донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
19.02.2013 р. справа №5009/4165/12
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
Головуючий суддя: Дучал Н.М.
Судді: Склярук О.І., Ушенко Л.В.
При секретарі Савченко І.В.
За участю представників сторін:
прокурор - Лисенко С.І., за посвідченням
від позивача - без участі представника
від відповідача - ОСОБА_1, за довіреністю
Розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Бердянського міжрайонного прокурора з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері в інтересах держави в особі Бердянської міської ради, м.Бердянськ Запорізької областіна рішення господарського судуЗапорізької областівід25.12.2012р. (підписане 02.01.2013р.)у справі№ 5009/4165/12 (суддя Гончаренко С.А.)за позовомБердянського міжрайонного прокурора з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері в інтересах держави в особі Бердянської міської ради, м.Бердянськ Запорізької областідо Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м.Бердянськ Запорізької областіпростягнення заподіяної шкоди у сумі 65 509,96 грн.
Бердянський міжрайонний прокурор з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері в інтересах держави в особі Бердянської міської ради, м.Бердянськ Запорізької області звернувся до господарського суду Запорізької області з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м.Бердянськ Запорізької області про стягнення 65 509,96 грн. шкоди, заподіяної злочином внаслідок незаконного рибного промислу. В позовній заяві прокурором було заявлено клопотання про витребування з Бердянського міськрайонного суду кримінальної справи № 1-882/2011(801/72/2012) за обвинуваченням ОСОБА_3 за ч.1 ст.249, ч.1 ст.364 Кримінального кодексу України.
В обґрунтування позовних вимог прокурор посилався на незаконність здійснення посадовою особою ПП «ОСОБА_2» ОСОБА_3 07.12.2010р. рибного добувного промислу, внаслідок чого заподіяно істотну шкоду державним інтересам; розрахунок розміру збитку, завданого рибному господарству України, який склав 65 509,96 грн.
Рішенням господарського суду Запорізької області від 25.12.2012р. у справі №5009/4165/12 в позові відмовлено.
Рішення мотивоване не доведеністю наявності повного складу правопорушення, необхідного для відшкодування шкоди; відсутністю підстав для задоволення позову.
Не погоджуючись з рішенням господарського суду, Бердянський міжрайонний прокурор з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері в інтересах держави в особі Бердянської міської ради, м.Бердянськ Запорізької області звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Запорізької області від 25.12.2012р. по справі 5009/4165/12 та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
Заявник апеляційної скарги вважає, що рішення суду прийняте з порушенням норм процесуального та матеріального права. Зазначає, що висновки суду про недоведеність складу правопорушення, необхідного для зобов'язання з відшкодування шкоди спростовуються протоколом про адміністративне правопорушення №034433 від 07.12.2010р., постановою про порушення кримінальної справи від 04.01.2011р. та іншими матеріалами кримінальної справи відносно ОСОБА_3 Проте, судом першої інстанції, всупереч вимогам Господарського процесуального кодексу України, залишено без уваги клопотання прокурора щодо витребування з Бердянського міськрайонного суду кримінальної справи №1-882/2011 (801/72/2012) за обвинуваченням ОСОБА_3 за ч. 1 ст. 249, ч. 1 ст. 364 Кримінального кодексу України.
Просить витребувати з Бердянського міськрайонного суду кримінальну справу № 1-882/2011(801/72/2012) за обвинуваченням ОСОБА_3 за ч.1 ст.249, ч.1 ст.364 Кримінального кодексу України. Наполягає, що матеріали означеної кримінальної справи, а саме, оригінали документів, покази свідків, посадових осіб Азовдержрибоохорони, підтверджують факт спричинення шкоди охоронюваним законом інтересам держави.
Клопотання прокурора залишено судом апеляційної інстанції без задоволення.
Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Сторона або прокурор у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів ( ст.38 ГПК України).
З Постанови Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 23.05.2012р. у справі №1-882/2011 (набрала чинності 31.05.2012р.) вбачається, що зазначена справа розглядалась за участю прокурора, що підтверджує наявність у останнього можливості ознайомитися з матеріалами кримінальної справи, зробити копії документів, які він вважав необхідними, та надати їх господарському суду в якості доказів.
