Справа № 2610/23815/2012
ПОСТАНОВА
іменем України
31 жовтня 2012 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:
Головуючого: судді Кваша А.В.
при секретарі: Клос Д.М.
з участю прокурора: Панова В.Є.
захисників обвинуваченого: ОСОБА_1, ОСОБА_2
провівши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду попередній розгляд кримінальної справи по обвинуваченню ОСОБА_3 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 212, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 366 КК України, -
ВСТАНОВИВ:
Кримінальна справа по обвинуваченню ОСОБА_3 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 212, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 366 КК України, надійшла до Шевченківського районного суду м. Києва 05.10.2012 р.
В ході попереднього розгляду справи прокурор просить призначити справу до судового розгляду і викликати в судове засідання осіб, які зазначені у списку, долученому до обвинувального висновку, вважаючи, що по справі дотримані всі вимоги, передбачені ст.237 КПК України.
Обвинувачений ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився, про час та місце проведення попереднього розгляду справи повідомлений належними чином, з довідок наданих його захисником ОСОБА_1 вбачається, що обвинувачений знаходиться на лікуванні у Київській міській клінічній лікарні № 6, заяв про його особисту участь у попередньому розгляді кримінальної справи до суду не надав.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_1 заперечував проти призначення справи до розгляду, оскільки вважає неможливим розгляд справи за відсутності обвинуваченого.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_2 в частині призначення справи до розгляду покладався на розсуд суду.
Заслухавши думку прокурора, вивчивши матеріали кримінальної справи, суд приходить до висновку, що справа не може бути призначена до судового розгляду та підлягає направленню на додаткове розслідування з наступних підстав.
Відповідно до ст. 246 КПК України, роз'яснень п.п. 2,3 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 11.02.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства, що регулює повернення кримінальних справ на додаткове розслідування»при попередньому розгляді справи суддя з власної ініціативи чи за клопотанням прокурора, обвинуваченого, його захисника чи законного представника, потерпілого, позивача, відповідача або їх представників своєю постановою повертає справу на додаткове розслідування у випадках, коли під час порушення справи, провадження дізнання або досудового слідства були допущені такі порушення вимог цього Кодексу, без усунення яких справа не може бути призначена до судового розгляду. Кримінальна справа у будь-якому разі не може бути призначена до розгляду, в тому числі і коли при провадженні дізнання чи досудовго соідства було порушено право обвинуваченого на захист.
Відповідно до положень ст. 64 КПК України, підлягають обов'язковому доказуванню фактичні обставини події злочину, такі як час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину.
Дане положення закону узгоджується із вимогами статей 132, 223 КПК України, відповідно до яких обвинувачення особи у вчиненні злочину повинно бути конкретним за змістом. Для цього в описові частині постанови про притягнення як обвинуваченого та обвинувального висновку зазначаються: злочин у вчиненні якого обвинувачується особа, час, місце вчинення злочину, тобто встановлена подія злочину, наведено ознаки об'єктивної сторни складу злочину, мотив та спосіб вчинення злочину та інші обставини його вчинення, наскільки вони відомі слідчому; стаття (частина, пункт статті) кримінального закону, якою передбачений цей злочин.
Відповідно до роз'яснень, які містяться у п.10 Постанови Пленуму Верховного суду України №8 від 24 жовтня 2003 року «Про застосування законодавства, яке забезпечує право на захист у кримінальному судочинстві», недодержання органами досудового слідства вимог статей 132 і 142 КПК України може бути підставою для повернення справи на додаткове розслідування.
Як вбачається зі змісту постанови про пред'явлення обвинувачення та обвинувального висновку ОСОБА_3 обвинувачується у тому, що він будучи службовою особою -генеральним директором ТОВ «Сі-Транс»у період часу з 19.02.2009 року по 30.06.2009 року діючи в порушення вимог законодавства України, усвідомлюючи покладену на нього відповідальність та передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків у вигляді ненарахування податків та ненадходження до бюджету грошових коштів, бажаючи їх настання, шляхом заниження об'єкту оподаткування, знаходячись на території м. Києва, скоїв умисне ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах за попередньої змовою групою осіб.
