Справа №1490/4968/12 19.11.2012 19.11.2012 27.11.2012
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22ц/1490/3276/12 Головуючий у 1-ї інстанції Боброва І.В.
Категорія 57 Доповідач в апеляційній інстанції Ямкова О.О.
УХВАЛА
Іменем України
19 листопада 2012 року м. Миколаїв
Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Миколаївської області у складі:
головуючої: Кутової Т.З.,
суддів: Крамаренко Т.В., Ямкової О.О.,
при секретарі: Орельській Н.М.,
за участю: позивача - ОСОБА_2, представника позивачів - ОСОБА_3,
представника відповідача - ОСОБА_4,
третій особи - ОСОБА_5 та його представника - ОСОБА_6,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу
за апеляційною скаргою
ОСОБА_2 та ОСОБА_7
на рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 9 жовтня 2012 року
за їх позовом
до Адміністрації Заводського району Миколаївської міської ради,
третя особа - ОСОБА_5
про визнання незаконним та скасування розпорядження,
В С Т А Н О В И Л А:
У березні 2012 року ОСОБА_2 та ОСОБА_7 звернулися до суду із позовом до Адміністрації Заводського району Миколаївської міської ради про визнання незаконним та скасування розпорядження Адміністрації № 305р від 16 травня 2011 року «Про готовність до експлуатації житлових та господарчих будівель та споруд по АДРЕСА_1 гр. ОСОБА_5.», посилаючись на те, що вказаним розпорядженням відповідач порушив їх права як співвласників, так як видав правовий акт без їх згоди, який привів до неправомірного перерахунку часток у праві спільної часткової власності у домоволодінні АДРЕСА_1
Ухвалою Заводського районного суду м. Миколаєва від 20 квітня 2012 року до участі у справі в якості третій особи залучено ОСОБА_5.
Рішенням Заводського районного суду м. Миколаєва від 9 жовтня 2012 року у задоволенні позову ОСОБА_2 та ОСОБА_7 відмовлено.
В апеляційній скарзі позивачі ОСОБА_2 і ОСОБА_7, посилаючись на порушення судом норм процесуального і матеріального права, просять скасувати рішення суду і ухвалите нове, яким задовольнити їх позовні вимоги.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі, перевіривши наведені в скарзі доводи та дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню із наступних підстав.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першій інстанції керувався тим, що спірні перебудови були проведені ОСОБА_5 на земельної ділянці, що була виділена в його користування, а прийняте відповідачем розпорядження є ненормативним актом, яким підтверджена готовність об'єкту до експлуатації та не породжені правові наслідки, які порушували б права позивачів як співвласників будинку.
З такими висновками суду слід погодитися, оскільки вони відповідають нормам процесуального та матеріального права.
При вирішенні справи судом установлено, що позивачі ОСОБА_2 і ОСОБА_7, третя особа ОСОБА_5 та інші особи, які не брали участі при розгляді справи, є співвласниками домоволодіння АДРЕСА_1 Між ними за рішенням Заводського районного суду м. Миколаєва від 15 листопада 2010 року визначено порядок користування земельною ділянкою, де ОСОБА_5 на ділянці, виділеної в його особисте користування, проведена перебудова належного йому житлового будинку та сіней (а.с.8-12, 32, 38-40).
На підставі поданих висновків та узгоджень компетентних органів, з врахування розташування спірних перебудов на виділеної в користування земельної ділянки, розпорядженням Адміністрації Заводського району Миколаївської міської ради № 305р від 16 травня 2011 року житлові та господарчі будівлі і споруди, що знаходяться у користуванні ОСОБА_5 по АДРЕСА_1, та були ним переобладнані шляхом збільшення площі, визнані готовими до експлуатації та комунальному підприємству «Миколаївське міжміське бюро технічної інвентаризації» дозволено внести зміни до технічної документації (а.с.6, 29-40).
Згідно позиції Конституційного Суду України, викладеної у рішенні від 16 квітня 2009 року №7-рп/2009 (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування), орган місцевого самоврядування має право приймати рішення, вносити до них зміни та/чи скасовувати їх на підставі, в межах повноважень та у способи, що передбачені Конституцією України та Законами України.
Відповідно до статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування» акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції України або законам України визнаються незаконними у судовому порядку.
Отже, правовий акт органу місцевого самоврядування може бути визнаний незаконним з підстав, передбачених частиною 1 статті 393 ЦПК України, у випадку наявності одночасно двох складових: невідповідності його законові та порушення прав власника.
Проте розпорядження щодо готовності спірних перебудов до експлуатації прийнято відповідачем з дотриманням прав власника ОСОБА_5 і на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією України, ЦК України, Законом України «Про місцеве самоврядування» і Положенням про виконавчі органи Миколаївської міської ради та апарат Миколаївської міської ради, затвердженого рішення Миколаївської міської ради № 5/3 від 21 квітня 2011 року.
Таким чином, оскаржене розпорядження відповідає законові та не порушує права власника - третій особи.
Щодо порушення прав позивачів - інших співвласників, то вказані обставини ними у судовому засіданні не доведено, а ці доводи апелянтів при обраному ними способу захисту порушеного права та відповідності акту органу місцевого самоврядування законові, не мають правового значення.
При з'ясуванні та встановлені зазначених фактів судом не було порушено норм цивільного процесуального закону та правильно застосовано норми матеріального права.
Що стосується посилання позивачів в апеляційної скарзі на те, що наслідком прийняття розпорядження № 305р без їх згоди є перерахунок часток у праві спільної часткової власності, що призведе до порушення їх прав, то вони є безпідставними, оскільки стосуються інших правовідносин, які будуть предметом розгляду суду першої інстанції в іншому провадженні, та відсутність або наявність їх згоди на перебудову буде врахована судом, виходячи із положень частини 3 та 4 статті 357 ЦК України.
Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновків місцевого суду, а тому не можуть бути підставою для скасування рішення, ухваленого з додержанням вимог матеріального і процесуального права. В зв'язку з чим, апеляційна скарга в силу ч. 1 ст. 308 ЦПК підлягає відхиленню.
Керуючись статтями 303, 307, 308, 314 ЦПК України, колегія суддів
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 та ОСОБА_7 відхилити, а рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 9 жовтня 2012 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуюча
Судді
