Справа № 1/2609/820/12
В И Р О К
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
16 листопада 2012 року Солом'янський районний суд м. Києва
у складі: головуючого - судді Губко А.О.
при секретарі Сус Ю.В.
за участю прокурора Павловської О.А.
за участю підсудного ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі бб Києві кримінальну справу по обвинуваченню
ОСОБА_1,
ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Києва, українця, громадянина України, освіта середня, не працюючого, не одруженого, дітей не має, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_3, раніше не судимого в силу ст. 89 КК України
у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст.185, ч.3 ст.357, ч.2 ст.190 КК України, -
В С Т А Н О В И В:
17.03.2012р. приблизно о 13 год. 00 хв. ОСОБА_1, знаходячись в квартирі АДРЕСА_1, таємно викрав чуже майно, яке належить ОСОБА_2
Так, ОСОБА_1, перебуваючи в квартирі АДРЕСА_1, побачивши в кімнаті, на столі, мобільний телефон та паспорт громадянин України на ім'я ОСОБА_2, у нього раптово виник умисел на таємне викрадення цього майна.
Реалізуючи свій злочинний умисел направлений на таємне викрадення чужого майна, скориставшись тим, що ОСОБА_2 відпочиває і за його діями ніхто не спостерігає, таємно викрав чуже майно, яке належить ОСОБА_2, а саме: мобільний телефон марки «Samsung-GT Е1080N», вартістю 150 гривень, в якому знаходилась сім-карта мобільного оператора «Лайф», вартістю 35 гривень на рахунку якої було 35 гривень та паспорт громадянин України на ім'я ОСОБА_2, в якому знаходилися гроші у сумі 81 грн. та три лотерейні квитки «МСЛ», які матеріальної цінності для потерпілого не представляють.
Після чого ОСОБА_1 поклав викрадені речі до кишені своїх штанів і з місця вчинення злочину зник, завдавши потерпілому ОСОБА_2 шкоду на суму 301 грн.
Крім цього, 19.03.2012 року близько о 22 год. 00 хв., ОСОБА_1, перебуваючи по АДРЕСА_4, шахрайським шляхом заволодів майном, яке належить гр.ОСОБА_3
Так, ОСОБА_1, знаходячись на АДРЕСА_4 і, побачивши в руці раніше незнайомого гр. ОСОБА_3 мобільний телефон, вирішив їм заволодіти шляхом обману.
Реалізуючи свій злочинний план, ОСОБА_1 підійшов до ОСОБА_3.і під вигаданим приводом зателефонувати, щоб допомогти йому вирішити проблему, попросив належний ОСОБА_3 мобільний телефон.
Довірившись ОСОБА_1, ОСОБА_3 передав йому свій мобільний телефон марки «Нокіа 5250», вартістю 1200 гривень з сім-картою мобільного оператора «Київстар», вартістю 25 гривень, на рахунку якої було 11 гривень.
ОСОБА_1 же, скориставшись тим, що ОСОБА_3 на якийсь час відволікся, з місця скоєння злочину пішов, чим спричинив потерпілому потерпілому матеріальний збиток на загальну суму 1236 гривень.
Допитаний у судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 визнав повністю свою вину у пред'явленому йому обвинуваченні і підтвердив в суді факт викрадення ним 17.03.2012р. у наглядно знайомого ОСОБА_2, у якого він на той час перебував в квартирі АДРЕСА_2, в гостях, мобільного телефону марки «Samsung-GT Е1080W»і тоді ж, побачивши на столі паспорт на ім'я ОСОБА_2 забрав його собі, підтвердив, що в паспорті знаходилися гроші в сумі 81 гривня та лотерейні квитки.
Крім цього, 19.03.2012р., як пояснив підсудний, перебуваючи на АДРЕСА_4 наглядно знайомих хлопців ОСОБА_4 та ОСОБА_6, а з ними двох незнайомих, підійшов до них і в розмові з ОСОБА_5, побачивши у нього мобільний телефон, виріши ним заволодіти шляхом обману і під вигаданим приводом дати йому телефон подзвонити, той добровільно передав йому свій мобільний телефон, і він, відійшовши в сторону та впевнившись, що ОСОБА_3 відволікся, непомітно відійшов далі та залишив місце події, не повернувши мобільний телефон ОСОБА_3 У скоєних злочинах щиро кається і стверджує, що в період досудового слідства повністю відшкодував грошима матеріальну шкоду потерпілому ОСОБА_3
Крім повного визнання своєї вини підсудним ОСОБА_1 у пред'явленому йому обвинуваченні його вина повністю доведена та підтверджується зібраними по справі доказами.
