, більш м'якого запобіжного заходу, на думку слідчого судді, не зможе запобігти зазначеним ризикам.
Не погоджуючись із таким рішенням, адвокат ОСОБА_3 в інтересах підозрюваного ОСОБА_5 звернулася із апеляційною скаргою, в якій просила скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу, якою обрати стосовно підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у виді домашнього арешту.
Адвокат ОСОБА_4 спільно із підозрюваним ОСОБА_5 також подали апеляційну скаргу, в якій також просили скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу, якою обрати стосовно підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у виді домашнього арешту.
Свою апеляційну скаргу адвокати та підозрюваний вмотивовують наступним.
Підозра ОСОБА_5 є необґрунтованою, оскільки відсутні докази того, що він приймав участь у нападі, оскільки вимога на передачу грошей надходили лише від ОСОБА_6 (іншого підозрюваного), а він лише був присутнім при цьому. Окрім того, ОСОБА_6 представився їм як працівник Генеральної прокуратури, пред'явивши при цьому "службове посвідчення", і тому його дії сприймалися ОСОБА_5, як правомірні.
Слідчий суддя не прийняв до уваги даних про сімейний стан підозрюваного та його стан здоров'я, який хворий на гепатит С, тому потребує постійної медичної допомоги та особливих умов харчування.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи адвокатів, які кожен окремо підтримали свої апеляційні скарги, думку прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, вивчивши надані матеріали кримінального провадження та матеріали судового провадження з розгляду клопотання слідчого про обрання запобіжного заходу, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
В силу ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є винятковим, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Згідно вимог ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч. 1 цієї статті.
Судове рішення стосовно обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою має містити як чітке визначення законодавчих підстав для його обрання, так і дослідження та обґрунтування достовірності обраних підстав у контексті конкретних фактичних обставин вчинення кримінального правопорушення, врахування особи винного та інших обставин (ризиків, наведених у ч. 1 ст. 177 КПК України).
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Як вбачається із наданих матеріалів, ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, відповідальність за вчинення якого передбачена ч. 4 ст. 190 КК України.
На думку колегії суддів, посилання адвокатів та підозрюваного на необґрунтованість підозри ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення є безпідставною, оскільки з матеріалів кримінального провадження вбачається, що дії усіх учасників носили спільний характер та були об'єднані однією метою.
Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі "Мюррей проти Об'єднаного Королівства" зазначив, що факти, які викликають підозру, не обов'язково мають бути встановлені до ступеня, необхідного для засудження або навіть для пред'явлення обвинувачення, що являється завданням наступних етапів кримінального процесу.
Європейська комісія з прав людини у своєму рішенні за скаргою Феррарі-Браво проти Італії також зазначила, що затримання та тримання особи під вартою, безумовно, можливе не лише у випадку доведеності факту вчинення злочину та його характеру, оскільки така доведеність сама по собі і є метою досудового розслідування, досягненню цілей якого і є тримання під вартою.
Розглядаючи клопотання слідчого про обрання стосовно підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу, слідчий суддя, заслухавши пояснення слідчого, думку прокурора, пояснення підозрюваного та його захисника, оцінивши всі наявні докази, дані про особу підозрюваного, дійшов правильного висновку щодо наявності ризиків, передбачених нормами ст. 177 КПК України, а тому вмотивовано дійшов висновку про необхідність застосування запобіжного заходу у відношенні підозрюваного ОСОБА_5
На думку колегії суддів, слідчий суддя дійшов правильного висновку про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні, обґрунтувавши при цьому причини, з яких не може бути застосовано кожен із більш м'яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою.
Колегія суддів дійшла висновку про те, що ухвала слідчого судді відповідає вимогам ст. 370 КПК України, тобто є законною, обґрунтованою та вмотивованою, а тому підстави для її скасування відсутні.
Керуючись ст. ст. 376, 405, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_3 в інтересах підозрюваного ОСОБА_5 та спільну апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_4 і підозрюваного ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Апостолівського районного суду Дніпропетровської області від 27 лютого 2014 року залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Апостолівського районного суду Дніпропетровської області від 27 лютого 2014 року, якою задоволено клопотання слідчого СВ Апостолівського РВ ГУМВС України в Дніпропетровській області за обрано стосовно підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у виді тримання під вартою, залишити без змін.
Судді:
