КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 2а-3906/11 Головуючий у 1-й інстанції: Гайдученко В.Д.
Суддя-доповідач: Степанюк А.Г.
ПОСТАНОВА
Іменем України
"25" вересня 2012 р. м. Київ
Колегія суддів Київського адміністративного апеляційного суду у складі:
головуючого судді: - Степанюка А.Г.,
суддів: - Кузьменка В.В., Шурка О.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України у м. Обухові та Обухівському районі Київської області на прийняту в порядку скороченого провадження постанову Обухівського районного суду Київської області від 22 квітня 2011 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України у м. Обухові та Обухівському районі Київської області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання здійснити перерахунок та виплату щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни, -
В С Т А Н О В И Л А :
Позивач 06.04.2011 року звернувся до суду з позовом про визнання бездіяльності протиправною; зобов'язання здійснити перерахунок та виплатити щомісячне підвищення до пенсії як дитині війни у розмірі 30% мінімальної пенсії за період за 2010 рік.
Ухвалою від 08 квітня 2011 року залишено без розгляду позовні вимоги за період з 01.01.2010 року до 05.10.2010 року включно.
Постановою суду від 22 квітня 2011 року позов задоволено: визнано протиправною бездіяльність Відповідача та зобов'язано останнього здійснити перерахунок пенсії з її підвищенням на 30% мінімальної пенсії за віком та провести відповідні виплати за період з 06.10.2010 року по 22.04.2011 року.
Не погоджуючись з судовим рішенням, Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та відмовити у задоволенні позову у повному обсязі. При цьому посилався на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а постанова суду -скасуванню з таких підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що Позивачу державна соціальна допомога як дитині війни має розраховуватися в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за період з 06.10.2010 року по 22.04.2011 року.
З таким висновком суду не можна погодитись повністю.
Колегією суддів встановлено, що Позивач є громадянином України, якому до 2 вересня 1945 року було менше 18 років, тобто, відповідно до частини 1 статті 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»(далі -Закон) він є дитиною війни. Зазначені обставини сторонами не оспорюються.
Згідно ст.6 Закону особам, що належать до соціальної категорії громадян «діти війни», з 01.01.2006 року відповідач повинен був нараховувати та виплачувати щомісячне підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.
Розмір мінімальної пенсії за віком визначений ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»від 09.07.2003 року № 1058, згідно з якою мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму, встановленому для осіб, що втратили працездатність.
Розмір прожиткового мінімуму для осіб щорічно встановлюється Законом України «Про Державний бюджет України»на відповідний рік.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2010 рік»збільшено розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Відповідно зріс і розмір мінімальної пенсії. Мінімальна пенсія у 2010 році становила: з 01.01.2010 року -695,00 грн., з 01.04.2010 року -706,00 грн., з 01.07.2010 року -709,00 грн., з 01.10.2010 року -723,00 грн., з 01.12.2010 року -734,00 грн.
Відповідачем не здійснено нарахування доплати до пенсії Позивача в розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком, відповідно до положень ст. 6 Закону, у зв'язку з чим останній звернувся до суду за захистом своїх прав.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»від 28.12.2007 р. були внесені зміни до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни». Відповідно до цих змін було встановлено, що дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення до пенсії в розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.
Проте, рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року положення пункту 28 розділу II «Внесення змін до деяких законодавчих актів України»Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»щодо внесення змін до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» визнані неконституційними.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 73 Закону України «Про Конституційний Суд України»Конституційний Суд України приймає рішення щодо конституційності актів, зазначених у пункті 1 статті 13 цього Закону.
У разі якщо ці акти або їх окремі положення визнаються такими, що не відповідають Конституції України (неконституційними), вони оголошуються нечинними і втрачають чинність від дня прийняття Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
З огляду на вищевикладене, суд першої інстанції, приймаючи рішення про задоволення позовних вимог в частині зобов'язання відповідача виплатити позивачу підвищення до пенсії, правомірно керувався положеннями Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Разом з тим, задовольняючи позовні вимоги по 22.04.2011 року, суд першої інстанції не врахував, що відповідно до ч. 2 ст. 11 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог.
Як вбачається з матеріалів справи, Позивачем були заявлені вимоги лише щодо здійснення перерахунку за 2010 рік. Водночас, позовних вимог щодо здійснення перерахунку та виплати доплати до пенсії згідно ст. 6 Закону в подальшому Позивач не висував.
Отже суд першої інстанції не мав права покладати обов'язок здійснити перерахунок та виплату на Відповідача в подальшому.
Таким чином суд першої інстанції, вирішивши справу поза межами позовних вимог, допустив порушення норм процесуального права.
Відповідно до ст. 202 КАС України, підставами для скасування постанови та ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
За таких обставин апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 11, 183-2, 197, 198, 202, 205 та 206 КАС України, колегія суддів,-
ПОСТАНОВИЛА :
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у м. Обухові та Обухівському районі Київської області -задовольнити частково.
Постанову Обухівського районного суду Київської області від 22 квітня 2011 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України у м. Обухові та Обухівському районі Київської області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання здійснити перерахунок та виплату щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни, - скасувати.
Прийняти нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити частково.
Визнати незаконною відмову Управління Пенсійного фонду України у м. Обухові та Обухівському районі Київської області щодо перерахунку та виплати ОСОБА_4 належних сум державної соціальної грошової допомоги як дитям війни, у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України у м. Обухові та Обухівському районі Київської області на підставі статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»та ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»провести перерахунок та виплатити ОСОБА_4 надбавку до пенсії, як дитині війни в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за період з 06.10.2010 року по 31.12.2010 року з урахуванням проведених виплат.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити повністю.
Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає у відповідності до ч. 10 ст. 183-2 КАС України.
Головуючий суддя Степанюк А.Г.
Судді: Кузьменко В. В.
Шурко О.І.