Разом з цим, ОСОБА_3 інкриміновано, що він діючи за попередньою змовою групою осіб, вчинив службове підроблення, тобто внесення службовою особою до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, інше підроблення документів, складання і видача завідомо неправдивих документів, що спричинило тяжкі наслідки.
Так органом досудового слідства, описаний спосіб вчинення злочину, який полягає:
- у наданні ОСОБА_3 невстановленій слідством особі банківських та юридичних реквізитів ТОВ «Сі-Транс»та отримання від неї підроблених додаткових угод щодо здійснення транспортно-експедиційного оформлення від імені «фіктивного підприємства»- ТОВ «Білдстрой»;
- перерахуванні безготівкових грошових коштів на рахунок ТОВ «Білдстрой»та створення документальної видимості розрахунків із постачальником експедиційних послуг «Білдстрой»;
- на підставі підроблених первинних бухгалтерських документів із використанням реквізитів та печатки ТОВ «Білдстрой», підписаних від імені службової особи вказаного підприємства з ознаками «фіктивності», ОСОБА_4, складання податкової звітності та надання до органів Державної податкової служби України декларації з податку на додану вартість та податку на прибуток, які містять завідомо неправдиві відомості щодо сформованих на підприємстві сум податкового кредиту та валових витрат.
Разом із тим, обвинувальний висновок та постанова про пред'явлення обвинувачення не містить посилання на час та місце, коли ОСОБА_3 діючи за попередньої змовою групою осіб, вчинив передачу невстановленій слідством особі банківських та юридичних реквізитів ТОВ «Сі-Транс».
Також органом досудового слідства конкретно не визначено кількість невстановлених слідством осіб, за попередньою змовою з якими, діяв обвинувачений, зокрема, його обвинувачують, що він вчинив злочинні дії за попередньою змовою з невстановленою слідством особою, що призвело до фактичної несплати податку на прибуток в сумі 1628550 грн. (а.с.121 т. 37 абзац 3), при цьому у обвинувальному висновку та постанові про притягнення як обвинуваченого міститься також посилання на те, що ОСОБА_3 вчиняв злочинні дії за попередньою змовою з невстановленими слідством особами (а.с.120 т. 37 абзац 6).
Також ОСОБА_3 пред'явлено обвинувачення, що він діючи за попередньою змовою групою осіб, вчинив службове підроблення, тобто внесення службовою особою до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, інше підроблення документів, складання і видачу завідомо неправдивих документів, що спричинило тяжкі наслідки.
При цьому, як у постанові про пред'явлення обвинувачення так і у обвинувальному висновку не конкретизовано, які саме дії вчинені ОСОБА_3 кваліфікуються органом досудового слідства:
- як внесення службовою особою до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, виходячи із того, що під такими діями передбачається включення інформації, яка повністю або частково не відповідає дійсності до офіційного документа;
- як інше підроблення документів, яке розуміє під собою повну або часткову зміну змісту документа чи його реквізитів, шляхом виправлень, підчищень, дописок тих відомостей, які вже містяться у документі;
- як складання і видачу завідомо неправдивих документів, що полягає у повному виготовленні документа, який містить інформацію, що не підлягає дійсності та видачі такого документу.
Окрім того, відсутнє посилання на час та місце вчинення такого злочину, як не зазначено і про те, що встановити ці обставини в ході досудового слідства не виявилося можливим.
Таким чином, обвинувачення пред'явлене органом досудового слідства ОСОБА_3 в цій частині є неконкретним, оскільки не містить даних про обов'язкові складові об'єктивної сторони інкримінованих злочинів -час, місце, та обставини їх вчинення, а також вказівок, про неможливість встановити ці обставини.
Зазначене перешкодило реалізації обвинуваченим на досудовому слідстві своїх прав, передбачених статтею 43 КПК України, а саме знати в чому його обвинувачують, та захищатись від пред'явленого обвинувачення, що є порушенням права на захист та істотним порушенням кримінально-процесуального закону, без усунення якого справа не може бути призначена до судового розгляду.
