Справа № 784/3896/13 08.10.2013 08.10.2013 15.10.2013
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Провадження № 11-кп/784/246/13 Головуючий у 1-й інстанції: Волкова О.І.
Категорія: ст.125 ч.1 КК України Доповідач: Хомік І.М.
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
8 жовтня 2013 року м. Миколаїв
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Миколаївської області у складі:
головуючого - Хоміка І.М.,
суддів: Міняйло М.П., Чебанової-Губарьової Н.В.
при секретарі: Георгиці Г.В.
з участю прокурора Свінтковської В.В.
виправданого: ОСОБА_1
представника потерпілого: ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за апеляційними скаргами старшого прокурора прокуратури м. Южноукраїнська Свінтковської В.В. та потерпілого ОСОБА_4 на вирок Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 18.07.2013 року, яким
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Южноукраїнська, громадянина України, не одруженого, що проживає за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого.
виправдано за ст. 125 ч.1 КК України, за недоведеністю вчинення ним кримінального правопорушення.
Органами досудового розслідування ОСОБА_1 обвинувачувався в тому, що 24.03.2013 року близько 23 год. 30 хв., перебуваючи в приміщенні кафе «Гольфстрім», яке розташовано по вул. Миру 11-в, м. Южноукраїнська, він на ґрунті ревнощів наніс один удар зовнішньою частиною долоні правої руки в обличчя ОСОБА_4
В результаті отриманого удару у потерпілого ОСОБА_5 було виявлено на повіках обох очей два синці та забій м'яких тканин лівої скроні з синцем. Отримані тілесні ушкодження відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.
Виправдовуючи ОСОБА_1 в інкримінованому йому злочині, суд послався на недоведеність його вини у вчиненні цього правопорушення, зазначивши, що дії ОСОБА_1, які виразилися в хуліганстві в громадському місці, а саме в штовханині ОСОБА_6 в барі «Гольфстрім» можуть бути кваліфіковані за ст. 173 КУпАП.
В апеляційній скарзі прокурор просить скасувати вирок суду та ухвалити новий, яким визнати ОСОБА_1 винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 125 КК України та призначити покарання у виді 200 годин громадських робіт.
Вважає, що висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, а отже не відповідають дійсності та не знаходять своє підтвердження доказами, які були досліджені під час розгляду кримінального провадження в суді першої інстанції. Зазначає, що вирок суду є необґрунтованим та незаконним, оскільки судом не було надано належної оцінки доказам по справі. Звертає увагу на те, що під час розгляду кримінального провадження обвинувачений ОСОБА_1 повністю визнав свою вину у скоєнні кримінального правопорушення.
В апеляції потерпілий ОСОБА_4 просить скасувати вирок суду та постановити новий, яким ОСОБА_1 визнати винним в скоєні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України та призначити покарання у виді громадських робіт строком на 200 годин та фактично посилається на ті ж самі обставини, що і прокурор. Крім цього, він також просить задовольнити його позовні вимоги і стягнути з ОСОБА_1 3000 грн. в якості завданої йому моральної шкоди.
Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, та представника потерпілого які просили задовольнити їх апеляційні скарги, пояснення виправданого ОСОБА_1, який також погодився з доводами апеляційних скарг, повторно дослідивши докази по справі у судовому засіданні, провівши судові дебати та обговоривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає їх підлягаючими частковому задоволенню з наступних підстав.
Висновки суду, щодо недоведеності вини ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, не відповідають фактичним обставинам справи, що вплинуло на правильність застосування кримінального закону і в наслідок чого вирок суду є незаконним та необґрунтованим.
В обґрунтування своїх висновків щодо недоведеності вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 125 ч.1 КК України суд послався на те, що допитані у справі потерпілий ОСОБА_4 та свідки ОСОБА_6 і ОСОБА_7 надавали суперечливі показання щодо виниклого конфлікту та не змогли з точністю вказати кількість ударів нанесених ОСОБА_1, бо цього не спостерігали.
Разом з цим, суд одночасно дійшов висновку, що показання потерпілого частково узгоджуються з показаннями вказаних свідків, але не узгоджуються з висновками судово-медичної експертизи, при цьому конкретно не вказуючи і не зазначаючи в чому полягає неузгодженість і суперечливість цих доказів.
Хоча у вироку суду зазначається про повне визнання ОСОБА_1 своєї вини в інкримінованому йому правопорушенні, але цим показанням обвинуваченого, суд будь-якої оцінки не дав, і причин для відкидання цього доказу і невзяття його до уваги, взагалі не навів.
