ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
07.08.2014 Справа № 920/1285/14
за позовом: Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Суми
до відповідача: Сумського державного університету, м. Суми
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Головне управління Державної казначейської служби України у Сумській області, м. Суми
про стягнення 24 927 грн. 87 коп.
СУДДЯ Заєць С.В.
За участю представників:
Від позивача: ОСОБА_2, довіреність б/н від 28.07.2014 р.;
Від відповідача: не з'явився.
Від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: не з'явився.
Суть спору: Позивач просить суд стягнути з відповідача 24 927 грн. 87 коп. заборгованості по договору купівлі-продажу №322 від 14.03.2014р., а саме: 24 692 грн. 00 коп. основного боргу, 179 грн. 04 коп. пені та 56 грн. 83 коп. - 3% річних.
В судове засідання 04.08.2014р. представник відповідача подав заперечення на позовну заяву, в якому зазначив, що відповідачем вжито усі належні заходи щодо належного виконання зобов'язання, оскільки несвоєчасне отримання коштів позивачем сталося внаслідок дій Головного управління Державної казначейської служби України у Сумській області, на яке відповідач ніякого впливу не має.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, подала відзив на позовну заяву, в якому зазначила, що не має відношення до спірних правовідносин між позивачем та відповідачем, тому при вирішенні справи покладається на розсуд суду.
Представник позивача в дане судове засідання подав заяву про зменшення позовних вимог, в якій зазначив, що відповідачем 02.04.2014р. було оплачено борг у сумі 3 972 грн. 00 коп. (заборгованість по накладній №РД-0000007 від 14.03.2014р.), яка позивачем була помилково заявлена до стягнення в зв'язку з тим, що акт звірки між сторонами був підписаний по 2 договорам (договору купівлі-продажу та договору про надання послуг), і на момент підписання акту звірки було наявне початкове сальдо. Тому, представник позивача просить суд стягнути з відповідача 20 917 грн. 68 коп. заборгованості, а саме: 20 720 грн. основного боргу, 150 грн. 00 коп. пені та 47 грн. 68 коп. - 3 % річних. Відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України заяву про зменшення розміру позовних вимог прийнято судом до розгляду.
Згідно ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані докази, суд встановив:
Між позивачем та відповідачем 14.03.2014р. був укладений договір купівлі - продажу №322, за умовами п.1.1. якого продавець (позивач) передає у власність в порядку та на умовах, визначених договором, а покупець (відповідач) приймає та оплачує товар (вузли, приладдя, деталі до автомобілів: шини, акумулятори, матеріали мастильні, підшипники кочення), згідно асортименту та за цінами, що зазначені в додатку №1 до договору.
Відповідно до п. 2.1 договору оплата товару здійснюється покупцем протягом 10 робочих днів з дня отримання товару, відповідно до накладних. Строк дії договору визначений у п. 7.3 договору купівлі-продажу, в якому зазначено, що даний договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2014р., а в частині фінансових розрахунків - до повного їх здійснення.
По видатковим накладним №РД-0000012 від 25.04.2014р., №РД-0000014 від 25.04.2014р., №РД-0000036 від 25.04.2014р., №РД-0000016 від 12.05.2014р., №РД-0000018 від 03.06.2014р. позивач передав відповідачу товар за договором купівлі-продажу №322 від 14.03.2014р. на загальну суму 24 692 грн. 00 коп.
Факт отримання відповідачем товару за договором підтверджується матеріалами справи, а саме видатковими накладними №РД-0000012 від 25.04.2014р., №РД-0000014 від 25.04.2014р., №РД-0000036 від 25.04.2014р., №РД-0000016 від 12.05.2014р., №РД-0000018 від 03.06.2014р., на яких містяться підписи та печатка відповідача.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач свої обов'язки за договором не виконує і оплату за наданий йому товар своєчасно та в повному обсязі не провів.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і відповідно до умов договору.
Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Частина 2 статті 612 Цивільного кодексу України встановлює норми, згідно яких боржник вважається таким, що прострочив своє зобов'язання, якщо він не почав його виконувати або не виконав його в строк, встановлений договором.
