ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
----------------------
ПОСТАНОВА
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
28 серпня 2013 р.Справа № 2а-6132/11/1503
Категорія: 10.3 Головуючий в 1 інстанції: Бодашко Л.І.
Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Зуєвої Л.Є.,
суддів Шевчук О.А. та Лук'янчук О.В.
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Одесі апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду в Балтському районі Одеської області на постанову Балтського районного суду Одеської області від 19 січня 2012 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду в Балтському районі Одеської області про зобов'язання здійснити перерахунок підвищення до пенсії, -
В С Т А Н О В И В:
14 грудня 2011 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду в Балтському районі Одеської області про зобов'язання здійснити перерахунок підвищення до пенсії.
В обґрунтування позову зазначалося, що позивач являється учасником війни, а тому відповідно до ч. 3 ст. 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» має право на підвищення пенсії у розмірі 50 % мінімальної пенсії за віком, однак Управлінням Пенсійного фонду в Балтському районі Одеської області зазначене підвищення виплачується в значно меншому розмірі.
Постановою Балтського районного суду Одеської області від 19 січня 2012 року позов задоволено. Визнано неправомірною відмову відповідача в перерахунку та виплаті підвищення до пенсії позивачу. Зобов'язано Управління Пенсійного фонду в Балтському районі Одеської області провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 раніше призначеної пенсії на 50 % мінімальної пенсії за віком, як учаснику війни, відповідно до положень ч. 3 ст. 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та перерахувати вищевказане підвищення, виходячи із прожиткового мінімуму, затвердженого Законом України «Про прожитковий мінімум», згідно ст. ст. 28, 42, 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, та зробити перерахунок і виплату заборгованості з урахуванням сплачених сум, починаючи з 01 січня 2006 року по 18 червня 2011 року.
Не погоджуючись з постановленим по справі судовим рішенням, Управління Пенсійного фонду в Балтському районі Одеської області в апеляційній скарзі зазначає про невідповідність висновків суду обставинам справи. При цьому апелянт вважає, що судом допущено порушення матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті. У зв'язку з чим в апеляційній скарзі ставиться питання про скасування постанови суду першої інстанції і винесення нової постанови із відмовою в задоволенні позовних вимог.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для її часткового задоволення.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 має статус учасника війни, що підтверджується відповідним посвідченням.
З 01 січня 2006 року ОСОБА_1 виплачується підвищення до пенсії, як учаснику війни, в розмірі 10 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1, суд першої інстанції виходив з наявності у позивача права на перерахунок підвищення до пенсії за період з 01 січня 2007 року по 18 червня 2011 року в розмірі, встановленому Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (в редакції від 23 листопада 1995 року).
Проте, при розгляді позовних вимог ОСОБА_1 за період з 01 січня 2007 року по 14 червня 2011 року судом першої інстанції порушено норми процесуального права, зокрема ст. ст. 99 та 100 Кодексу адміністративного судочинства України.
Так, відповідно до ч. 2 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно ч. 1 ст. 100 названого Кодексу адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Як встановлено матеріалами справи, позивач звернувся за захистом порушеного відповідачем права на перерахунок підвищення до пенсії як учаснику війни за період з 01 січня 2007 року лише 14 грудня 2011 року. При цьому протягом 2007 - 2011 років ОСОБА_1 щомісяця отримував пенсію, а тому повинен був дізнатись про порушення свого права саме у цей період.
За таких обставин суд апеляційної інстанції знаходить обґрунтованими доводи апелянта щодо відсутності підстав для поновлення позивачу строку звернення до суду з відповідними позовними вимогами за період з 01 січня 2007 року по 14 червня 2011 року.
На підставі наведених вище положень процесуального закону, із врахуванням викладеного вище висновку щодо безпідставного поновлення судом першої інстанції позивачу строку для звернення з позовом до суду, апеляційний суд приходить до висновку про скасування постанови суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог за період з 01 січня 2007 року по 14 червня 2011 року із залишенням без розгляду вказаних вимог позивача.
Щодо вимог ОСОБА_1 про зобов'язання відповідача провести перерахунок підвищення до пенсії за період з 14 червня 2011 року по 14 грудня 2011 року слід зазначити наступне.
Основні положення щодо правового статусу ветеранів війни, у тому числі питання щодо надання їм пільг, переваг та соціальних гарантій, визначаються Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Згідно ч. 2 ст. 4 названого Закону до ветеранів війни належать учасники війни.
Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 05 жовтня 2005 року частину третю статті 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» викладено в новій редакції, відповідно до якої учасникам війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються у розмірі 10 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Вказані зміни до ч. 3 ст. 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» набули чинності з 01 січня 2006 року, не скасовані, Конституційним Судом України неконституційними не визнані, а тому є чинними, у зв'язку з чим з вказаної дати позивачу виплачувалося підвищення до пенсії у зазначеному розмірі, що виключає можливість задоволення вимог ОСОБА_1 за період після 14 червня 2011 року.
Таким чином, враховуючи, що судом першої інстанції при вирішенні справи порушені норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а також те, що висновки суду не відповідають обставинам справи, колегія суддів, керуючись п.п.3,4 ч.1 ст. 202 КАС України вважає необхідним скасовуючи постанову суду першої інстанції, прийняти нову постанову, якою відмовити ОСОБА_1 в задоволенні позовних вимог.
Керуючись ст.ст.195, 197, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, апеляційний суд,-
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду в Балтському районі Одеської області - задовольнити частково.
Постанову Балтського районного суду Одеської області від 19 січня 2012 року - скасувати.
Позовні вимоги ОСОБА_1 в частині зобов'язання Управління Пенсійного фонду в Балтському районі Одеської області провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання, як учаснику бойових дій, відповідно до частини 3 статті 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії та їх соціальний захист» зі змінами та доповненнями від 23.11.1995 року в розмірі 50 відсотків мінімальної пенсії за віком за період з 01.01.2007 року по 14 червня 2011 року залишити без розгляду.
В іншій частині прийняти нову постанову, якою відмовити ОСОБА_1 в задоволенні позовних вимог.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили в порядку, встановленому частиною 5 статті 254 КАС України, і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Головуючий: суддя Зуєва Л.Є.
суддя Шевчук О.А.
суддя Лук'янчук О.В.