За приписами ст. 35 Господарського процесуального кодексу України вирок суду з кримінальної справи, що набрав законної сили, є обов'язковим для господарського суду при вирішенні спору з питань, чи мали місце певні дії та ким вони вчинені.
Як свідчать матеріали господарської справи, Бердянським міськрайонним судом Запорізької області 23.05.2012р. у справі №1-882/2011 прийнято постанову про звільнення ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності.
Бердянська міська рада Запорізької області листом №01-0740/48 від 05.02.2013р. підтримала апеляційну скаргу Бердянського міжрайонного прокурора з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері та просила її задовольнити у повному обсязі. У зв'язку з неможливістю направлення представника в судове засідання просила справу розглядати за відсутності представника Бердянської міської ради.
Відповідач проти апеляційних вимог заперечив з підстав, викладених у відзиві №6 від 07.02.2013р. на апеляційну скаргу. Звернув увагу на відсутність вироку суду з кримінальної справи відносно ОСОБА_3 Зазначив, що прокуратурою не визначено в якості кого - громадянина, підрядника чи посадової особи - ОСОБА_3 здійснював лов бичка, наголосивши, що ФОП ОСОБА_2 не надавалось ОСОБА_3 завдання на лов бичка механічною драгою в денний час. Просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення господарського суду залишити в силі.
Згідно з положеннями ст.101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду в повному обсязі.
У відповідності до п.п. 2, 3, 4 частини 3 ст.129 Конституції України, основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом та змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами (ст.ст. 42 , 43 Господарського процесуального кодексу України).
Розглянувши матеріали господарської справи, апеляційну скаргу, заслухавши в судовому засіданні пояснення прокурора та представника відповідача, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Донецьким апеляційним господарським судом встановлено наступне.
25.11.2010р. між ОСОБА_3 (підрядник) та ПП ОСОБА_2 (замовник) був укладений Договір підряду, відповідно до якого підрядник зобов'язується виконувати роботу бригадира та власними силами на свій ризик у відповідності до діючого законодавства організовувати вилов риби з акваторії Азовського моря в осінній період.
Відповідно до розділу 4 договору підрядник несе відповідальність в повному обсязі за порушення, що стались з його вини.
На підставі цивільно-правових угод від 01.12.2010р. та 04.12.2010р., укладених між ФОП ОСОБА_2 та громадянином ОСОБА_3, останній прийняв до виконання наступні роботи: лов риби (з 06.12.2010р. по 31.12.2010р.), вихід в море (2 дні: 7 й 9) та перегін судна до місця промислу та назад, управління судном, відповідно.
07.12.2010р. державним інспектором Азовдержрибоохорони відносно ОСОБА_3 складений протокол №034433/034434 про адміністративне правопорушення, яким зафіксовано, що в квадраті 23-з Азовського моря 07.12.2010р. відповідальний за лов бригадир ПП ОСОБА_2 ОСОБА_3, згідно талону №4 від 01.12.2010р. на судні СМБ-40 НОМЕР_1 здійснював промисловий лов з порушеннями, а саме: лов здійснював забороненим приладом лову - бичковою драгою, замість вказаного в талоні приладу лову - волокуші, та виловив рибу: бичок вагою 1041,00 кг. Використання бичкової драги в даний період заборонено. Розрахунок збитків буде здійснений згідно з Методикою розрахунку збитків (п.5 протоколу). Порушені ст. ст. 34, 63 Закону України «Про тваринний світ», п.п. 9.8., 11.10 Тимчасових правил промислового рибальства в басейні Азовського моря, п.п. 6.2., 6.3.1. Інструкції про порядок спеціального використання риби та інших водних живих ресурсів, за що передбачена відповідальність за ст. 85 Кодексу України про адміністративні правопорушення. У порушника виявлені (п.6. протоколу): судно СМБ-40 НОМЕР_1; бичкова драга - 1 шт.; риба: бичок 1041 кг; промисловий журнал; талон №4 від 01.12.2010р.
З рапорту держінспектора Азоврибоохорони вбачається, що порушення виявлено близько 15 год. 30 хв.
Іхтіологом І категорії Бердянського територіального відділу Азовдержрибоохорони відповідно до Методики розрахунку збитків, заподіяних рибному господарству внаслідок порушення правил рибальства та охорони водних живих ресурсів, затвердженої наказом Міністерства аграрної політики України від 12.07.2004р. №249/273, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 12.11.2004р. за №1446/10045, здійснений Розрахунок ( без дати) ущербу до протоколу №034433/034434 від 07.12.2010р., розмір якого склав 65 509,96 грн.
Постановою Бердянського природоохоронного міжрайонного прокурора від 04.01.2011р. стосовно бригадира ПП «ОСОБА_2» ОСОБА_3 порушено кримінальну справу за ознаками злочинів, передбачених ч. 1 ст. 249, ч. 1 ст. 364 Кримінального кодексу України.
Постановою Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 23.05.2012р. у справі №1-882/2011 ОСОБА_3 звільнено від кримінальної відповідальності за ст. 249 ч. 1, ст. 364 ч. 1 КК України на підставі ст. 48 КК України у зв'язку зі зміною обставин.
Оскільки відповідачем збитки, заподіяні рибному господарству, у розмірі 65 509,96 грн., відшкодовані не були, зазначене стало підставою для звернення Бердянського міжрайонного прокурора з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері в інтересах держави в особі Бердянської міської ради до суду з позовом про стягнення зазначеної суми з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, з посиланням на ст. ст. 68, 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", ст.1172 Цивільного кодексу України, ст.63 Закону України "Про тваринний світ".
Перевіривши повноту встановлених судом першої інстанції обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, Донецький апеляційний господарський суд дійшов висновку про необґрунтованість апеляційної скарги виходячи з наступного.
Відносини у галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу, об'єкти якого перебувають у стані природної волі, у напіввільних умовах чи у неволі, на суші, у воді, ґрунті та повітрі, постійно чи тимчасово населяють територію України або належать до природних багатств її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони, регулюються Конституцією України, Законом України "Про тваринний світ", законами України "Про охорону навколишнього природного середовища", "Про мисливське господарство та полювання" та іншими нормативно-правовими актами ( ст.1 Закону України "Про тваринний світ").
Державний контроль у галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу здійснюється Кабінетом Міністрів України, місцевими державними адміністраціями, радами та їх виконавчими органами, спеціально уповноваженими центральними органами виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів, мисливського господарства та полювання і рибного господарства та їх територіальними органами, іншими державними органами відповідно до закону. Порядок здійснення державного контролю за охороною, використанням і відтворенням тваринного світу визначається Законом України "Про охорону навколишнього природного середовища", цим Законом, Законом України "Про мисливське господарство та полювання", іншими законодавчими актами (ст. 57 Закону України «Про тваринний світ», в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин).
Спеціальними органами, що забезпечують відтворення, охорону водних живих ресурсів і регулювання рибальства, а також контроль у цій галузі, є органи відтворення, охорони водних живих ресурсів і регулювання рибальства (органи рибоохорони) Мінрибгоспу. Державний контроль у галузі охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів, ведення рибного господарства та здійснення рибальства здійснюють Мінрибгосп, Мінекобезпеки та їх органи на місцях у межах своєї компетенції (п. п. 38, 39 Тимчасового порядку ведення рибного господарства і здійснення рибальства, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 вересня 1996 р. N 1192).
До спеціального використання об'єктів тваринного світу належать усі види використання тваринного світу (за винятком передбачених законодавством випадків безоплатного любительського і спортивного рибальства у водних об'єктах загального користування), що здійснюються з їх вилученням (добуванням, збиранням тощо) із природного середовища ( ст.17 Закону України "Про тваринний світ").