Відповідно до вимог ст. 404 ч.3 КПК України, за клопотанням учасників кримінального провадження, колегія суддів повторно дослідивши обставини справи, прийшла до висновку, що судом 1-ї інстанції дослідженим по справі доказам дана не правильна оцінка, оскільки докази розглядалися не в їх сукупності, а відокремлено і розірвано один від одного, з вибірковим і розрізненим підходом. При винесенні виправдувального вироку суд приймав рішення на грунті однобічної, неповної та неправильної оцінки доказів, внаслідок чого висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи.
При розгляді кримінального провадження в суді апеляційної інстанції встановлено, що ОСОБА_1 що 24.03.2013 року близько 23 год. 30 хв., перебуваючи в приміщенні кафе «Гольфстрім», яке розташовано по вул. Миру 11-в, м. Южноукраїнська, на ґрунті ревнощів наніс один удар зовнішньою частиною долоні правої руки в обличчя ОСОБА_4, заподіявши йому легкі тілесні ушкодження у вигляді синців на повіках обох очей та забій м'яких тканин лівої скроні з синцем.
Винність ОСОБА_1 у вчиненні вказаного обвинувачення повністю підтверджується сукупністю доказів досліджених під час апеляційного провадження.
Зокрема, сам ОСОБА_1 свою вину визнав повністю та погодився з обставинами викладеними в обвинувальному акті. Він підтвердив, що на ґрунті ревнощів до колишньої дівчини ОСОБА_8 він завдав тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_4, нанісши йому один удар кулаком в обличчя.
Показання обвинуваченого ОСОБА_1 повністю узгоджуються з показаннями свідка ОСОБА_7, яка підтвердила, що ОСОБА_1 наніс удар кулаком в обличчя ОСОБА_4, який після цього присів, а обвинувачений розвернувшись покинув приміщення кафе.
Свідок ОСОБА_6 також підтвердила, що в її присутності, в приміщенні кухні кафе «Гольфстрім» ОСОБА_1 наніс удар рукою в обличчя потерпілому ОСОБА_4, який присів. Після цього ОСОБА_1 ще наніс декілька ударів по тулубу потерпілого і покинув приміщення кафе.
Хоча свідок ОСОБА_6 і вказує про нанесення декількох ударів, але відповідно до обвинувального акту ОСОБА_1 вмінюється в вину нанесення одного удару, тому суд не може вийти за межі пред'явленого обвинувачення і визнає доведеним факт нанесення одного удару.
Показання обвинуваченого і вказаних свідків повністю узгоджуються з висновками судово-медичної експертизи, згідно яким на обличчі потерпілого ОСОБА_4 виявлені тілесні ушкодження у вигляді синців, які могли бути заподіянні як від удару кулаками так і від удару ногою.
Таким чином, факт нанесення ОСОБА_1 легких тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_4 повністю доведений стороною обвинувачення і його дії колегією суддів кваліфікуються за ст. 125 ч.1 КК України.
Призначаючи ОСОБА_1 покарання, колегія суддів враховує те, що він вперше притягується до кримінальної відповідальності, скоїв злочин невеликої тяжкості, позитивно характеризується і вважає за можливе призначити йому покарання про яке просить прокурор та потерпілий, але не в найвижчій, а в найменшій його межі.
Що стосується цивільного позову потерпілого ОСОБА_4 то він підлягає частковому задоволенню зі стягненням з ОСОБА_1 моральної шкоди в розмірі 1000 грн. При цьому колегія суддів виходить з того, що потерпілому було завдано один удар, без нанесення суттєвої чи то значної шкоди для його здоров'я.
Керуючись ст. ст. 420, 424 КПК України, колегія суддів,-
У Х В А Л И Л А:
Апеляційні скарги старшого прокурора прокуратури м. Южноукраїнська Свінтковської В.В. та потерпілого ОСОБА_4задовольнити частково.
Вирок Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 18.07.2013 року стосовно виправданого ОСОБА_1 - скасувати, постановивши новий вирок.
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ст. 125 ч. 1 КК України та призначити йому покарання у виді 60 годин громадських робіт.
Стягнути з засудженого ОСОБА_1 на користь потерпілого ОСОБА_4 в якості відшкодування завданої моральної шкоди 1000 грн.
Вирок суду може бути оскаржено до Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних та кримінальних справ у трьох місячний термін з моменту його проголошення, а засудженим з моменту отримання ним копії вироку.
Головуючий:
Судді:
