Справа № 369/1009/13-ц Головуючий у І інстанції Коцюрба М.П.Провадження № 22-ц/780/4452/13 Доповідач у 2 інстанції СержанюкКатегорія 26 08.08.2013
УХВАЛА
Іменем України
05 серпня 2013 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі головуючого - судді Сержанюка А.С., членів колегії - суддів Гуль В.В., Олійника В.І., із участю секретаря Антіпова Я.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Києві матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 07 червня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_1 до відділу Державної виконавчої служби Києво-Святошинського районного управління юстиції Київської області, головного управління юстиції у Київській області, приватного підприємства «НИВА-В.Ш.», товариства з обмеженою відповідальністю «Ключове рішення», третя особа: публічне акціонерне товариство Комерційний Банк «ПриватБанк» про визнання недійсними результатів торгів, скасування протоколу торгів та акту про реалізацію предмета іпотеки,
В С Т А Н О В И Л А :
Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 07 червня 2013 року у задоволенні позову ОСОБА_1 про визнання недійсними результатів прилюдних торгів від 21 грудня 2012 року з продажу нерухомого майна - нежитлового приміщення, розташованого по АДРЕСА_1, скасування протоколу від 21 грудня 2012 року №1012896/1 про проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна ( предмета іпотеки ), виданого філією 10 приватного підприємства «НИВА-В.Ш.» та про визнання недійсним акту державного виконавця відділу Державної виконавчої служби Києво-Святошинського районного управління юстиції №55/1-13 від 18 січня 2013 року про реалізацію предмета іпотеки, відмовлено.
На обґрунтування ухваленого рішення суд першої інстанції зазначив, що позивачем не надано жодних доказів, які б вказували на правові підстави для визнання недійсними результатів торгів, скасування протоколу торгів та акту реалізації предмета іпотеки нерухомого майна.
Крім того, зазначено, що в позові не вказані його підстави та права позивача, які порушені в результаті проведення прилюдних торгів та реалізації арештованого майна.
Не погоджуючись із вказаним рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, посилаючись на його незаконність та необґрунтованість, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, а також порушення матеріального та процесуального права при його ухваленні.
Просить рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 07 червня 2013 року скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Суд, з'ясувавши обставини та перевіривши їх доказами у межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, вислухавши учасників процесу в судових дебатах, вважає за необхідне апеляційну скаргу відхилити, виходячи із наступного.
Відповідно до ст. 213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтвердженими тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Як встановлено судом, що підтверджується матеріалами справи, 05 липня 2007 року між Закритим акціонерним товариством «ПриватБанк», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство Комерційний Банк «ПриватБанк», та ОСОБА_1, з дотриманням вимог чинного законодавства, укладено кредитний договір №124КМ_В, згідно умов якого банк надав позичальнику кошти у розмірі 125 000 доларів США з терміном повернення не пізніше 23 червня 2017 року ( а.с. 9-10 ).
У забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором, 14 листопада 2007 року між банком та позивачем по справі укладено договір іпотеки ( а.с. 11-12 ).
Відповідно п. 7 вказаного правочину, предметом іпотеки є нежиле приміщення 1986 року побудови - літ. «А», загальною площею 135,6 кв.м., яке належить іпотекодавцю на підставі договору купівлі-продажу, та розташоване по АДРЕСА_1 ( там же ).
Після укладення вказаних правочинів, ОСОБА_1 в установленому законом порядку, але без згоди іпотекодержателя провів реконструкцію предмета іпотеки шляхом добудови другого поверху, у результаті чого загальна площа будівлі збільшена до 375,5 кв.м. ( а.с. 14-25 ).
18 лютого 2011 року Комунальним підприємством «Бюро технічної інвентаризації Києво-Святошинської районної ради Київської області» зареєстровано право власності позивача на вказану реконструйовану будівлю ( а.с. 13 ).
При цьому, будь-яких змін до договору іпотеки сторони не внесли і з ініціативою їх проведення не виступив сам позивач.
Раніше, у зв'язку із невиконанням умов кредитного договору, 18 серпня 2010 року приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 вчинила нотаріальний напис, зареєстрований в реєстрі за №1069 про звернення стягнення на предмет іпотеки та погашення вимог Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» на загальну суму 125 475, 93 доларів США, що еквівалентно 990 205,85 грн., за рахунок коштів, отриманих від реалізації нежилого приміщення ОСОБА_1 ( а.с. 8 ).
30 серпня 2010 року відкрито виконавче провадження на виконання вказаного виконавчого напису ( а.с. 22 ).
07 червня 2011 року актом опису й арешту майна накладено арешт на нежитлове приміщення, загальною площею 135,6 кв.м., що по АДРЕСА_1 ( а.с. 23-24 ).
