Справа № 1/2702/450/12, 2702/4959/12
ПОСТАНОВА
Іменем України
22 листопада 2012 p. Гагарінський районний суд м. Севастополя у складі головуючого судді Буцмак Ю.С., при секретарі Лепьохіній С.Ю., за участі прокурора Жовнір С.О., потерпілого ОСОБА_1, захисника ОСОБА_2, підсудного ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за обвинуваченням ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Благодатне Іванівського району Херсонської області, громадянина України, українець, освіта середня, одруженого, має на утриманні двох малолітніх дітей, старшини роти МТЗ, старшого прапорщика в/ч А 4408, не судимий, проживає АДРЕСА_1, у вчинені злочину, передбаченого ст. 424 ч.2 КК України,
встановив:
Органом досудового слідства ОСОБА_3 обвинувачується в тому, що 9 квітня 2012 р. в період з 9 годин 00 хвилин до 9 годин 10 хвилин він у кімнату зберігання майна роти матеріально-технічного забезпечення військової частини А 4408, дислокованої по вул.. Дибенко, 1-а, в м. Севастополі, будучи військовою службовою особою, пред'являючи претензії щодо неналежного виконання службових обов'язків, всупереч ст.ст. 21, 28 та 68 Конституції України, ст.ст. 11, 49, 50, 121 Статуту внутрішньої служби ЗС України і ст.ст. 1, 4 Дисциплінарного статуту ЗС України, не додержуючись законів України, посягнув на права і свободи військовослужбовця військової служби за контрактом старшого матроса ОСОБА_1, принизив його честь і гідність, не додержуючись визначених військовими статутами правил взаємовідносин між військовослужбовцями, з надуманих підстав, умисно застосував насильство щодо підлеглого військовослужбовця військової служби за контрактом старшого матроса ОСОБА_1., а саме наніс не менше двох ударів долонями рук йому по голові, від чого старший матрос ОСОБА_1 зробив крок назад та присів, після чого ОСОБА_3 наніс не менше двох ударів обома ногами, взутими у військове взуття, поперемінно по голені та бедру лівої та правої ноги, внаслідок чого спричинив військовослужбовцю військової служби за контрактом старшому матросу ОСОБА_1 фізичний біл, моральні страждання та тілесні ушкодження у вигляді ссадни в області правого ліктьового суглобу, крововиливу та ссадни на лівому бедрі, кровововиливу на правому бедрі, ссадни на лівій та правій голені, забій м»яких тканей тіменної області ліворуч, що виразилося у набряці та хворобливості, які згідно з висновком судовО-медичного експерта № 693-мд від 23.04.2012 р. відносяться до легких тілесних ушкоджень, тобто застосував нестатутні заходи впливу щодо підлеглого, а саме скоїв злочин, передбачений ч.2 ст. 424 КК України.
Державним обвинувачем - прокурором Жовнір С.О. суду оголошено в судовому засіданні постанову про відмову від обвинувачення від 22 листопада 2012 p., мотивовану тим, що дані судового слідства не підтверджують пред'явлене органом досудового слідства обвинувачення ОСОБА_3 у застосуванні ним нестатутних заходів впливу щодо підлеглого ОСОБА_1., у зв'язку із відмовою останнім від показів, наданих ним на досудовому слідстві і пояснень ним в суді, що йому ОСОБА_3 9 квітня 2012 р. не наносив удари, а заяву про притягнення ОСОБА_3 до кримінальної відповідальності він подав через особисту неприязнь до ОСОБА_3, та з метою помститися йому. Покази свідків ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 є такими що носять похідний характер - свідчення їх дані зі слів потерпілого ОСОБА_1 Жоден із вказаних свідків прямим очевидцем вказаних в постанові про притягнення як обвинуваченого ОСОБА_3 за ознаками злочину, передбаченого ст. 424 ч.2 КК України обставин не був.
Прокурор відмовився від підтримання обвинувачення у зв'язку із недоведеністю підсудного ОСОБА_3 від участі у вчинені злочину передбаченого ст. 424 ч.2 КК України.
Допитаний у судовому засіданні підсудний ОСОБА_3 пояснив, що він 9 квітня 2012 р. не наносив військовослужбовцю ОСОБА_1 ударів, не причиняв останньому тілесних пошкоджень. Вважає, що ОСОБА_1 оговорює його у зв'язку із його вимогливістю по службі до ОСОБА_1
Допитаний у судовому засіданні потерпілий ОСОБА_1 пояснив, що 9 квітня 2012 р. старшина роти ОСОБА_3 не завдавав йому ударів, не причиняв тілесні ушкодження. Він оговорив на досудовому слідстві ОСОБА_3 тому, що був на нього сердитий та хотів йому помститися за те, що останній виявляє до нього вимогливість по службі, за те, що писав на нього рапорти за невихід та запізнення на службу. Тілесні ушкодження, які у нього були виявленні на тілі, він отримав напередодні, через те, що перебуваючи у стані сп'яніння, спіткнувшись на камені впав, завдавши собі ссадни та забої на тілі. Він подаючи неправдиву заяву про те, що його побив ОСОБА_3 не думав, що справа дійде до суду. При проведені з ним відтворення обстановки і обставин події все самостійно вигадав про обставини його побиття ОСОБА_3, якого в дійсності не було. Зараз він все усвідомивши розуміє, що вчинив не правильно, дуже жалкує, що саме так вчинив. Просить вибачення у суду і ОСОБА_3 Без будь-якого стороннього примусу та умовлянь заявляє, що ОСОБА_3 йому ніяких ударів не наносив та тілесних ушкоджень не завдавав і саме ці його покази у суді є правдою, а не його покази на досудовому слідстві. Він при поданні ним заяви про вчинення злочину попереджався про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве повідомлення про вчинення злочину і вподальшому неодноразово на досудовому слідстві попереджався про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве показання. Підписи на документах досудового слідства, які йому пред'явлені в суді, що містяться у кримінальній справі стоять його і саме він їх вчиняв. Він усвідомлює вчинене ним і готовий за це нести передбачену законом відповідальність.
Відповідно до ст.ст. 264, 282 ч.2 КПК України участь прокурора в судовому засіданні є обов'язковою. Прокурор, керуючись вимогами закону і своїм внутрішнім переконанням, підтримує перед судом державне обвинувачення ... Коли в результаті судового розгляду прокурор прийде до переконання, що дані судового слідства не підтверджують пред»явленного обвинувачення, він повинен відмовитися я від обвинувачення і у своїй постанові викласти мотиви відмови. Суд своєю постановою закриває справу, якщо прокурор відмовився підтримувати державне обвинувачення, а потерпілий не бажає скористатися правом, передбаченим частиною 2 ст. 267 КПК України.
Статтею 62 Конституції України передбачено, що обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
За таких обставин суд вважає, кримінальна справа має бути закрита.
На підставі ст.. 62 Конституції України, керуючись ст. 213 п.2, 264, 282 КПК України,
суд,
постановив:
Кримінальну справу за обвинуваченням ОСОБА_3 по ст. 424 ч.2 КК України закрити у зв'язку із відмовою прокурора від обвинувачення у зв'язку із недоведеністю участі ОСОБА_3 у вчинені злочину.
Запобіжний захід відносно ОСОБА_3 підписка про невиїзд - скасувати.
На постанову протягом семи діб з дня її винесення може бути подана апеляція в Апеляційний суд м. Севастополя через Гагарінський районний суд м. Севастополя.
Суддя
Гагарінського районного суду
м.Севастополя Ю.Є. Буцмак