Відповідно до п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання на лежним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутно сті конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Таким чином, у відповідача перед позивачем виникла заборгованість в розмірі 20 720 грн. 00коп.
В дане судове засідання представник позивача подав заяву про зменшення позовних вимог, в якій просить суд стягнути з відповідача 20 917 грн. 68 коп. заборгованості по договору купівлі-продажу №322 від 14.03.2014р., а саме: 20 917 грн. 68 коп. заборгованості, а саме: 20 720 грн. основного боргу, 150 грн. 00 коп. пені та 47 грн. 68 коп. - 3 % річних. Відповідно до ст. 22 ГПК України заява позивача про зменшення позовних вимог прийнята судом до розгляду.
Однак відповідач наполягає на тому, що Головне управління Державної казначейської служби України в Сумській області, яке здійснює розрахунково-касове обслуговування відповідача, як бюджетної установи відповідно до вимог законодавства України, не провело оплату зобов'язання відповідача перед позивачем за надані послуги, внаслідок чого утворилася заборгованість.
Стаття 617 Цивільного кодексу України та стаття 218 Господарського кодексу України передбачають, що відсутність у боржника необхідних коштів, а також порушення зобов'язань контрагентами правопорушника не вважаються обставинами, які є підставою для звільнення боржника від відповідальності за порушення зобов'язання.
У відповідності до статті 1 Цивільного кодексу України однією із ознак майнових відносин є юридична рівність їх учасників, в тому числі й органів державної влади, а тому самі лише обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, не виправдовують бездіяльність замовника та не заперечують обов'язку такого органу, який виступає стороною зобов'язального правовідношення, від його виконання належним чином.
На підставі статті 617 Цивільного кодексу України, статті 218 Господарського кодексу України та рішення Європейського суду з прав людини у справі "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" від 18.10.2005 відсутність бюджетних коштів, передбачених у видатках Державного бюджету України, не виправдовує бездіяльність боржника і не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання.
Таким чином, заперечення відповідача є необґрунтованими та судом до уваги не приймаються. Оскільки відповідач не подав доказів сплати суми боргу, позовні вимоги у частині стягнення з нього 20 720 грн. 00 коп. основного боргу підлягають задоволенню у повному обсязі.
Крім того, згідно заяви про зменшення розміру позовних вимог позивачем заявлені вимоги по стягненню з відповідача пені у розмірі 150 грн. 00 коп. за період з 18.06.2014р. - 15.07.2014р.
Відповідно до п. 4.1 договору купівлі-продажу №322 від 14.03.2014р. при порушенні термінів оплати покупець виплачує продавцю пеню в розмірі облікової ставки НБУ від несплаченої суми, що діяла в період, за кожен день прострочення.
Оскільки, права позивача щодо стягнення з відповідача пені в сумі 150 грн. 00 коп., передбачені умовами договору, пеня нарахована в межах строку позовної давності, з урахуванням вимог Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", тому позовні вимоги в зазначеній частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню на підставі ст. ст. 549-552 Цивільного Кодексу України.
Також, згідно заяви про зменшення позовних вимог, за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по договору купівлі-продажу №322 від 14.03.2014р., позивач просить суд стягнути з відповідача 47 грн. 68 коп. - 3% річних за період з 18.06.2014р. - 15.07.2014р.
Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимоги кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.
Частина 4 ст. 232 Господарського кодексу України встановлює, що відсотки за неправомірне користування чужими коштами справляються по день сплати суми цих коштів кредитору.
Враховуючи вищевикладене позовні вимоги стосовно стягнення 47 грн. 68 коп. - 3% річних за порушення терміну виконання грошових зобов'язань є обґрунтованими та підлягають задоволенню на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України.
Згідно ст. ст. 44, 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору понесені позивачем покладаються на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
В И Р І Ш И В :
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Сумського державного університету (40007, м. Суми, вул. Римського-Корсакова, 2, код 05408289) на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (40013, АДРЕСА_1, інд. код НОМЕР_1) 20 720 грн. основного боргу, 150 грн. 00 коп. пені та 47 грн. 68 коп. - 3 % річних та 1 827 грн. 00 коп. судового збору.
3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
СУДДЯ С.В. Заєць
