АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 1602/584/2012 Номер провадження 22-ц/786/319/2013 Головуючий у 1-й інстанції Хоролець В.В. Доповідач Антонов В. М.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 січня 2013 року м. Полтава
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Полтавської області у складі:
головуючого: судді Антонова В.М.,
суддів: Кузнєцової О.Ю., Хіль Л.М.,
при секретарі: Гнатюк О.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «БМ Банк»
на рішення Великобагачанського районного Полтавської області від 21 листопада 2012 року
по справі за позовом Публічного акціонерного товариства «БМ Банк»в особі відділення №21 АТ «БМ Банк»м. Полтава до приватного нотаріуса Миргородського міськрайонного нотаріального округу Полтавської області ОСОБА_1 про визнання незаконною постанови нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії та зобов'язання видати свідоцтво про придбання нерухомого майна, що було предметом іпотеки з прилюдних торгів, -
в с т а н о в и л а:
Рішенням Великобагачанського районного Полтавської області від 21 листопада 2012 року в задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства «БМ Банк»в особі Відділення №21 АТ «БМ Банк»м. Полтава до приватного нотаріуса Миргородського міського нотаріального округу Полтавської області ОСОБА_1, треті особи - відділ державної виконавчої служби Миргородського міськрайонного управління юстиції, Філія 17 приватного підприємства «Нива-В.Ш.»та ОСОБА_2, про визнання незаконною (протиправною) постанови приватного нотаріуса Миргородського міського нотаріального округу Полтавської області ОСОБА_1 від 01.12.2011 року про відмову у видачі свідоцтва про придбання нерухомого майна, що було предметом іпотеки з прилюдних торгів, та зобов'язання приватного нотаріуса Миргородського міського нотаріального округу Полтавської області ОСОБА_1 видати свідоцтво про придбання нерухомого майна, що було предметом іпотеки з прилюдних торгів і стягнення судових витрат - відмовлено.
Вказане рішення оскаржив в апеляційному порядку позивач ПАТ «БМ Банк». Посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Вказує, що приватний нотаріус безпідставно відмовила у видачі свідоцтва про придбання нерухомого майна, що було предметом іпотеки з прилюдних торгів, оскільки наданий їй акт про прилюдні торги від 02 листопада 2011 року повністю відповідав вимогам законодавства.
Посилається на те, що якщо в склад арештованого нерухомого майна за виконавчим документом входить нерухоме майно, що є предметом іпотеки, то, керуючись спеціальними нормами п.1.4 Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, орган державної виконавчої служби та спеціалізована торгуюча організація зобов'язані здійснити організацію та проведення прилюдних торгів з урахуванням Закону України «Про іпотеку», нормами якого передбачено, що публічні торги проводяться і за участі одного покупця на таке нерухоме майно.
Також зазначає, що відповідачка не маючи на те відповідних повноважень зазначила в оскаржуваній постанові, що торги слід вважати такими, що не відбулися, акт державного виконавця не відповідає вимогам законодавства.
Колегія суддів, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, приходить до висновку про відхилення апеляційної скарги з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, 12 червня 2008 року між ВАТ «БМ Банк»(правонаступником якого є ПАТ «БМ Банк») та ОСОБА_2 укладено кредитний договір №21/29/120608, згідно з яким боржник отримав на умовах поворотності та платності кредит.
З метою забезпечення виконання взятих на себе за кредитним договором зобов'язань ОСОБА_2 згідно договору іпотеки №21/29/120608 від 12 червня 2008 року передав в іпотеку банку належну йому квартиру АДРЕСА_1.
Рішенням Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 15 листопад 2010 року з ОСОБА_2 на користь ПАТ «БМ Банк»стягнуто заборгованість за кредитним договором №21/29/120608 від 12.06.2008 року в сумі 245064,58 грн., 1691,50 грн. судового збору та 120 грн. витрат на ІТЗ з розгляду справи в суді /а.с.97/.
Постановою державного виконавця відділу ДВС Миргородського міськрайонного управління юстиції від 13.12.2010 року відкрито виконавче провадження про стягнення заборгованості за кредитним договором та судових витрат на загальну суму 246676,08 грн. з боржника ОСОБА_2 на користь стягувача ПАТ «БМ Банк» /а.с.130/.
Згідно акту опису та арешту майна від 01.02.2011 року, серія АА №324702, складеного державним виконавцем відділу ДВС Миргородського міськрайонного управління юстиції, описано та накладено арешт на чотирикімнатну квартиру АДРЕСА_1, на описане майно накладено арешт та встановлено обмеження права користування ним, встановлена заборона відчуження /а.с.а.с.131-132/.
04 травня 2011 року між відділом ДВС Миргородського МРУЮ та ПП «Нива-В.Ш.»укладено договір №1711025 про надання послуг по організації і проведенню прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна (предмета іпотеки) /а.с.7/.