Користувачі об'єктами тваринного світу в установленому законодавством порядку зобов'язані, зокрема, додержуватися встановлених правил, норм, лімітів і строків використання об'єктів тваринного світу; використовувати тваринний світ у способи, що не допускають порушення цілісності природних угруповань і забезпечують збереження тварин, яких не дозволено використовувати. Користувачі об'єктами тваринного світу, які здійснюють ведення мисливського та рибного господарства, також зобов'язані: раціонально використовувати об'єкти тваринного світу, не допускати погіршення екологічного стану середовища існування тварин внаслідок власної діяльності, застосовувати природоохоронні технології під час здійснення виробничих процесів; проводити комплексні заходи, спрямовані на відтворення, в тому числі штучне, диких тварин, збереження і поліпшення середовища їх існування тощо (ст.34 Закону України "Про тваринний світ").
За приписами ч. 1 ст. 63 Закону України «Про тваринний світ» порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу тягне за собою адміністративну, цивільно-правову чи кримінальну відповідальність відповідно до закону. Відповідальність за порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу несуть особи, винні, зокрема, в: порушенні правил використання об'єктів тваринного світу; незаконному вилученні об'єктів тваринного світу з природного середовища; перевищенні лімітів і порушенні інших встановлених законодавством вимог використання об'єктів тваринного світу; виготовленні, зберіганні, реалізації та застосуванні заборонених знарядь добування тварин, тощо. Законом може бути встановлено відповідальність і за інші порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу.
Підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу, в порядку та розмірах, встановлених законодавством.
Пунктами 23, 24 Тимчасового порядку ведення рибного господарства і здійснення рибальства, встановлено, що рибальство здійснюється на основі відповідних правил, що розробляються органами рибоохорони Мінрибгоспу на основі наукових обґрунтувань за басейново-територіальним принципом і затверджуються Мінрибгоспом за погодженням з Мінекобезпеки. Промислове добування водних живих ресурсів, щодо яких застосовуються додаткові обмеження, регламентується, крім правил, спеціальними режимами рибальства.
Згідно з п. 6.3.1. Інструкції про порядок спеціального використання риби та інших водних живих ресурсів, затвердженої наказом Міністерства аграрної політики України, Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 11 листопада 2005 р. №623/404, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 6 грудня 2005 р. за №1458/11738, рибалка, відповідальний за вилучення риби та інших водних живих ресурсів у виробничому підрозділі користувача, та відповідальна особа за проведення дослідного лову зобов'язані, зокрема, виконувати вимоги ліцензійних умов, правил, режимів рибальства, режимів територій та об'єктів природно-заповідного фонду, програм науково-дослідних робіт, цієї Інструкції (п. 6.3.1. Інструкції).
Пунктом 13.2. Режиму спеціального промислового рибальства в басейні Азовського моря у 2010 році, затвердженого наказом Державного комітету рибного господарства України 26.07.2010 N 267, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 10 серпня 2010 р. за N 661/17956, дозволено ведення промислу бичків механізованими драгами в Азовському морі вздовж українського узбережжя від краю Бердянської коси до маяка острова Бирючий на відстані від берега до 30 миль на акваторії, обмеженій на заході лінією "мис Зюк - маяк острова Бирючий", на сході - лінією "край Бердянської коси - буй Єленінської банки (46 град. 35,7' пн.ш., 37 град. 24,3' сх.д.) - буй Железинської банки (46 град. 13,5' пн.ш., 37 град. 25,0' сх.д.)" та ручними драгами, волоками, ятерами вздовж українського узбережжя Азовського моря від Керченської протоки до краю Бердянської коси, на відстані від берега до 12 миль - до 30 листопада.
Відповідальність за порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів несуть особи, винні у незаконному вилученні об'єктів водних живих ресурсів із природного середовища. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати збитки, заподіяні ними внаслідок порушення вимог цього Тимчасового порядку, правил рибальства та інших нормативних і законодавчих актів з питань охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів, у порядку та розмірах, встановлених законодавством (п.п. 52, 54 Тимчасового порядку ведення рибного господарства і здійснення рибальства.)
