УКРАЇНА
Господарський суд
Житомирської області
______________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________
10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,
E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, http://zt.arbitr.gov.ua
УХВАЛА
"04" грудня 2014 р. Справа № 906/1614/14.
Господарський суд Житомирської області у складі:
Судді: Гансецького В.П.
За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Нива" (с.Карабачин Брусилівського району Житомирської області)
До: Приватного акціонерного товариства "Технологічна Аграрна Компанія Об'єднана" (м.Київ)
про визнання припиненим договору інвестування від 24.09.12р.
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою господарського суду від 04.12.14р. порушено провадження у справі № 906/1614/14 за позовом ТОВ "Нива" до ПАТ "Технологічна Аграрна Компанія Об'єднана" про визнання припиненим з 31.12.13р. договору інвестування від 24.09.12р., укладеного між сторонами.
Разом з позовною заявою до суду від ТОВ "Нива" надійшла заява від 17.11.14р. про вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони ПАТ "Технологічна Аграрна Компанія Об'єднана" користуватися та проводити будь-яку господарську діяльність на земельних ділянках загальною площею 1458 га ріллі, які розташовані за межами населеного пункту на території Карабачинської сільської ради Брусилівського району Житомирської області, що належать ТОВ "Нива" на праві оренди.
Подана заява не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст.66 ГПК України, господарський суд за заявою сторони, прокурора або з власної ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
Згідно ч.1 ст.67 ГПК України, позов забезпечується, зокрема, забороною відповідачеві вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору.
Відповідно до ч.8 ст.67 ГПК України, не допускається забезпечення позову заходами, не передбаченими цим Кодексом.
Згідно з п.3 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" від 26.12.11р. № 16, умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення... Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
В обґрунтування поданої заяви позивач зазначив, що договір інвестування від 24.09.12р., на його думку, було припинено з 31.12.13р., але відповідач й надалі безпідставно користується земельними ділянками, що були об'єктом інвестування. Позивач вважає, що відповідач, не маючи прав на використання орендованих позивачем земельних ділянок, всупереч його волі здійснює засадження вказаних земельних ділянок сільськогосподарськими культурами, обробляє такі земельні ділянки з метою подальшого їх використання для вирощування сільсько-господарських культур, використовує на даних земельних ділянках сільсько-господарську техніку та обладнання, чим унеможливлює використання позивачем (який саме і є єдиним титульним володільцем та законними користувачем) цих земельних ділянок. У зв'язку з цим, у позивача є припущення, що незастосування заходів по забезпеченню позову може утруднити або взагалі унеможливити виконання рішення суду через вказані дії відповідача, а саме: неможливості використання земельних ділянок позивачем внаслідок проросту на них насаджень сільськогосподарських культур до закінчення розгляду даної справи. Також позивач вважає, що на момент ухвалення рішення земельні ділянки, що були об'єктом договору інвестування, діями відповідача можуть бути приведені в непридатний для використання стан, що унеможливить їх подальше цільове використання.
Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст.32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
На підтвердження своїх припущень позивачем подано лише акт від 02.09.14р. про самовільне захоплення земель.
Господарський суд вважає даний акт неналежним доказом для забезпечення позову, оскільки він є одностороннім, складеним лише однією стороною спору.
Крім того, висновок про самовільне захоплення земель може надаватися лише повноважними органами та у передбачений законом спосіб.
Також суд зазначає, що предметом заявленого позову є визнання припиненим з 31.12.13р. договору інвестування від 24.09.12р., укладеного між сторонами. Лише в результаті розгляду даної справи, судом буде встановлено чи припинив свою дію договір інвестування від 24.09.12р.
Будь-яких інших належних та допустимих доказів на підтвердження викладених припущень позивачем не подано.
З поданих господарському суду доказів видно, що на даний час діє спірний договір інвестування, який не визнаний недійсним, припиненим тощо. Тобто, відсутні підстави для висновку про незаконність користування відповідачем спірними земельними ділянками.
Зазначені обставини є підставою для відмови у задоволенні заяви позивача про вжиття заходів до забезпечення позову.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.7 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.11р. №3674-VI, сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі повернення заяви або скарги.
За таких обставин, заявнику з Державного бюджету України належить повернути судовий збір в сумі 1827,00 грн., сплачений ним згідно квитанції № 2520 від 22.09.14р.
Керуючись ст.ст.66, 67, 86 ГПК України, ст.7 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.11р. № 3674-VI, господарський суд,-
УХВАЛИВ:
1. У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Нива" від 17.11.14р. про вжиття заходів забезпечення позову відмовити.
2. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Нива" (12622, с.Карабачин Брусилівського району Житомирської області, ідентифікаційний код 03568014) з Державного бюджету України судовий збір в сумі 1827,00 грн., сплачений ним згідно квитанції № 2520 від 22.09.14р.
Суддя Гансецький В.П.
Друк: 3 прим.:
1 - у справу,
2,3 - сторонам (рек. з повід. про вруч.).
