Справа № 1016/1304/12 Головуючий у І інстанції Оберемко В.О.Провадження № 22-ц/780/3666/13 Доповідач у 2 інстанції Голуб С.А.Категорія 44 22.07.2013
УХВАЛА
Іменем України
17 липня 2013 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Київської області у складі:
головуючого Голуб С.А.,
суддів Таргоній Д.О., Приходька К.П.
при секретарі Бобку О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Макарівського районного суду Київської області від 14 травня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Відділу Держземагенства України у Макарівському районі Київської області, ОСОБА_3, Макарівської районної державної адміністрації Київської області про скасування розпоряджень та визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку, -
ВСТАНОВИЛА:
У травні 2012 року ОСОБА_2 пред»явила в суді названий позов посилаючись на те, що розпорядженням Макарівської районної державної адміністрації № 1723 від 18.10.2011 року Позивачу було надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства площею 1.47 га в адміністративних межах Лишнянської сільської ради Макарівського району Київської області.
24.11.2011 року Макарівська РДА Київської області листом № 6-15-6/3292 повідомила Позивача, що земельна ділянка, відносно якої надано дозвіл на розробку проекту землеустрою згідно зазначеного розпорядження Макарівського РДА, закріплена за ОСОБА_3 і йому виданий державний акт на право власності на земельну ділянку від 09.09.2009 року, зареєстрований за № 010994800692 серія ЯЗ № 342377 (далі Державний акт), в зв'язку з чим Макарівська РДА у Київській області не має можливості погодити проект землеустрою по відведенню земельної ділянки Позивачеві згідно зазначеного розпорядження.
15.09.2010 рішенням Бородянського районного суду Київської області від року було відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_3 до Лишнянської
сільської ради Макарівського району Київської області, Макарівської районної державної адміністрації, Приватного підприємства "Осиківське" про визнання права власності та зобов'язання вчинити дії, тобто відмовлено в визнанні права власності на спірну земельну ділянку.
Позивач просила суд скасувати розпорядження Макарівської районної державної адміністрації Київської області № 1650 від 04.06.2007 року, розпорядження Макарівської районної державної адміністрації Київської області № 4314 від 25.11.2008 року і визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку від 09.09.2009 року, зареєстрований за № 010994800692 серія ЯЗ № 342377 виданий на ім»я ОСОБА_3
Рішенням Макарівського районного суду Київської області від 14 травня 2013 року у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись із рішенням суду, ОСОБА_2 оскаржила його в апеляційному порядку з підстав ухвалення рішення з порушенням норм процесуального та матеріального права. Зокрема посилається на те, що суд не встановив обставини, що мають значення для справи оскільки не прийняв до уваги доводи позивачки в тій частині, що вона має право на отримання у власність земельної ділянки, але не може його реалізувати внаслідок того, що земельна ділянка, яку вона бажає отримати у власність, належить на праві власності ОСОБА_3 Вважає, що факт незаконності отримання ОСОБА_3 державного акту на право власності на спірну земельну ділянку встановлений рішеннями судів, а тому не підлягає доказуванню.
Апелянт просить рішення суду скасувати і ухвалити нове рішення про задоволення її позову.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, дослідивши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що розпорядженням Макарівської районної державної адміністрації № 1723 від 18.10.2011 року Позивачу було надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства площею 1.47 га в адміністративних межах Лишнянської сільської ради Макарівського району Київської області (а.с. 9).
24.11.2011 року Макарівська РДА Київської області листом № 6-15-6/3292 повідомила Позивача, що земельна ділянка, відносно якої надано дозвіл на розробку проекту землеустрою згідно зазначеного розпорядження Макарівського РДА, закріплена за ОСОБА_3, якому виданий державний акт на право власності на земельну ділянку 09.09.2009 року, зареєстрований за № 010994800692 серія ЯЗ № 342377 (далі Державний акт) в зв'язку з чим Макарівська РДА у Київській області не має можливості погодити проект землеустрою по відведенню земельної ділянки Позивачеві згідно зазначеного розпорядження (а.с. 7).
Розпорядженням Макарівської районної державної адміністрації Київської області № 4314 від 25.11.2008 року ОСОБА_3 передано у власність спірну земельну ділянку (а.с. 43, 44), при цьому право власності останнього на вказану земельну ділянку підтверджується державним актом на право власності на земельну ділянку від 09.09.2009 року, зареєстрованим за № 010994800692 серія ЯЗ № 342377 (а.с. 92).
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції правильно виходив з того, що права позивача наданням у власність ОСОБА_3 земельної ділянки не порушені, оскільки останній отримав земельну ділянку у власність раніше, його державний акт є дійсним і право власності непорушним.
Щодо надання позивачу дозволу на розробку проекту відведення, то суд першої інстанції правильно вважав, що ця обставина не є такою, що свідчить про виникнення у позивача права на конкретну земельну ділянку. На стадії надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки громадянину зацікавленому в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, який звернувся до уповноважених органів із відповідною заявою, такий громадянин не може достовірно знати конкретне місце розташування і межі такої земельної ділянки, для відведення якої надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою, оскільки при зверненні з відповідною заявою для надання дозволу на розроблення проекту землеустрою відповідно до норм ч. 6 ст. 118 ЗК, зазначаються лише орієнтовні розміри земельної ділянки та бажане місце розташування такої земельної ділянки, а інформація про конкретне місце розташування і конкретні межі такої земельної ділянки може стати відомою лише в процесі розроблення відповідного проекту землеустрою, проведення відповідних вимірів на місцевості тощо.
У випадку, коли громадянину надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки конкретного розміру, а в процесі виготовлення відповідного проекту чи після його виготовлення стає відомо, що не можливо відвести земельну ділянку конкретного розміру в конкретному місці через не достатність вільної площі в даному місці, такий громадянин не позбавляється права вибрати інше бажане місце розташування земельної ділянки та звернутися із відповідною заявою про це або звернутися із заявою про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки іншого орієнтовного розміру, наприклад трохи меншого.
Також суд критично поставився до посилання позивача у даній справі на рішення судів як на підставу для задоволення своїх вимог (а.с. 12, 13, 47, 48, 88-90, 67-70), оскільки позивач по даній справі звернувся до суду з іншим позовом, з іншими сторонами та з іншим предметом і підставами для задоволення позовних вимог, при цьому судом взагалі не встановлено порушеного права позивача в даній справі.
Судова колегія у повному обсязі погоджується із такими висновками суду , оскільки вони зроблені з додержанням норм матеріального та процесуального права. Оскільки доводи апеляційної скарги зводяться до викладення обставин справи і є такими ж як і доводи позовної заяви, яким суд першої інстанції у
своєму рішенні дав детальну оцінку, судова колегія не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги, а тому відхиляє її і рішення суду залишає без змін.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308 ЦПК України, колегія суддів-
Ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Макарівського районного суду Київської області від 14 травня 2013 в даній справі залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її
проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів .
Судді Голуб С.А.
Таргоній Д.О.
Приходько К.П.