Розрахунок збитків, заподіяних рибному господарству України юридичними та фізичними особами (підприємцями), у тому числі іноземними, унаслідок незаконного (з порушенням правил рибальства і охорони водних живих ресурсів) добування або знищення запасів водних живих ресурсів у територіальних та внутрішніх водах, на континентальному шельфі та у виключній (морській) економічній зоні України, здійснюється на підставі Методики розрахунку збитків, заподіяних рибному господарству внаслідок порушень правил рибальства та охорони водних живих ресурсів, затвердженої наказом Міністерства аграрної промислової політики України та Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 12.07.2004 за №248/273, та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 12.11.2004 за №1446/1045.
Відповідно до п. 1.3. Методики підставою та основними вихідними даними для розрахунку збитків, заподіяних рибному господарству порушенням правил рибальства та охорони водних живих ресурсів, можуть бути акти, рапорти, повідомлення, службові записки, фотографії та інші документи, складені посадовими особами спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів, спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань рибного господарства та посадовими особами їх територіальних органів, посадовими особами підприємств, установ та організацій, що здійснюють охорону, використання і відтворення тваринного світу, та громадськими інспекторами у галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу, та особами, що безпосередньо спостерігали ті або інші вияви спричинення збитків, прямі підрахунки і виміри, результати контрольних ловів, а також офіційні відомості науково-дослідних установ та організацій про стан сировинних запасів даного об'єкта промислу та інші аспекти спричинення збитків.
За приписами пункту 1.4. Методики, збитки відшкодовуються, у разі: загибелі риби (на всіх стадіях розвитку), інших водних живих ресурсів, а також їх незаконного вилучення з водних об'єктів; зменшення запасів риби, інших водних живих ресурсів при погіршенні умов їх існування і відтворення.
Наданий до матеріалів справи Розрахунок ущерба до протоколу №034433/034434 від 07.12.2010р. здійснений за формулами, встановленими п. 4. Методики, для підрахування збитків, заподіяних рибному господарству внаслідок загибелі чи незаконного вилучення риби, інших водних живих ресурсів (на всіх стадіях розвитку). Проте, з означеного Розрахунку не вбачається станом на яку дату його складено, на який момент та на підставі яких документів було визначено використану під час здійснення розрахунку роздрібну ринкову ціну регіону на продукцію, виготовлену з 1 кг сировини риби, та які вихідні дані покладені в підставу розрахунку.
За приписами ст. 1172 Цивільного кодексу України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.
Як вбачається з матеріалів справи, ПП ОСОБА_2 на виконання вимог п. 1.2. Інструкції про порядок спеціального використання риби та інших водних живих ресурсів, затвердженої наказом Міністерства аграрної політики України, Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 11 листопада 2005 р. №623/404, був розроблений та затверджений Технологічний процес лову волокушею в Азовському морі, яким передбачено (технологічна операція №4), що в межах лову діє цивільно-правова угода від 01.12.2010р. на лов водного біологічного ресурсу. Для досягнення високого фінансово-економічного результату роботи судна з урахуванням рекомендацій приватного підприємства «Група науково-промислових досліджень» за вихідним №66 від 18.03.2010р. лов піленгаса волоком здійснювати з 18 години 00 хвилин до початку світанку. Закінчення обов'язків бригадира (відповідального за лов) підрядника відбувається в момент останнього запису в Журналі на вилучення водного біологічного ресурсу, тобто цивільно-правових відносин в рамках угоди.
Таким чином, відповідно до технологічного процесу, розробленого та затвердженого ПП ОСОБА_2, та цивільно-правової угоди від 01.12.2010р., відповідачем ОСОБА_3 було надано завдання на лов піленгаса волокушею з 18 години вечора і до початку світанку.
Проте, Рапорт держінспектора від 07.12.2010р., Акт обстеження транспортного засобу, приладь лову, добутої риби та морепродуктів від 07.12.2010р., свідчать про виявлення держінспектором Азоврибохорони на судні СМБ 40, порушник ОСОБА_3, драги та риби-бичка о 15-30, о 16 год. 30 хв. відповідно.
