ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
___________________________________________________________________________
УХВАЛА
про повернення позовної заяви
01 листопада 2013 р. Справа № 902/1477/13
Суддя господарського суду Вінницької області Банасько О.О., розглянувши матеріали
за позовом: Гніванської міської ради, м.Гнівань, Тиврівський район, Вінницька область
до: Приватного підприємства "Кріптон", м.Вінниця
про стягнення 74 000,00 грн. заборгованості та розірвання додаткового договору
ВСТАНОВИВ :
До господарського суду Вінницької області 31.10.2013 року надійшла позовна заява Гніванської міської ради, м.Гнівань, Тиврівський район, Вінницька область до Приватного підприємства "Кріптон", м.Вінниця про стягнення 74 000,00 грн. заборгованості та розірвання додаткового договору.
Розглянувши позовну заяву, суд дійшов висновку, що вона підлягає поверненню виходячи з наступного.
Основні вимоги, що пред'являються до форми та змісту позовної заяви, а також вимоги щодо надання разом з нею певних доказів визначені ст.ст.54, 56, 57 ГПК України. Невиконання більшості з вимог зазначених норм тягне за собою в якості негативного наслідку повернення позовної заяви без розгляду.
Відповідно до ст.57 ГПК України встановлено перелік документів, що додаються до позовної заяви, серед яких документи, які підтверджують зокрема сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі тощо.
Позивачем в порушення наведених вище законодавчих приписів не надано належних доказів сплати судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Так, 01.11.2011 року набрав чинності Закон України вiд 08.07.2011 року № 3674-VI "Про судовий збір" (надалі Закон), у відповідності до ч.1 ст.3 якого одним із об'єктів справляння судового збору є позовна заява, що подається до суду.
Згідно ч.1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Розмір судового збору, який справляється з позовної заяви, визначений Законом в залежності від виду спору.
Виходячи з підпунктів 2.1, 2.2 ч.2 ст.4 Закону за подання до господарського суду позовних заяв майнового характеру ставка судового збору становить 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат, а за подання позовних заяв немайнового характеру - 1 розмір мінімальної заробітної плати.
В п.3 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 25.08.2011 року № 01-06/1175/2011 вказано, що розмір ставки судового збору (станом на 1 січня календарного року) у кожному конкретному випадку визначається виходячи з того розміру МЗП, який було встановлено законом на момент сплати судового збору (станом на 1 січня календарного року).
Відповідно до ст.8 Закону України "Про державний бюджет України на 2013 рік" від 06.12.2012 року № 5515-VІ встановлено з 1 січня 2013 року розмір мінімальної заробітної плати 1 147,00 гривня, з 1 грудня 2013 року - 1 218,00 гривні на місяць.
Як вбачається з позовної заяви, позивачем заявлені дві позовні вимоги, а саме: 1 - про стягнення 74 000,00 грн. заборгованості (майнова); 2 - про розірвання додаткового договору (немайнова);
Пунктом 2.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 року № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" звернуто увагу на те, що статтею 55 ГПК передбачено визначення ціни позову у позовах про стягнення грошей і про витребування майна. Відповідні позовні заяви мають майновий характер, і розмір ставок судового збору за їх подання визначається за приписом підпункту 1 пункту 2 частини другої статті 4 Закону. Що ж до позовних заяв немайнового характеру, то до них відносяться вимоги, які не підлягають вартісній оцінці. Подання до господарського суду таких заяв оплачується судовим збором згідно з підпунктом 2 пункту 2 частини другої статті 4 Закону.
З урахуванням наведеного розмір судового збору який мав бути сплачений позивачем при поданні даного позову повинен складати 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат за майнову вимогу (1 720,50 грн.) та 1 розмір мінімальної заробітної плати за немайнову (1 147,00 грн.), загалом 2 867,50 грн..
Натомість позивачем додано до позовної заяви копію платіжного доручення № 762 від 24.10.2013 року, яка підтверджує сплату 1 720,50 грн. судового збору лише за майнову вимогу.
Окрім того долучена позивачем до позовної заяви засвідчена копія платіжного доручення № 762 від 24.10.2013 року із графи "Призначення платежу" якої неможливо встановити за який саме позов сплачено судовий збір не може вважатись належним доказом сплати останнього у встановленому порядку відповідно до чинного законодавства.
Так, пунктом 2.21 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 року № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" звернуто увагу на те, що платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою додаються до позовної заяви (заяви, скарги) і мають містити відомості про те, яка саме позовна заява (заява, скарга, дія) оплачується судовим збором.
Відповідні документи подаються до господарського суду тільки в оригіналі; копії, у тому числі виготовлені із застосуванням технічних засобів (фотокопії тощо), цих документів не можуть бути належним доказом сплати судового збору.
В абзаці 1 п.3.5 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" вказано, що недодержання вимог статей 54, 56 та пунктів 2 і 3 частини першої статті 57 ГПК щодо форми, змісту і додатків до позовної заяви тягне за собою наслідки, передбачені статтею 63 ГПК.
На підставі викладеного вище позовна заява та додані до неї документи підлягають поверненню без розгляду.
При цьому слід зауважити, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення обставин, що зумовили її повернення (сплати судового збору у встановленому Законом розмірі та надання суду належних доказів такої сплати - оригінал платіжного доручення).
Повертаючи позовну заяву без розгляду суд також вважає необхідним повернути позивачу сплачений ним за подання позовної заяви судовий збір в сумі 1 720,50 грн. згідно платіжного доручення № 762 від 24.10.2013 року відповідно приписів п.2 ч.1 ст.7 Закону України "Про судовий збір" № 3674-VI вiд 08.07.2011 року.
Керуючись ст.ст.3, 4 Закону України "Про судовий збір", п.4 ч.1 ст.63, ст.ст.86, 87, 115 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
УХВАЛИВ :
1. Позовну заяву № 02-1/1060 від 28.10.2013 року на 3-х аркушах разом з матеріалами на 10-и аркушах повернути позивачу.
2. У відповідності з п.2 ч.1 ст.7 Закону України “Про судовий збір” від 08.07.2011 року № 3674-VI судовий збір у сумі 1 7250,00 грн., перерахований згідно платіжного доручення № 762 від 24.10.2013 року підлягає поверненню.
3. Копію позовної заяви, платіжного доручення № 762 від 24.10.2013 року долучити до примірника ухвали, який залишається в суді.
4. Ухвалу надіслати позивачу, копію ухвали відповідачу рекомендованим листом.
Суддя Банасько О.О.
віддрук. 3 прим.:
1 - до справи.
2 - позивачу - вул.Леніна, 64, м.Гнівань, Тиврівський район, Вінницька область, 23310.
3 - відповідачу - вул.Хмельницьке шосе, буд.122, м.Вінниця, 21001.