11 грудня 2012 року відділ Державної виконавчої служби Києво-Святошинського районного управління юстиції Київської області надіслав заступнику начальника Головного управління юстиції у Київській області заявку на реалізацію арештованого майна та пакет документів для здійснення заходів щодо передачі майна на реалізацію, організації конкурсу з визначення торгівельної організації ( а.с. 28 ).
Організацією проведення прилюдних торгів з приводу реалізації зазначеного майна займалася філія 10 приватного підприємства «НИВА-В.Ш.» згідно договору №1012896 від 20 листопада 2012 року ( а.с. 29, 30, 60-62 ).
21 грудня 2012 року, з дотриманням вимог чинного законодавства, проведені прилюдні торги по реалізації предмету іпотеки, переможцем яких оголошено відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Ключове рішення», ціна продажу 990 000 грн. ( а.с. 31 ).
18 січня 2013 року державним виконавцем відділу Державної виконавчої служби Києво-Святошинського районного управління юстиції був складений акт за №55/1-13 про реалізацію предмета іпотеки, який посвідчений, в установленому законом порядку, начальником відділу Вовченко О.В. ( а.с. 32 ).
За таких обставин, суд першої інстанції правильно прийшов до висновку про необхідність відмови у задоволенні заявлених позовних вимог і, з додержанням норм матеріального і процесуального права, зокрема, ЗУ «Про виконавче провадження» ст.ст. 11, 15, 16, 203, 215 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 58-60, 212-213 ЦПК України, ухвалив законне і обґрунтоване рішення на підставі належних та допустимих доказів по справі.
А тому, доводи ОСОБА_1 про незаконність та необґрунтованість рішення, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, а також порушення матеріального та процесуального права при його ухваленні, на думку апеляційного суду, не знайшли свого підтвердження при розгляді справи, оскільки вони повністю спростовуються належними та допустимими доказами по справі.
Інші обставини, зазначені в апеляції, зокрема, про порушення судом Інструкції з організації примусового виконання рішень, відсутність предмету іпотеки у первісному вигляді, а також порушення інтересів позивача, не спростовують, у даному випадку, висновок суду першої інстанції про необґрунтованість заявлених позовних вимог та не є підставою, в силу викладеного, для задоволення апеляційних вимог.
Висновок суду про безпідставність заявлених позовних вимог, на переконання апеляційного суду, ґрунтується також на правовій позиції Верховного суду України, викладеній у постанові від 24 жовтня 2012 року у справі №6-116цс12, згідно якої Правила проведення аукціонів визначаються Порядком реалізації арештованого майна, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 15 липня 1999 року N42/5.
Цей Порядок регулює реалізацію арештованого майна, за винятком нерухомого майна, майна вилученого законом з обігу, та майна, зазначеного в частині п'ятій статті 55 Закону України "Про виконавче провадження".
Порядком визначаються дії організаторів до проведення аукціону, порядок його проведення, порядок переоцінки майна, розрахунків за придбане на аукціоні майно та оформлення кінцевих результатів торгів.
Виходячи з аналізу правової природи процедури реалізації майна на аукціоні, яка полягає в продажу майна боржника, на яке звернено стягнення, та переході права власності до покупця - переможця аукціону, слід зазначити, що має місце правочин, який може визнаватись недійсним в судовому порядку з підстав порушення встановлених законодавством правил проведення торгів, визначених саме Порядком реалізації арештованого майна, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 15 липня 1999 року N 42/5.
Що стосується порушень, допущених державним виконавцем при здійсненні своїх повноважень, передбачених Законом України "Про виконавче провадження", до призначення аукціону, у тому числі щодо визначення вартості чи оцінки майна тощо, то такі дії (бездіяльність) державного виконавця підлягають окремому оскарженню в порядку, передбаченому цим Законом.
Отже, дії державного виконавця у виконавчому провадженні, які не стосуються правил проведення аукціону, мають самостійний спосіб оскарження й не можуть бути підставою для визнання аукціону недійсними ( а.с. 57-59 ).
Таким чином, викладені у апеляції доводи суд другої інстанції відносить до числа формальних, а тому оскаржуване рішення, ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права, не може бути скасоване у відповідності до положень ст. 308 ЦПК України.
Окрім цього, згідно вимог ч. 3 ст. 309 ЦПК України порушення норм процесуального права можуть бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо порушення призвело до неправильного вирішення справи, чого судом не виявлено.
Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 304, 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити. Рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 07 червня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_1 до відділу Державної виконавчої служби Києво-Святошинського районного управління юстиції Київської області, головного управління юстиції у Київській області, приватного підприємства «НИВА-В.Ш.», товариства з обмеженою відповідальністю «Ключове рішення», третя особа: публічне акціонерне товариство Комерційний Банк «ПриватБанк» про визнання недійсними результатів торгів, скасування протоколу торгів та акту про реалізацію предмета іпотеки, залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили ухвалою апеляційного суду.
Головуючий А.С. Сержанюк
Судді: В.В. Гуль
В.І. Олійник