Крім того, за результатами службового розслідування (Акт службового розслідування від 20.11.2012р.), проведеного Громадською організацією «Запорізька регіональна асоціація рибопромисловців, орендарів та власників землі «Приазов'я», членами якої є ОСОБА_2 та ОСОБА_3, комісія дійшла висновків, що ОСОБА_3 не порушував вимог Тимчасових правил рибальства в Азовському морі та вимог Технологічної інструкції під час лову піленгаса волокушею; ОСОБА_3 самовільно, на власний розсуд, для своїх власних потреб, поза строками діючого завдання здійснював лов бичка мехдрагою, що можна вважати браконьєрством, а не порушенням законного промислового лову в установлені угодою строки.
Отже, вірним є висновок суду першої інстанції, що здійснюючи лов бичка механічною драгою в басейні Азовського моря 07.12.2010р., ОСОБА_3 діяв поза межами трудових та/чи цивільно-правових відносин з ФОП ОСОБА_2, що унеможливлює застосування до останнього відповідальності у вигляді відшкодування шкоди відповідно до ст. 1172 Цивільного кодексу України.
Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду визначені статтею 1166 Цивільного кодексу України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала; особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Вказана стаття унормовує загальні підстави для відшкодування шкоди в рамках позадоговірних (деліктних) зобов'язань. Деліктна відповідальність за загальним правилом настає лише за наявності вини заподіювача шкоди. Юридичною підставою позадоговірної відповідальності є склад цивільного правопорушення, елементами якого є шкода, протиправна поведінка, причинний зв'язок між шкодою і протиправною поведінкою, вина.
Отже для відшкодування шкоди за правилами ст. 1166 Цивільного кодексу України прокурор мав довести: а) неправомірність поведінки відповідача, як господарюючого суб'єкта; б) наявність шкоди; в) причинний зв'язок між протиправною поведінкою та шкодою, що є обов'язковою умовою відповідальності; г) вину відповідача, як заподіювача шкоди.
В матеріалах справи відсутні докази наявності повного складу правопорушення, що є обов'язковою умовою для стягнення (відшкодування) майнової шкоди. За відсутності хоча б одного з елементів - цивільна відповідальність не настає.
Як вбачається з приписів ст.ст. 68,69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», ст. 63 Закону України «Про тваринний світ» обов'язковою умовою для застосування відповідальності, є доведення факту заподіяння відповідачем як господарюючим суб'єктом шкоди (збитків), яка у цій справі є не встановленою та не підтвердженою.
Отже, висновок суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову про стягнення шкоди у сумі 65 509,96 грн. є обґрунтованим та таким, що ґрунтується на матеріалах справи та приписах чинного законодавства.
З огляду на наведене, Донецький апеляційний господарський суд дійшов висновку, що доводи заявника, викладені в апеляційній скарзі не обґрунтовані, не доведені належними та допустимими доказами в розумінні ст.33, ст.34 Господарського процесуального кодексу України та спростовуються наявними в матеріалах справи документами.
Твердження заявника апеляційної скарги про порушення і неправильне застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішення не знайшли свого підтвердження, в зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування рішення господарського суду Запорізької області від 25.12.2012р. (підписане 02.01.2013р.) у справі №5009/4165/12 суд апеляційної інстанції не вбачає.
Результати апеляційного провадження у справі №5009/4165/12 оголошені в судовому засіданні.
Керуючись ст. ст. 91, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу Бердянського міжрайонного прокурора з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері в інтересах держави в особі Бердянської міської ради, м.Бердянськ Запорізької області на рішення господарського суду Запорізької області від 25.12.2012р. (підписане 02.01.2013р.) у справі №5009/4165/12 залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Запорізької області від 25.12.2012р. (підписане 02.01.2013р.) у справі №5009/4165/12 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.
Головуючий суддя: Н.М. Дучал
О.І. Склярук
Судді:
Л.В. Ушенко
Надруковано: 8 екземплярів
прокурору - 2, позивачу - 1
відповідачу 2, у справу - 1
ДАГС - 1, ГСЗО- 1
