УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 вересня 2012 року м. Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:
головуючого Мелінишин Г.П.
суддів Бойчука І.В., Шалаути Г.І.
секретаря Городецької У.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Державного міського підприємства «Івано-Франківськтеплокомуненерго» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за послуги теплопостачання за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Івано-Франківського міського суду від 25 липня 2012 року,-
в с т а н о в и л а:
У квітні 2010 року ДМП «Івано-Франківськтеплокомуненерго» звернулося в суд з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за послуги теплопостачання та просило стягнути з ОСОБА_1, ОСОБА_2 в солідарному порядку 3 767 грн. 65 коп. заборгованості за послуги теплопостачання.
Рішенням Івано-Франківського міського суду від 25 липня 2012 року позов задоволено. Стягнуто в солідарному порядку з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь ДМП «Івано-Франківськтеплокомуненерго» 3 767 грн. 65 коп. заборгованості за послуги теплопостачання. Стягнуто в солідарному порядку з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь ДМП «Івано-Франківськтеплокомуненерго» 30 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи та 51 грн. судового збору в дохід державного бюджету.
На дане рішення ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій посилається на неповне з'ясування судом обставин справи, порушення норм матеріального і процесуального права.
Так, судом не враховано, що договір про надання послуг з теплопостачання між ними не укладався; жодних доказів того, що ДМП надавало послуги з теплопостачання для квартири, в якій її сім'я проживає, позивачем не надано, а договір уступки вимоги № 4.1 від 20.07.2007 року, на думку апелянта є нечинним.
Крім того, апелянт зазначає, що члени сім'ї власника не відповідають за оплату послуг перед теплокомуненерго. А тому висновок суду про стягнення заборгованості в солідарному порядку з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є неправомірним і суперечить вимогам ч.3 ст.156 ЖК Української РСР.
Також ОСОБА_1 вказує на порушення судом норм процесуального права при розгляді справи. Зокрема: в матеріалах справи відсутня ухвала про відкриття провадження у справі; журнал судового засідання не вівся; копії позовної заяви та доданих документів відповідачам не надсилались; а уточнююча позовна заява подана в суд особою, яка не мала повноважень на ведення даної справи.
З цих підстав рішення суду першої інстанції апелянт просила скасувати, а провадження у справі закрити.
В засіданні апеляційного суду представник ОСОБА_1 вимоги апеляційної скарги підтримав та просив про її задоволення.
Представник ДМП «Івано-Франківськтеплокомуненерго» доводів апеляційної скарги не визнав, рішення суду першої інстанції вважає законним і обґрунтованим.
Вислухавши доповідача, пояснення сторін, дослідивши письмові матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає, виходячи з наступного.
За змістом ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції. Апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення.
Як вірно встановлено судом першої інстанції, відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 проживають за адресою АДРЕСА_1
Підприємством, яке надає послуги з централізованого опалення, постачання гарячої та холодної води, та водовідведення у всі квартири будинку АДРЕСА_1, де проживають відповідачі ,є ДМП «Івано-Франківськтеплокомуненерго».
Даний факт підтверджується договором № 4.1 від 20.02.2007 року про постачання теплової енергії та додатковою угодою від 20.02.2007 року до договору №4.1 від 24.11. 2005 року, згідно з якими сторони погодили уступку права вимоги позивача та делегування йому функції нарахування розмірів сум, що підлягають до оплати мешканцями квартир за отримані послуги з централізованого опалення.
Постановляючи рішення про задоволення позову ДМП «Івано-Франківськтеплокомуненерго», суд першої інстанції правильно виходив із того, що відповідач всупереч вимог ст. 526 ЦК України та Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення від 21.07.2005 року не виконував зобов'язання по оплаті за надані послуги.
Розмір заборгованості підтверджено розрахунками, проведеними з урахуванням передбачених Правилами нормативів(норм) споживання та тарифів, встановлених у відповідному порядку рішенням міської ради. На спростування вказаної суми належних доказів відповідачами не представлено.
Відповідно до ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки встановлені договором або законом.
Відсутність між сторонами договору суд першої інстанції правильно не прийняв до уваги, оскільки послуги ДМП "Івано-Франківськтеплокомуненерго" по централізованому опаленню квартири ОСОБА_1 фактично надавались постійно. Отже, між сторонами згідно ст. 11 ЦК України існували цивільні права і обов'язки. Тому суд за наведених обставин обґрунтовано вважав, що відповідачі згідно ст. ст. 901,903 ЦК України та п.30 "Правил надання послуг централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення", затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005року № 630, зобов'язана була оплачувати фактично надані послуги теплопостачання та гарячого водопостачання. А тому доводи апелянта в частині відсутності договірних відносин між сторонами не заслуговують на увагу.
Надуманими є також і твердження апелянта про безпідставність застосування судом солідарної відповідальності відповідачів. За змістом ст.ст. 64, 68, ч.3 ст. 156 Житлового кодексу України повнолітні члені сім'ї наймача(власника) несуть солідарну з наймачем (власником) майнову відповідальність за зобов'язаннями, що випливають з договору найму, в тому числі з оплати комунальних послуг. Відповідно до ч. 1 ст. 543 ЦК у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Тому позивач вправі був згідно положень ст. 30 ЦПК України заявити такий позов до відповідачів, а суд - прийняти рішення про солідарну їх відповідальність.
Не приймаються судом до уваги і посилання апелянта щодо порушення при вирішенні даного спору норм процесуального закону. В матеріалах справи містяться всі необхідні процесуальні документи, а доводи апелянта жодним чином не спростують постановлене судом по суті розгляду справи рішення.
Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Розглянувши справу в межах заявленого позову та в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що фактичні обставини справи судом першої інстанції з'ясовано всебічно та повно, дано їм вірну правову оцінку, а рішення суду ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись ст.ст.307, 308, 313-315, 317 ЦПК України, колегія суддів,-
у х в а л и л а:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Івано-Франківського міського суду від 25 липня 2012 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий Г.П. Мелінишин
Судді І.В. Бойчук
Г.І. Шалаута
___________________________________________________________________________________________________________________
Справа №0907/2-1077/2012 Головуючий у 1 інстанції Бойчук О.В.
Провадження № 22ц/0990/1722/2012 Суддя-доповідач Мелінишин Г.П.
Категорія 24