Крім того, відповідно до ст. ст. 218, 220 КПК України, слідчий зобов'язаний оголосити обвинуваченому, що слідство у його справі закінчено і що він має право на ознайомлення з усіма матеріалами справи як особисто так і з допомогою захисника, а також може заявити клопотання про доповнення судового слідства. Обвинуваченому і захиснику зазначені матеріали пред'являються для ознайомлення підшитими і пронумерованими, а у відповідному протоколі зазначається, які саме матеріали (кількість томів і аркушів, відеокасети тощо) було пред'явлено для ознайомлення.
Недодержання органами досудового слідства зазначених вимог, відповідно до п. 11 ч. 2 ст. 370 КПК України, є істотним порушення кримінально-процесуального закону та підставою для повернення справи на додаткове розслідування.
Аналогічне положення міститься у п. «b» ч. 2 ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод, відповідно до якого обвинуваченим особам має бути наданий час та можливості, необхідні для підготовки до свого захисту. Відтак, обвинувачений мусить мати можливість реалізувати своє право на доступ до документації та повідомлення про всі речові докази, що свідчать проти обвинуваченого або на його користь, достатній час та належні умови для ознайомлення з ними і на представлення своєї позиції.
Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що обвинуваченому ОСОБА_3 02.08.2012 року (а.с.179 т. 36) було оголошено про закінчення досудового слідства.
При цьому обвинувачений ОСОБА_3 заявив про необхідність ознайомлення з матеріалами справи за участю свого захисника адвоката ОСОБА_1
Разом із тим, як вбачається із протоколу ознайомлення обвинуваченого ОСОБА_3 з матеріалами справи, складеного 07.08.2012 року, у ньому відсутня відмітка про те, що останній ознайомився зі справою у присутності свого захисника, як і відсутній підпис самого захисника обвинуваченого ОСОБА_1
Окрім того, 28.09.2012 року обвинуваченому додатково надано для ознайомлення матеріали справи, які містяться у томах 36 та 37, з якими він також ознайомлювався за відсутності свого захисника (а.с.74 т. 37). При цьому жодних заяв, про те, що обвинувачений відмовляється від раніше заявленого бажання ознайомлюватися зі справою за участю свого захисника, в матеріалах справи не міститься, а отже органом досудового слідства обвинувачений був позбавлений можливості отримувати правову допомогу в тому обсязі, якого він потребував.
Вказане порушення вимог ст. 218 КПК України суд вважає таким, що не може бути усунутим в ході судового розгляду справи, оскільки передбачене законом право на ознайомлення з матеріалами справи в порядку ст. 255 КПК України, спрямоване на організацію захисту під час судового розгляду справи, тоді як вимоги ст. 218 КПК України стосуються ознайомлення з матеріалами справи за результатами досудового слідства, тому такі види ознайомлення на різних стадіях процесу мають самостійне значення.
Зазначені порушення в їх сукупності є істотними порушеннями кримінально-процесуального закону в частині реалізації гарантованого ст. 59 Конституції України й встановленого ст. ст. 21,218 КПК України права на захист та вимог про обов'язковість пред'явлення матеріалів досудового слідства, що свідчать про наявність підстав для повернення справи на додаткове розслідування.
Викладені вище порушення вимог КПК України унеможливлюють призначення кримінальної справи до судового розгляду та дають суду підстави для повернення справи на додаткове розслідування зі стадії попереднього розгляду справи судом за ініціативою суд, під час якого необхідно усунуті наведені вище порушення кримінально-процесуального законодавства.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст.237, 240, 244, 246 КПК України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_3 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 212, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 366 КК України повернути Прокурору міста Києва на додаткове розслідування.
Міру запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_3 у вигляді підписки про невиїзд - залишити без змін.
На постанову протягом семи діб з дня її винесення може бути подана апеляція до Апеляційного суду м. Києва через Шевченківський районний суд м. Києва.
Суддя А.В.Кваша