Згідно Акту №1711025 про виконання робіт (послуг) від 19 вересня 2011 року підприємство провело дії з продажу нерухомого майна шляхом продажу на прилюдних торгах, склад та найменування якого: чотирикімнатна квартира №12 загальною площею 57 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. /а.с.134/.
Відповідно до протоколу від 19 вересня 2011 року №1711025-1 у прилюдних торгах брав участь один учасник торгів, який і став їх переможцем, - ПАТ «БМ Банк». Вбачається, що арештована квартира була реалізована відповідно до Закону України «Про іпотеку» /а.с. 136/.
02 листопада 2011 року на підставі протоколу про проведення прилюдних торгів з реалізації нерухомого майна, державним виконавцем відділу ДВС Миргородського міськрайонного управління юстиції Полтавської області складено Акт державного виконавця про проведені прилюдні торги, який затверджено начальником відповідного відділу ДВС /а.с.135/.
29 листопада 2011 року ПАТ «БМ Банк»звернулось до приватного нотаріуса Миргородського міського нотаріального округу Полтавської області ОСОБА_1 із заявою про видачу свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів з відповідними додатками /а.с.95/.
Приватний нотаріус Миргородського міського нотаріального округу Полтавської області ОСОБА_1 постановою від 01.12.2011 року відмовила ПАТ «БМ Банк»у видачі свідоцтва про придання майна з прилюдних торгів /а.с.5/.
Відмовляючи заявнику ПАТ «БМ Банк»у видачі свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів, приватний нотаріус посилалась на те, що реалізацію предмета іпотеки (квартири) проведено без відповідного рішення суду про звернення стягнення на предмет іпотеки при виконанні рішення суду про стягнення з ОСОБА_2 боргу по кредитному договору на користь ПАТ «БМ Банк», а також посилаючись на те, що прилюдні торги, виходячи з наданих документів є такими, що не відбулися.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що доказів, які б вказували на порушення приватним нотаріусом ОСОБА_1 вимог ст.ст. 47,49 Закону України «Про нотаріат», на які посилається банк у позовній заяві, суду не надано і вони не вбачаються з досліджених матеріалів цивільної справи.
Доводи апеляційної скарги вказаного висновку суду першої інстанції не спростовують з огляду на наступне.
Діяльність нотаріату в Україні врегульована Законом України від 2 вересня 1993 року №3425-ХІІ «Про нотаріат».
Згідно з статтею 5 даного Закону нотаріус зобов'язаний зокрема здійснювати свої професійні обов'язки відповідно до цього Закону і принесеної присяги; відмовити у вчиненні нотаріальної дії у разі її невідповідності законодавству України або міжнародним договорам.
Згідно ст.49 Закону України «Про нотаріат» нотаріус або посадова особа, яка вчиняє нотаріальні дії, відмовляє у вчиненні нотаріальної дії, якщо зокрема вчинення такої дії суперечить законодавству України; не подано відомості (інформацію) та документи, необхідні для вчинення нотаріальної дії (пункти 1, 2).
Нотаріусу забороняється безпідставно відмовляти у вчиненні нотаріальної дії. На вимогу особи, якій відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, нотаріус зобов'язаний викласти причини відмови в письмовій формі і роз'яснити порядок її оскарження. Про відмову у вчиненні нотаріальної дії нотаріус протягом трьох робочих днів виносить відповідну постанову.
Правила вчинення такої нотаріальної дії, як видача свідоцтва про придбання нерухомого майна, яке було предметом застави (іпотеки), передбачені ст.72 Закону України «Про нотаріат».
Відповідно до частин другої-четвертої статті 72 Закону придбання нерухомого майна, яке було предметом застави (іпотеки), оформлюється нотаріусом за місцезнаходженням цього нерухомого майна шляхом видачі набувачеві свідоцтва про придбання нерухомого майна.
Разом з тим, зі змісту ст.ст. 33 ч.3 ,39 ЗУ "Про іпотеку" вбачається,що звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду про звернення стягнення на предмет іпотеки (ухваленим за позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки ), виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя. Відповідно до ч.8 ст.54 ЗУ "Про виконавче провадження " ,ст. 41 ЗУ «Про іпотеку» примусове звернення стягнення на предмет іпотеки та реалізація предмета іпотеки ,на який звертається стягнення за рішенням суду або за виконавчим написом нотаріуса проводиться, якщо інше не передбачено рішенням суду шляхом продажу на прилюдних торгах з дотриманням положень ЗУ "Про іпотеку".
Лише в таких випадках відповідно п.1.4 Тимчасового положення прилюдні торги з реалізації предмета іпотеки здійснюються згідно з вимогами ЗУ "Про іпотеку". В інших випадках реалізація арештованого нерухомого майна здійснюється без застосування ЗУ "Про іпотеку".
