ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"09" січня 2014 р. Справа № 926/1303/13.
За позовомПублічного акціонерного товариства "Старокостянтинівський спеціалізований кар'єр" с. Красносілка, Старокостянтинівський район, Хмельницька обл.до відповідачаТовариства з додатковою відповідальністю "Трансмост" м. Чернівціпростягнення заборгованості - 5795,84 грн.Суддя Швець Микола ВасильовичПредставники :Від позивачаПастух В.Л. довіреність № 1 від 08.01.2014 рокуВід відповідачане з'явився
В С Т А Н О В И В :
Публічне акціонерне товариство "Старокостянтинівський спеціалізований кар'єр" звернулось із позовною заявою до суду про стягнення з Товариства з додатковою відповідальністю "Трансмост", заборгованості за поставлений товар згідно Договору поставки №73 від 01.05.2012р. на загальну суму - 5795,84 грн. (у т.ч.: основного боргу - 5621,65 грн. та 3% річних - 174,19 грн.).
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та надав суду витребувані документи вх.№ 47 від 09.01.2014 року.
Відповідач належним чином був повідомлений про день та час слухання справи, проте явку свого представника в судове засідання не забезпечив, правом наданим ст. 59 ГПК України на подання відзиву не скористався.
Нез'явлення представника відповідача в судове засідання не перешкоджає вирішенню спору по суті, справу може бути розглянуто без його участі за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши представника позивача, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду позовної заяви, суд встановив:
01 травня 2012 року між Позивачем - ПАТ "Старокостянтинівський спеціалізований кар'єр" та Відповідачем - ТДВ "Трансмост" був укладений Договір поставки № 73 (далі "Договір поставки"). Відповідно до умов договору позивач зобов'язався передати у власність відповідача гранітну продукцію (надалі - товар), а відповідач зобов'язався прийняти товар і оплатити його вартість.
На виконання умов договору позивач в період з 13.05.2012р. по 09.11.2012р. здійснив поставку відповідачу товару на загальну суму 279186,72 грн. Факт здійснення поставки підтверджується наступними видатковими накладними: № РН-0000256 від 13.05.2012 р.; № РН-0000257 від 13.05.2012 р.; № РН-0000572 від 27.06.2012 р.; № РН-0000574 від 27.06.2012 р.; № РН-0000671 від 16.07.2012 р.; № РН-0000672 від 16.07.2012 р.; № РН-0000786 від 03.08.2012 р.; № РН-0000787 від 03.08.2012 р.; № РН-0001174 від 30.09.2012 р.; № РН-0001175 від 30.09.2012 р.; № РН-0001428 від 09.11.2012 р.
Пунктом 5.4. договору передбачений обов'язок відповідача вчасно провести оплату за товар відповідно до умов договору. Відповідач своє зобов'язання виконав не в повному обсязі, сплативши лише частину вартості отриманого у власність товару на загальну суму 273565,07 грн. (у т.ч.: 23976,81 грн. - 22.06.2012 р.; 23976,81 грн. - 27.06.2012 р.; 47953,62 грн. - 12.07.2012 р.; 47953,62 грн. - 20.07.2012 р.; 47953,62 грн. - 31.07.2012 р.; 12765,69 грн. - 27.09.2012 р.; 5106,28 грн. - 04.10.2012 р.; 47953,62 грн. - 07.11.2012 р.) - про що свідчать банківські виписки.
Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язаннями є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства та ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.
Згідно частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо в зобов'язані встановлений строк (термін), його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до п.4.4. договору - за взаємним погодженням сторін поставка товару може здійснюватися з відстрочкою платежу. В даному випадку покупець проводить оплату за товар до 30 числа поточного місяця в якому було отримано покупцем товар. Підтвердженням погодження є отримання товару покупцем.
Оскільки остання поставка товару відбулася 09.11.2012 року, про що свідчить видаткова накладна № РН-0001428 від 09.11.2012 року, зобов'язання по оплаті товару повинно було бути виконане до 30.11.2012 року.
Позивачем на адресу відповідача 29.07.2013 року надіслано претензію № 1635 з вимогою про оплату боргу. Відповідач отримав претензію 02.08.2013 р., про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення.
Відповідно до частини 1 статті 222 Господарського кодексу України учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб'єктів, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення їм претензії чи звернення до суду.
Проте, на претензію відповідач відповіді не надав, розрахунок не провів, що спричинило виникненню основного боргу в сумі 5621,65 грн.
Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, зобов'язаний на вимогу кредитора сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми; боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. На цій підставі позивач правомірно заявив вимогу про стягнення з відповідача 3% річних від простроченої суми за період з 01.12.2012 року по 12.12.2013 року в сумі 174,19 грн.
Станом на день розгляду справи у суді заборгованість відповідача перед позивачем за договором поставки становить 5795,84 грн., (у т.ч.: основного боргу - 5621,65 грн. та 3% річних - 174,19 грн.), що підтверджується матеріалами справи та підлягає стягненню.
Згідно п. 4 частини третьої статті 129 Конституції України та ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, відповідач не надав доказів зменшення або погашення заборгованості.
У процесі розгляду справи не виявлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.
Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України судовий збір покласти на відповідача.
Керуючись ст.ст. 1, 12, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, с у д -
В И Р І Ш И В:
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з активів Товариства з додатковою відповідальністю "Трансмост" (58000, м.Чернівці, вул. Гагаріна, 4, ідентифікаційний код 14262749)
на користь Публічного акціонерного товариства "Старокостянтинівський спеціалізований кар'єр" (31135, Хмельницька обл., Старокостянтинівський район, c. Красносілка, ідентифікаційний код 05471885)
- заборгованість в сумі 5795,84 грн. (у т.ч.: основного боргу - 5621,65 грн. та 3% річних - 174,19 грн.);
- судовий збір в сумі 1720,50 грн.
Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Суддя М.В. Швець