- оголошеними та перепровіреними судом показаннями потерпілого ОСОБА_3, який на досудовому слідстві показав, що 19.03.2012р. він зустрівши на АДРЕСА_4 наглядно знайомих, в процесі спілкування між ними виник словесний конфлікт, в процесі якого до них підійшов раніше незнайомий йому ОСОБА_1, який запропонував заспокоїтися та вирішити всі питання мирним шляхом та заспокоїтися і попросив дати йому на декілька хвилин його мобільний телефон «Нокіа 5250»подзвонити своєму брату, який вирішить конфлікт, і він добровільно дав йому свій мобільний телефон «Нокіа 5250», вартістю 1200 гривень з сім-картою «Київстар», вартістю 25 гривень, на рахунку якої було 11 гривень, а сам відволікся, і через деякий час побачив, що ОСОБА_1 вже немає біля них. У подальшому звернувся із заявою до правоохоронних органів, які повідомили, що знайшли ОСОБА_1 та його мобільний телефон. (а.с. 34-36)
- розпискою потерпілого ОСОБА_3 від 20.03.2012р. про відшкодування йому підсудним матеріальної шкоди, до якого він не має матеріальних претензій. (а.с.37, 40)
- постановою про визнання речових доказів від 20.03.2012р. мобільного телефону «Нокіа 5250», викраденого шляхом обману у потерпілого ОСОБА_3 (а.с.39)
- розпискою потерпілого ОСОБА_2 від 20.03.2012р. про отримання ним від працівників міліції сім-карти оператора «лайф», паспорту на його ім'я та двох лотерейних білеті, які були викрадені з його квартири 17.03.2012р. наглядно знайомим ОСОБА_1, який перебував у нього в гостях. (а.с.24)
- повинними заявами ОСОБА_1, в яких він добровільно зізнався про вчинені ним злочини відносно потерпілих ОСОБА_3 та ОСОБА_2
( а.с.41, 42)
З урахуванням вищевикладених доказів, суд, оцінюючи їх в сукупності, приходить до висновку про їх достовірність та допустимість і вважає, що ОСОБА_1 своїми умисними діями, що виразилися у таємному викраденні чужого майна (крадіжка) вчинив злочин, передбачений ч.1 ст.185 КК України, крім того, він своїми умисними діями, що виразилися у незаконному заволодінні будь-яким способом паспорта вчинив злочин, передбачений ч.3 ст.357 КК України, а також своїми умисними діями, які виразились у заволодінні чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене повторно вчинив злочин, передбачений ч.2 ст. 190 КК України.
Призначаючи покарання підсудному ОСОБА_1 суд враховує ступінь тяжкості вчинених ним злочинів, які згідно ст.12 КК України віднесені до категорії злочинів середньої тяжкості, особу підсудного, який не судимий в силу ст.89 КК України (а.с.77), проте раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення корисливих злочинів саме шахрайським шляхом (а.с.78- 80), його відношення до вчинених ним злочинів, щире каяття, невідшкодовану підсудним спричинену його злочинними діями заподіяну потерпілому ОСОБА_2 шкоду та повне відшкодування на досудовому слідстві потерпілому ОСОБА_3 матеріальних збитків, що підсудний тривалий час ніде не працює і не зайнятий суспільно-корисною працею та скоєння ним за незначний проміжок часу корисливих злочинів, крім того, перебування підсудного ОСОБА_1 у розшуку, оголошеного судом, оскільки підсудний ухилявся від явки до суду (а.с.110,123) і вважає, що виправлення та перевиховання підсудного неможливі без ізоляції від суспільства, і він заслуговує міру покарання у виді позбавлення волі, але не на максимальний строк.
Обставиною, що пом'якшує покарання підсудного ОСОБА_1, відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття.
Обставин, що обтяжують покарання підсудного ОСОБА_1, відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.
Щодо цивільних вимог, заявлених потерпілим ОСОБА_2 на досудовому слідстві про стягнення з ОСОБА_1 матеріальної шкоди в сумі 231 грн. (а.с.21), то суд вважає можливим залишити позов потерпілого без розгляду, оскільки для підтримання своїх вимог він не з'явився до суду, проте відповідно до ст.28 КПК України це не позбавляє його права в подальшому пред'явити позов в порядку цивільного судочинства.
Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України суд, -
З А С У Д И В:
Визнати винним ОСОБА_1 за ч.1 ст.185, ч.3 ст.357, ч.2 ст.190 КК України і призначити йому покарання:
за ст. 185 ч.1 КК України -1 рік позбавлення волі;
за ст. 357 ч.3 КК України -1 рік обмеження волі;
за ст.190 ч.2 КК України -2 роки 6 місяців позбавлення волі.
На підставі ст.70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити ОСОБА_1 покарання у виді 2 (двох) років 6 (шести) місяців позбавлення волі.
Міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили не змінювати, залишити - тримання під вартою в СІЗО №13 Управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в м. Києві та Київській області.
Строк відбуття покарання ОСОБА_1 відраховувати з 11.09.2012 року.
Цивільний позов потерпілого ОСОБА_2 на суму 231 грн. залишити без розгляду.
Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду м. Києва через Солом'янський районний суд м. Києва протягом 15-ти діб з моменту його проголошення, а засудженим - в той же строк з моменту отримання ним його копії.
Суддя:
