ОСОБА_1 ОСОБА_3 < Третя особа > Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області ОСОБА_1 < Суд-місто >
Справа №0908/4930/2012
РІШЕННЯ
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
19.09.2012 р.
м. Калуш
Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області в складі:
головуючого-судді Гриніва М.А.
секретаря Ониськіва О.Г.
розглянувши у відкритому заочному судовому засіданні в залі суду в м. Калуш справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу, стягнення аліментів та поділу майна, суд -
в с т а н о в и в:
сторони по справі перебувають у зареєстрованому шлюбі з 14.07.2007 р. Від шлюбу народилася дочка ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1, яка проживає з позивачкою ОСОБА_1
Спільне життя не склалося, відповідач ОСОБА_3 з квітня 2012 року разом із сім'єю не проживає, з цього часу вони шлюбних відносин не підтримують, тому ОСОБА_1 звернулася із позовом до суду про розірвання шлюбу.
ОСОБА_1 просить стягувати із відповідача ОСОБА_3 аліменти на утримування неповнолітньої дитини дочки ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 у твердій грошовій сумі по 300 грн. щомісячно.
У позовній заяві ОСОБА_1 також заявила вимогу про поділ спільного майна подружжя, а саме майна, нажитого у шлюбі із відповідачем, з якого просить залишити їй із врахуванням інтересів неповнолітньої дитини газову плиту вартістю 1800 грн. та бойлер вартістю 1000 грн., а відповідачу -штори вартістю 700 грн.
У судове засідання позивачка ОСОБА_1 не з'явилася, однак подала суду заяву про те, що позов підтримує, а справу просить розглянути без неї у заочному порядку. В заяві вона також зазначила, що оскільки відповідач не працює, то вимогу про стягнення аліментів вона змінила із 1/4 частини його заробітку на 300 грн. щомісячно, добровільно ОСОБА_3 не надає допомоги на утримання дитини.
Відповідач ОСОБА_3 у судове засідання також не з'явився і не повідомив суд про причин неявки, однак подав заперечення на позовну заяву, в якому зазначив, що на розірвання шлюбу згідний, так як подальше спільне їхнє проживання не можливе.
Щодо стягнення аліментів, то дану вимогу заперечує повністю, так як він бере участь добровільно в утриманні дитини і на даний час він не має постійного заробітку.
Також заперечує щодо поділу майна, так як позивачка не вказала повний перелік майна, що є їх спільною власністю і його вартість.
Суд, проаналізувавши докази по справі вважає, що позов підлягає до задоволення, виходячи з наступних підстав:
Судом встановлено, що подружжя міцної сім'ї не створило, фактично не підтримують подружніх стосунків з квітня 2012 року, позивачка наполягає на розірванні шлюбу, проти чого не заперечує відповідач.
Суд вважає, що сім'я розпалася, шлюб носить формальний характер, примирення не можливе, тому його слід розірвати, позивачці слід залишити прізвище «ОСОБА_1», а неповнолітню дочку ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1, слід залишити при матері ОСОБА_1
Згідно ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дітей до досягнення ними повноліття.
Відповідач ОСОБА_3 є батьком неповнолітньої дочки ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1, що стверджується копією свідоцтва про її народження (а.с. 7), яка проживає із позивачкою ОСОБА_1, що стверджується довідкою від 07.09.2012 р. (а.с. 10).
Суд вважає, що позивачка ОСОБА_1 як мати дитини, правомірно вимагає стягнення із відповідача як батька дитини аліментів.
Суд не бере до уваги покликання ОСОБА_3 на те, що він добровільно бере участь в утриманні дитини, оскільки на підтвердження даних обставин він не предоставив суду будь-яких доказів, а позивачка дану обставину заперечує.
З урахуванням обставин, зазначених у ст. 182 СК України, зокрема з урахуванням того, що відповідач ОСОБА_3 не працює, розмір аліментів слід визначити у твердій грошові сумі в розмірі по 300 грн. щомісячно.
ОСОБА_1 та ОСОБА_3 за час шлюбу спільно придбали майно, яке позивачка зазначила у позовній заяві, а саме: штори у кімнату вартістю 700 грн., газову плиту вартістю 1800 грн., бойлер вартістю 1000 грн.
Суд не бере до уваги покликання відповідача ОСОБА_3 на те, що у позовній заяві ОСОБА_1 не зазначила повний перелік майна, що є їхньої спільною власністю, так як він не скористався своїм правом пред'явлення зустрічного позову, в якому міг зазначити інше майно, яке на його думку є також спільним майном подружжя і підлягає поділу. Тому суд вважає, що поділу підлягає майно, зазначене ОСОБА_1 у позовній заяві.
З урахуванням того, що дочка ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 проживає з позивачкою, слід відступити при поділі від рівності часток, збільшивши частку ОСОБА_1 і майно поділити наступним чином: ОСОБА_1 залишити газову плиту вартістю 1800 грн., бойлер вартістю 1000 грн., а ОСОБА_3 залишити штори у кімнату вартістю 700 грн.
З відповідача ОСОБА_3 слід стягнути в користь держави судовий збір: за позовну вимогу про стягнення аліментів -214.60 грн. та за позовну вимогу про поділ майна -214.60грн., в всього 429.20 грн.
Позивачка ОСОБА_1 звільнена від сплати судового збору при пред'явлені позову про стягнення аліментів, а за позовну вимогу про поділ майна вона оплатила судовий збір при пред'явленні позову.
На підставі ст.ст. 60, 69, 70, 71, 110, 112, 180-182, 184, 191 СК України та керуючись ст.ст. 213-215, 226, 367 ЦПК України, суд -
р і ш и в:
позов задовільнити. Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_3, який зареєстрований 14.07.2007 р. у Відділі РАЦС м. Калуша Калуського міськрайонного управління юстиції Івано-Франківської обл., актовий запис № 276 - розірвати.
Прізвище ОСОБА_1 після розірвання шлюбу залишити - «ОСОБА_1».
Дочку ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 залити при матері -ОСОБА_1.
Стягувати із ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця м. Калуш жителя АДРЕСА_1, непрацюючого аліменти на користь ОСОБА_1 на утримання дочки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 у твердій грошовій сумі в розмірі по 300 грн., щомісячно.
Стягнення аліментів розпочати з 05.09.2012 р. і проводити до повноліття дитини.
Провести поділ спільного майна подружжя, а саме ОСОБА_1 залишити газову плиту вартістю 1800 грн., бойлер вартістю 1000 грн., а ОСОБА_3 залишити штори у кімнату вартістю 700 грн.
Стягнути із ОСОБА_3 429.20 судового збору в дохід держави.
Рішення в частині стягнення аліментів допустити до негайного виконання.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Івано-Франківської області через Калуський міськрайонний суд протягом 10-ти днів з часу проголошення.
Заочне рішення може бути переглянуте, судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом 10-ти днів з дня отримання копії рішення.
Головуючий:
