16.07.2013
Справа № 642/5547/13
Провадження № 1-кп/642/320/13
В И Р О К
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
16 липня 2013 року Ленінський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого - судді Вікторова В.В.
за участю секретаря Сластінової Я.О.
сторін кримінального провадження:
прокурора Криворучко В.В.
обвинуваченого ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Харкова, громадянина України, з повною загальною середньою освітою, не одруженого, не працюючого, без визначеного місця проживання, фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:
1) 28.11.2011 р. Ленінським районним судом и. Харкова за ст.309 ч.1 КК України до 2 років обмеження волі з застосуванням ст. 75 КК України з іспитовим строком на 2 роки;
2) 03.02.2012 р. Ленінським районним судом и. Харкова за ст.185 ч.1,70 ч.1, 70 ч.4 КК України до 2 років позбавлення волі з застосуванням ст. 75 КК України з іспитовим строком на 2 роки;
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 185 ч.3 КК України, -
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1, будучи раніше засуджений за скоєння злочину проти власності, судимість за котре в встановленому законом порядку не знята та не погашена, у період часу з 20.03.2013 року по 31.03.2013 року, точна дата в ході досудового слідства не встановлена, приблизно о 06 годині 30 хвилин, маючи злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, поєднане з проникненням до приміщення, переслідуючи корисливу мету, діючи повторно, прибув до гаражу №140-141, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, де за допомогою арматури та каменю відбив металеву дужку з навісним замком і таким чином проник до приміщення гаражу, звідки таємно викрав наступне майно, яке належить власнику гаража- потерпілому ОСОБА_2:
- акумулятори Varta ВLАСК dynamіс 45 (В24) (545 079 030 3122) у кількості 2 штук, вартість кожного 249 гривень;
- аккумулятори Ista Сlassіс 6СТ-60 Аз - у кількості 2 штук, вартість кожного 275 гривень;
- тент від торгівельної палатки, який для потерпілого матеріальної цінності не становить;
- стальні труби від тентової палатки загальною вагою 38,2 кг., вартістю 374,36 гривень;
- запасні частини від швейних машинок, які для потерпілого матеріальної цінності не становлять;
- 3 електродвигуни, які для потерпілого матеріальної цінності не становлять;
- електродвигун «Видан-180» стальний вагою 5,7 кг., вартістю 55,86 гривень;
- дві металеві основи швейних столів, які для потерпілого матеріальної цінності не становлять;
- автомобільний багажник, який для потерпілого матеріальної цінності не становить;
- пилосос, який для потерпілого матеріальної цінності не становить;
- арматуру зі сталі у кількості 37 штук, загальною вагою 49,4 кг., вартістю 484,12 гривень;
- швейна машинка марки « 1022м» зі сталі вагою 28,2 кг., вартістю 276,36
гривень;
- швейну машинку марки «Міnегvа оtаvаn» зі сталі вагою 34,7 кг., вартістю 340,06 гривень;
- швейні машинки зі сталі вагою 22,7 кг., у кількості 2 штук, вартістю за кожну 222,46 гривень.
Після чого, ОСОБА_1 з місця скоєння кримінального правопорушення зник та розпорядився викраденим майном на власний розсуд, чим спричинив потерпілому ОСОБА_2 матеріальні збитки на загальну суму 3023,68 гривень.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину в пред'явленому йому обвинуваченні визнав повністю, щиро покаявся у скоєних кримінальних правопорушеннях, погодився з кваліфікацією вчинених ним діянь та пояснив, що він у період з 20 по 31 березня 2013 року, точну дату не пам'ятає, приблизно о 06 годині 30 хвилин, після вживання алкогольних напоїв, проходячи повз гаражі, забажав викрасти чуже майно, проникнувши до одного з гаражів. Він підійшов до гаражу №140-141, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, де за допомогою арматури та каменю відбив металеву дужку з навісним замком , проник до приміщення гаражу, звідки таємно викрав наступне майно: 2 акумулятори Varta, 2 аккумулятори Ista , тент від торгівельної палатки, стальні труби від тентової палатки, запасні частини від швейних машинок, 4 металеві електродвигуни, дві металеві основи швейних столів, автомобільний багажник, пилосос, арматуру зі сталі, 4 швейні машинки, які став переносити у непримітне місце неподалік гаражу на пустирі. У зв'язку з тим, що викрадене майно було важким він зателефонував своєму товаришу ОСОБА_3, якого попрохав допомогти перенести з гаражу викрадене майно, сказавши, що власник гаражу переїжджає, на що останній поголився йому допомогти. Викрадені акумулятори він попросив ОСОБА_3 по зберігати у нього в гаражі, на що той поголився. Повернувшись знов на пустир за майном, він побачив свого знайомого ОСОБА_4 , який раніше був директором гаражного кооперативу, який сказав йому, що дане майно було викрадене з одного з гаражу цього кооперативу, а також повідомив, що він зателефонує потерпілому та в міліцію. Після цього він пішов до ОСОБА_3, забрав у нього викрадені акумулятори, які збав на метал за 100 гривень.
