печерський районний суд міста києва
Справа № 757/25/13- к
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 січня 2013 року Печерський районний суд у складі:
головуючого -судді: Козлова Р.Ю. ,
при секретарі - Марченко Я. М.,
за участю прокурорів - Капелюшного О.В., Висоцького М.В.,
вирішуючи питання щодо розгляду скарги ОСОБА_1 про визнання незаконною бездіяльності Генеральної прокуратури України та прокуратури м. Києва,
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 звернувся до Печерського районного суду м. Києва зі скаргою, в якій просить визнати незаконною бездіяльність Генеральної прокуратури України та прокуратури м. Києва по факту скоєння службового підроблення слідчим ОСОБА_2 протоколу про забезпечення обвинуваченому ОСОБА_1 права на захист від 30.12.2010 року, витребувати з Генеральної прокуратури України оригінали матеріалів, які підтверджують, що слідчий ОСОБА_2 відвідував приміщення Київського СІЗО №13 Державного департаменту України з питань виконання покарань 30.12.2010 року.
В судовому засіданні на обговорення поставлено питання щодо застосування Розділу ХІ «Перехідні положення» КПК України при розгляді даної скарги.
Суд, заслухавши думку прокурорів, які вважали неможливим розгляд справи по суті, скаржника, який наполягав на продовженні розгляду скарги по суті, дійшов наступного висновку.
20.11.2012 року набрав чинності Кримінальний процесуальний кодекс України.
У відповідності до п.10 розділу ХІ «Перехідні положення» КПК України кримінальні справи, які на день набрання чинності цим Кодексом не направлені до суду з обвинувальним висновком, постановою про застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру, постановою про направлення справи до суду для вирішення питання про звільнення особи від кримінальної відповідальності, розслідуються, надсилаються до суду та розглядаються судами першої, апеляційної та касаційної інстанції і Верховним Судом України згідно з положеннями цього Кодексу.
Згідно положення п.11 розділу ХІ «Перехідні положення» КПК України кримінальні справи, які до набрання чинності цим Кодексом надійшли до суду від прокурорів з обвинувальним висновком, постановою про застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру, постановою про направлення справи до суду для вирішення питання про звільнення особи від кримінальної відповідальності, розглядаються судами першої, апеляційної та касаційної інстанції і Верховним Судом України в порядку, який діяв до набрання чинності цим кодексом.
Скарга ОСОБА_1 надійшла до суду до набрання чинності Кримінальним процесуальним кодексом України, однак не підлягає розгляду згідно положень КПК України 1960 р., оскільки судова справа за цією скаргою не належить до переліку справ, визначених п.11 розділу ХІ «Перехідні положення» КПК України.
Рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора під час досудового провадження можуть бути оскаржені у порядку, передбаченому § 1 главою 26 КПК України, і такі скарги згідно ч.1 ст.306 КПК України розглядаються саме слідчим суддею.
Таким чином, суд вважає, що скарга ОСОБА_1 на даний час не є предметом розгляду суду, а тому необхідно відмовити в її розгляді та роз'яснити ОСОБА_1, що у разі наявності підстав, передбачених § 1 глави 26 КПК України, він має право звернутися з відповідною скаргою до слідчого судді.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 273, 347 КПК України 1960 р., ст.306 КПК України, п.п.10,11 розділу ХІ «Перехідні положення» КПК України, суд
П О С Т А Н О В И В:
У розгляді скарги ОСОБА_1 про визнання незаконною бездіяльності Генеральної прокуратури України та прокуратури м. Києва - відмовити.
Роз'яснити ОСОБА_1, що відмова у розгляді скарги не перешкоджає повторному зверненню до слідчого судді зі скаргою в порядку глави 26 КПК України.
Постанова оскарженню не підлягає.
Суддя Козлова Р.Ю.
