АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 1612/1021/2012 Номер провадження 22-ц/786/568/2013 Головуючий у 1-й інстанції Крикливий В.В. Доповідач Корнієнко В. І.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 березня 2013 року м. Полтава
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області в складі:
Головуючого судді: Корнієнка В.І.,
Суддів: Винниченка Ю.М., Абрамова П.С.,
При секретарі: Коротун І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засідання в м. Полтаві цивільну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_1
на ухвалу Комсомольського міського суду Полтавської області від 11 квітня 2012 року про застосування заходів забезпечення позову та рішення Комсомольського міського суду Полтавської області від 15 серпня 2012 року
у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки,-
В С Т А Н О В И Л А :
Рішенням Комсомольського міського суду Полтавської області від 15 серпня 2012 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 відшкодування майнової шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, в розмірі 32057 грн. 17 коп., витрати по оплаті послуг евакуатора в розмірі 900 грн., витрати , пов'язані із проведенням експертного дослідження, в розмірі 500 грн. та відшкодування моральної шкоди в розмірі 5000 грн.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 понесені судові витрати в розмірі 352 грн. 45 коп.
Зобов'язано позивача ОСОБА_2 після виплати йому відшкодування майнової шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, передати відповідачу ОСОБА_1 пошкоджені деталі автомобіля «Volksvagen Sharan», державний номер НОМЕР_1, які згідно висновку авто товарознавчого дослідження від 03 січня 2012 року № 584 підлягають заміні.
Окрім того, ухвалою судді Комсомольського міського суду Полтавської області від 11 квітня 2012 року задоволено повністю заяву ОСОБА_2.
Накладено арешт на майно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, а саме на:
- вантажний автомобіль TATRA 815C1, 1985 року випуску, державний номер НОМЕР_2, що перебуває на тимчасовому обліку у ВРЕР м. Комсомольська;
- вантажний автомобіль TATRA 815, 1988 року випуску, державний номер НОМЕР_5, що перебуває на постійному обліку у ВРЕР м. Комсомольська;
- вантажний автомобіль TATRA 815, 1984 року випуску, державний номер НОМЕР_6
- легковий автомобіль марки BMW 520i, 1988 року випуску, державний номер НОМЕР_3, що перебуває на постійному обліку у ВРЕР м. Комсомольська;
- житловий будинок, розташований по АДРЕСА_2.
З рішенням суду та ухвалою суду не погодився відповідач ОСОБА_1 та подав на нього апеляційні скарги, у яких просить судові рішення скасувати та питання про забезпечення позовних вимог передати на новий розгляд до суду першої інстанції, а також ухвалити нове по суті позовних вимог, відмовивши у їх задоволенні.
Апелянт вважає рішення суду таким, що ухвалено з порушенням норм процесуального права та неправильного застосування норм матеріального права, вказуючи на те, що судом при постановленні ухвали про застосування заходів забезпечення позову не був дотриманий принцип співмірності розміру позовних вимог та вартості майна, та на безпідставність такого рішення.
Також вказував, що рішення суду про стягнення матеріальної та моральної шкоди на користь відповідача не ґрунтується на законі, оскільки він не вважає себе винним у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди, вказуючи на те, що ним не були порушені правила дорожнього руху та на неправомірність постанови про притягнення його до адміністративної відповідальності, яка стала підставою для виникнення цивільної відповідальності у відшкодуванні шкоди.
Колегія суддів, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційних скарг, приходить до висновку, що скарга на ухвалу про застосування забезпечення позову підлягає до задоволення частково, а апеляційна скарга на рішення суду не підлягає до задоволення, за наступних підстав.
Відповідно п.1 ч.1 ст.307 ЦПК України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін.
Згідно ч. 1 ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Відповідно до ч. 1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу.
Згідно п. 2 ч. 1 ст. 312 ЦПК України, розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд змінює або скасовує ухвалу суду першої інстанції і постановляє ухвалу з цього питання, якщо воно було вирішено судом першої інстанції з порушенням норм процесуального права або при правильному вирішенні було помилково сформульовано суть процесуальної дії чи підстави її застосування.
Так, судом першої інстанції вірно встановлено та підтверджується матеріалами справи і не заперечується сторонами, що 21 листопада 2011 року на вулиці Радянській міста Комсомольська Полтавської області сталася дорожньо-транспортна пригода за участі автомобіля «NISSAN PRIMERA 1.8», державний номер НОМЕР_4, під керуванням відповідача ОСОБА_1 та автомобіля «Volksvagen Shapan», державний номер НОМЕР_1, під керуванням позивача ОСОБА_2 В результаті зіткнення позивач ОСОБА_2 отримав тілесні ушкодження, а його автомобіль - механічні пошкодження.
Також судом першої інстанції встановлено, що вина відповідача ОСОБА_1 у вчиненні вказаної вище дорожньо-транспортної пригоди підтверджується постановою Комсомольського міського суду Полтавської області від 07 лютого 2012 року, згідно якої ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 КпАП України.
Зі змісту даної постанови суду вбачається, що ОСОБА_1, керуючи автомобілем, не врахував дорожню обстановку, перевищив безпечну швидкість руху, не витримав бокового інтервалу та допустив зіткнення з автомобілем позивача.
З урахуванням викладеного, керуючись нормами статті 61 ЦПК України, згідно якої постанова суду у справі про адміністративне правопорушення є обов'язковою для суду, що розглядає справі про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено постанову, місцевий суд дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для покладення на ОСОБА_1 цивільно-правової відповідальності за шкоду, завдану внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.
Даний висновок суду є правомірним також, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Відповідно до ч. 2 ст. 1187 ЦК України визначено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
При цьому, доводи апеляційної скарги з приводу відсутності в діях ОСОБА_1 вини, і як наслідок - підстав для відшкодування матеріальної та моральної шкоди, не спростовують висновків суду та не підтверджені належними доказами, оскільки постанова Комсомольського міського суду від 07 лютого 2012 року є чинною. Окрім того, в матеріалах справи відсутні факти, які б вказували на можливість спричинення шкоди внаслідок взаємодії двох джерел підвищеної небезпеки.
Також, колегія суддів звертає увагу на беззаперечний факт відшкодування відповідачем у добровільному порядку матеріальної шкоди в сумі 20 000 гривень, що вказує на визнання ним своєї вини.
Вирішуючи питання відносно розміру матеріальних збитків, місцевий суд правомірно виходив з висновку експертного авто товарознавчого дослідження від 03 січня 2012 року № 584, відповідно до якого вартість матеріального збитку, нанесеного власнику автомобіля «Volksvagen Shapan», державний номер НОМЕР_1, в результаті ДТП, становить 52057,17 грн., врахувавши при цьому розмір шкоди, відшкодованої у добровільному порядку.
Обґрунтованим є рішення і про стягнення з відповідача на користь ОСОБА_2 витрат на оплату послуг евакуатора в розмірі 900 грн. та на оплату вартості експертного дослідження в розмірі 500 грн., які підтверджені квитанціями та актами виконаних робіт.
З урахуванням роз'яснень п. 9 Постанови Пленуму ВСУ № 6 від 27 березня 1992 року «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», суд вірно ухвалив рішення про зобов'язання позивача після виплати йому відшкодування майнової шкоди передати відповідачу пошкоджені деталі, які підлягали заміні.
За таких обставин, судова колегія дійшла висновку про те, що судом першої інстанції з'ясовано всі обставини та надано їх належну правову оцінку. Порушень норм матеріального та процесуального права, які б могли призвести до зміни чи скасування рішення Комсомольського міського суду Полтавської області від 15 серпня 2012 року не встановлено.
Далі, вирішуючи питання обґрунтованості висновків суду щодо наявності підстав для задоволення заяви позивача про застосування заходів забезпечення позову, колегія суддів виходить з наступного.
Відповідно ч. 1 ст. 151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити передбачені цим Кодексом, заходи забезпечення позову.
Згідно ч. 3 ст. 151 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Відповідно до ч. 3 ст. 152 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
З урахуванням викладеного та виходячи зі змісту норм цивільного-процесуального законодавства при вирішенні питання про забезпечення позову суд має оцінювати обгрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням наступних умов: наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної заяви; імовірності ускладнення виконання або невиконання судового рішення у разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів, які не є учасниками даного судового розгляду.
В свою чергу, суд першої інстанції не дотримався вимог ч. 3 ст. 152 ЦПК України, і, не встановивши вартість майна відповідача, наклав арешт на останнє у розмірі, що значно перевищує ціну позову.
З урахуванням викладеного, взявши до уваги також вартість автомобілів, вказаних ОСОБА_1 у апеляційній скарзі, колегія суддів приходить до висновку, що ухвалу суду слід змінити, залишивши накладеним арешт на один вантажний автомобіль TATRA 815, 1988 року випуску, державний номер НОМЕР_5, що перебуває на постійному обліку у ВРЕР м. Комсомольська.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 312, 314, 315 ЦПК України, -
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Комсомольського міського суду Полтавської області від 15 серпня 2012 року - відхилити, залишивши рішення суду без змін.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Комсомольського міського суду Полтавської області від 11 квітня 2012 року-задовольнити частково.
Ухвалу Комсомольського міського суду Полтавської області від 11 квітня 2012 року змінити, задовольнивши заяву ОСОБА_2 про забезпечення позову частково та залишивши накладеним арешт на вантажний автомобіль TATRA 815, 1988 року випуску, державний номер НОМЕР_5, що перебуває на постійному обліку у ВРЕР м. Комсомольська.
У задоволенні інших вимог ОСОБА_2 про застосування заходів забезпечення позовних вимог - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в частині перегляду рішення суду протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ.
Головуючий суддя : _______ В.І. Корнієнко
Судді: _______Ю.М. Винниченко _______П.С. Абрамов