Враховуючи те, що обвинувачений та інші учасники процесу не оспорюють всі обставини справи і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції, суд провів судовий розгляд провадження щодо всіх його обставин із застосуванням правил ч. 3 ст. 349 КПК України, обмежившись допитом обвинуваченого та вивченням матеріалів, що характеризують його особистість, визнавши недоцільним дослідження інших доказів кримінального провадження.
За таких обставин, суд вважає доведеним те, що ОСОБА_1 скоїв таємне викрадення чужого майна ( крадіжку ), вчинену повторно, поєднану з проникненням у приміщення, а тому його дії кваліфікує за ст.185 ч.3 КК України.
При призначенні обвинуваченому ОСОБА_1 покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінальних правопорушень, яке відноситься до категорії тяжкого правопорушення, дані про особу обвинуваченого, який неодноразово судимий, на обліку у лікаря психіатра не перебуває, перебуває на обліку у лікаря нарколога з 2012 року з діагнозом вживання каннабіоітів без синдрому залежності, не працює, не має постійного місця реєстрації, за місцем тимчасового мешкання характеризується задовільно.
Відповідно до ч. 1 ст. 66 КК України обставиною, що пом'якшує покарання ОСОБА_1, суд визнає його щире каяття у вчиненому кримінальному правопорушенні.
Відповідно до ч. 1 ст. 67 КК України обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого не встановлено.
Беручи до уваги вказані обставини в їх сукупності, суд вважає, що ОСОБА_1 повинен нести покарання у виді позбавлення волі, оскільки вважає, що саме таке покарання, на думку суду є справедливим, а також необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нового кримінального правопорушення, що можливо лише в умовах ізоляції останнього від суспільства з відбуванням у кримінально- виконавчій установі закритого типу.
Враховуючи, що ОСОБА_1 вчинив новий злочин в період відбуття покарання за попереднім вироком Ленінського районного суду м. Харкова від 03.02.2012 року, то суд остаточне покарання йому призначає за сукупністю вироків за правилами ст. 71 КК України.
Цивільний позов по справі не заявлявся. Процесуальних витрати по справі не має.
Долю речових доказів суд вирішує відповідно до вимог ст. 100 КПК України.
Керуючись ст.ст. 373, 374 КПК України , -
З А С У Д И В:
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 185 ч.3 КК України, та призначити йому покарання у вигляді 3 (трьох ) років позбавлення волі з відбуванням у кримінально- виконавчій установі закритого типу.
На підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків до призначеного покарання приєднати частково у вигляді 1 ( одного) місяця позбавлення волі покарання, що не відбуте ним за попереднім вироком Ленінського районного суду м. Харкова від 03.02.2012 року і остаточно визначити йому покарання у вигляді 3 (трьох) років 1 (одного) місяця позбавлення волі з відбуванням у кримінально-виконавчій установі закритого типу.
Запобіжний захід ОСОБА_1 не обирався.
Строк відбування покарання ОСОБА_1 рахувати з моменту його фактичного затримання та прибуття до кримінально- виконавчої установи.
Речові докази після набрання вироком законної сили: електродвигун « 3 Merva», ектродвигун «Видан-180», стальні труби від тентової палатки, дві металеві основи швейних столів, автомобільний багажник, арматура, 4 швейні машинки, два електродвигуни, які знаходяться на зберіганні у потерпілого ОСОБА_5 - залишити у його користуванні.
Після вступу вироку з законну силу направити його на виконання до Ленінського РВ ХМУ ГУ МВС України в Харківській області з метою направлення ОСОБА_1 для відбуття покарання до Харківського СІЗО.
Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги через Ленінський районний суд м. Харкова протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а обвинуваченим, який перебуває під вартою, - в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.
Вирок, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя В.В. Вікторов