Жодної із зазначених вище підстав на момент реалізації квартири боржника не існувало. Тому проведення прилюдних торгів з реалізації нерухомого майна в порядку визначеному згаданим законом не повинно допускатися, хоча вказане майно і було предметом іпотеки, при цьому державний виконавець виконував рішення суду про стягнення коштів, а не рішення суду про звернення стягнення на предмет іпотеки чи виконавчий напис нотаріуса. Саме в порядку виконання рішення суду про стягнення коштів державний виконавець наклав арешт на майно (квартиру) і мав звертати стягнення на арештоване ним майно, а не звертати стягнення на предмет іпотеки шляхом реалізації його з прилюдних торгів відповідно до Закону України «Про іпотеку», оскільки відповідної правової підстави не було.
Отже, за відсутності рішення суду про звернення стягнення на предмет іпотеки, державни виконавець мав право реалізовувати арештоване майно боржника лише в порядку. Визначеному ст.ст. 57,62,63 Закону України «Про виконавче провадження»та Тимчасовим положенням про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, затвердженого наказом міністерства юстиції України від 27.10.1999 року №68/5, без застосування положень, характерних для реалізації предмета іпотеки згідно Закону України «Про іпотеку».
Крім того, порядки реалізації майна з прилюдних торгів, визначені Тимчасовим положенням та Законом України «Про іпотеку», мають суттєві відмінності. Так, згідно п.7.1 Прикінцевих положень Тимчасового положення прилюдні торги вважаються такими, що не відбулися, зокрема у разі відсутності покупців, або наявності тільки одного покупця (тобто прилюдні торги вважаються такими, що відбулися, при наявності не менше двох покупців), тоді як ч.3 ст.45 Закону України «Про іпотеку»визначає, що прилюдні торги проводяться принаймні за умови присутності одного учасника. Порядок підготовки та проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого майна та прилюдних торгів предмета іпотеки відрізняються і в частині порядку опублікування інформації про майно, що реалізується.
Таким чином, протокол проведення прилюдних торгів №1711025-1 від 19 вересня 2011 року та акт державного виконавця від 02 листопада 201 року, де зазначено, що в торгах брав участь лише один учасник суперечать вимогам п.7.1 Прикінцевих положень Тимчасового положення, за змістом якого в торгах повинно приймати участь не менше двох учасників, а відтак, за відсутності рішення суду про звернення стягнення на предмет іпотеки, прилюдні торги вважаються такими, що не відбулися.
З урахуванням викладеного, приватний нотаріус у відповідності з вимогами ч.3 ст.47, п.9 ч.1 ст.49 Закону України «Про нотаріат»та п.31 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України відмовила ПАТ «БМ Банк»у вчиненні нотаріальної дії.
Посилання банку на те, що приватний нотаріус, перебравши на себе повноваження суду, визнав прилюдні торги такими, що не відбулися є надуманим, оскільки оскаржуваною постановою лише відмовлено у вчиненні нотаріальної дії.
Таким чином, суд першої інстанції повно та об'єктивно встановив фактичні обставини справи і дав їм належну правову оцінку, дослідив надані сторонами докази, на підставі яких прийшов до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог за їх недоведеністю та відсутність порушення прав позивача.
При цьому суд першої інстанції вірно застосував норми матеріального права відповідно до характеру правовідносин, що склалися між сторонами та в межах заявлених позовних вимог.
З огляду на те, що рішення суду відповідає вимогам закону, зібраним по справі доказам, обставинам справи, підстав для його скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, колегія суддів не вбачає.
Крім того встановлено, що ПАТ «БМ Банк»при подачі апеляційної скарги не оплатило її судовим збором.
У відповідності до роз'яснень, викладених у пункті 7 постанови пленуму Верховного Суду України «Про судову практику розгляду цивільних справ в апеляційному порядку»від 24.10.2008 року №12, у разі виявлення при судовому розгляді справи неповної сплати суми судового збору стягнення недоплачених сум проводиться з відповідної особи при ухваленні судового рішення.
Згідно п.п. 8 п.1 ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», в редакції, що діяла на момент вчинення процесуальної дії, за апеляційну скаргу на рішення суду ставка судового збору становить 50 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви.
Таким чином із відповідача на користь держави належить стягнути 53,65 грн. судового збору.
Керуючись ст.ст.303, 304, 307, 308, 314, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів,-
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «БМ Банк»-відхилити.
Рішення Великобагачанського районного Полтавської області від 21 листопада 2012 року -залишити без змін.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства «БМ Банк»на користь держави 53,65 грн. судового збору /Реквізити: отримувач УДКСУ у м. Полтаві, код ЄДРПОУ: 38019510, банк отримувача Головне управління Державної казначейської служби України у Полтавській області, код банку отримувача 831019, розрахунковий рахунок 31217206780002, код класифікації доходів бюджету 22030001/.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги протягом 20 днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
ГОЛОВУЮЧИЙ: /підпис/ В.М. Антонов
СУДДІ: /підпис/ О.В. Кузнєцова
/підпис/ Л.М. Хіль
ЗГІДНО:
Суддя апеляційного суду
Полтавської області В.М. Антонов
