АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Провадження № 22-ц/774/10191/13 Головуючий в 1 інстанції Подорець О.Б.
Категорія 55 Доповідач Бараннік О.П.
УХВАЛА
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
2013 рік жовтень 01 дня Колегія суддів судової палати у цивільних правах Апеляційного суду Дніпропетровської області в складі :
головуючого - Бараннік О.П.,
суддів - Городничої В.С., Лисичної Н.М.,
при секретарі - Білоус А.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу судді Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 23 серпня 2013 року про повернення позовної заяви ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Дніпроводоканал» про зобов'язання вчинити певні дії та стягнення моральної шкоди, -
В С Т А Н О В И Л А :
Ухвалою судді Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 23 серпня 2013 року позовна заява ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Дніпроводоканал» про зобов'язання вчинити певні дії та стягнення моральної шкоди повернута позивачеві.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на порушення зазначеною ухвалою статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, і на те, що зазначена ухвала перешкоджає йому у доступі до суду, просив її скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню, а ухвала суду - скасуванню з послідуючим поверненням питання на новий розгляд до суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Повертаючи ОСОБА_1 позовну заяву, суд першої інстанції в своїй ухвалі від 23.08.2013 року посилався на те, що позивачем не була виконана попередня ухвала суду від 02 серпня 2013 року про залишення позовної заяви без руху, якою були встановлені недоліки, а саме : позивачем у своєму позові не були зазначені підстави звернення до суду за місцем свого проживання ; не викладено обставин, якими він обґрунтовує свої вимоги ; не зазначені докази, що підтверджують кожну обставину, наявність для звільнення від доказування ; не сплачено судові витрати та не зазначені підстави звільнення від сплати судових витрат.
З таким висновком суду першої інстанції погодитись не можливо, оскільки він зроблений поверхово та в порушення норм процесуального права.
Так, зазначаючи на необхідність викладення обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, суд першої інстанції не звернув уваги на те, що відповідно до пункту 5 частини 2 статті 119 ЦПК України у позовній заяві позивач має зазначати підставу позову, тобто ті юридичні факти, на основі яких позивач обґрунтовує свої вимоги відповідно до норм матеріального права, що поширюються на спірні правовідносини. І при цьому, законодавець не вимагає від позивача, щоб він здійснював кваліфікацію спірних правовідносин, тобто зазначав у позовній заяві, на яких правових нормах ґрунтується його позов.
Посилаючись на відсутність доказів, що підтверджують кожну обставину, якими позивач повинен обґрунтовувати свої вимоги, суд першої інстанції не звернув уваги на те, що відповідно до пункту 6 частини 2 статті 119 ЦПК України позивач у своїй позовній заяві має зазначати саме засоби доказування, в яких містяться докази, що дозволять довести його правову позицію, і про які йому відомо. Але це не означає, що позивач повинен із позовною заявою подавати усі необхідні докази (засоби доказування).
Крім того, зазначаючи на відсутність підстав для звернення до суду за своїм місцем проживання та необхідність сплати судового збору, суд першої інстанції не з'ясував чи відносяться виниклі відносини між сторонами до відносин, які регулюються Законом України «Про захист прав споживачів», та чи відповідно до частини 3 статті 22 зазначеного закону, позивач звільняється від сплати судового збору і чи має право на підставі частини 5 статті 110 ЦПК України звертатися за зареєстрованим місцем свого проживання чи перебування, або за місцем заподіяння шкоди чи виконання договору.
Таким чином, приймаючи до уваги викладене, керуючись ст.ст. 209, 303, 304, 307, 312 - 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів -
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу судді Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 23 серпня 2013 року про повернення позовної заяви ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Дніпроводоканал» про зобов'язання вчинити певні дії та стягнення моральної шкоди - скасувати, направивши питання на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але на неї може бути принесена касаційна скарга до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий:
Судді:
