Справа № 755/13560/13-ц
Провадження № 2/755/4182/13
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"21" листопада 2013 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:
головуючої судді Яровенко Н.О.
при секретарі Зіньковській Ю.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Міжнародна інвестиційна компанія «Інтерінвестсервіс», Українська студія телевізійних фільмів «Укртелефільм», Державна реєстраційна служба України, 3-я особа: Публічне акціонерне товариство «Банк Форум» про визнання права власності, зобов'язання вчинити дії та стягнення штрафу, -
в с т а н о в и в:
Позивач звернувся до суду з позовом до Приватного акціонерного товариства «Міжнародна інвестиційна компанія «Інтерінвестсервіс», Української студії телевізійних фільмів «Укртелефільм», Державної реєстраційної служби України про визнання права власності, зобов'язання вчинити дії та стягнення штрафу посилаючись на те, що 16.11.2005р. між ОСОБА_2 та Закритим акціонерним товариством «Міжнародна інвестиційна компанія «Інтерінвестсервіс», яке виступило оператором спільної діяльності без створення юридичної особи між відповідачем 1 та відповідачем 2 на підставі договору про спільну діяльність без створення юридичної особи від 30.01.2004р., було укладено Інвестиційний договір №230/F (про інвестування у житлове будівництво) на будівництво жилої квартири фізичній особі, предметом якого є будівництво для інвестора 3-кімнатної квартири №61 проектною загальною площею 123,51 кв.м. 20.03.2007р. ОСОБА_2 уклала з ОСОБА_3 договір про відступлення права вимоги, належне первісному інвестору згідно договору №230/F від 16.11.2005р. ОСОБА_3 платіжними дорученнями було перераховано відповідачу 1 повну вартість квартири в розмірі 425495,00 грн. В подальшому ОСОБА_3 уклав з ОСОБА_1 договір про відступлення права вимоги №230/F-В/1, за умовами якого ОСОБА_3 відступив, а позивач набув право вимоги згідно інвестиційного договору. Відповідно до п.6.1. Інвестиційного договору №230/F від 16.11.2005р. ПрАТ «МІК «Інтерінвестсервіс» було зобов'язане після внесення 100% інвестиційних внесків та закінчення будівництва передати позивачу збудовану квартиру і документи, які підтверджують здачу об'єкта в експлуатацію, за актом прийому-передачі. Оскільки 23.04.2012р. будинок АДРЕСА_2 прийнятий в експлуатацію, а відповідачі не здійснюють жодних дій щодо передачі позивачу квартири, технічної документації, реєстрації права власності на нього, позивач вважав, що його права порушуються та просив визнати право власності на квартиру в порядку ст.392 ЦК України. До початку розгляду справи по суті позивачем було частково уточнено позовні вимоги. Зокрема, ОСОБА_1 просив визнати за ним право власності на трикімнатну квартиру АДРЕСА_2 у відповідності до технічного паспорту на квартиру, оскільки в первинних позовних вимогах було зазначено будівельний номер квартири та її проектну площу.
Позивач та його представник в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд визнати за ним право власності на трикімнатну квартиру АДРЕСА_2 зобов'язати відповідача 1 передати технічну документацію (технічний паспорт) на вказану квартиру, належним чином завірені копії документів, які підтверджують задачу об'єкта будівництва в експлуатацію, про що підписати відповідний акт прийому-передачі квартири, зобов'язати Укрдержреєстр зареєструвати за ОСОБА_1 право власності на вказану квартиру та стягнути з ПрАТ «Інтерінвестсервіс» на користь позивача штраф за прострочення терміну передачі новозбудованого майна в розмірі 12764,85 грн., відшкодувати судові витрати по сплаті судового збору. Позивач також підтримав позовні вимоги в повному обсязі.
Представник ПрАТ «МІК «Інтерінвестсервіс» в судовому засіданні позов не визнав та пояснив, що інвестиційні внески, передбачені Інвестиційним договором №230/F від 16.11.2005р., первинним інвестором ОСОБА_2 не сплачувались, а тому право вимоги по інвестиційному договору у неї не виникло. Відповідно вона не могла відступити його ОСОБА_3, який в свою чергу безпідставно відступив його позивачу. Відповідно до ч.1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Однак, оскільки, ОСОБА_2 не були сплачені інвестиційні внески по інвестиційному договору №230/F від 16.11.2005р., право вимоги за цим договором у неї не виникло. Представник відповідача 1 послався також на те, що 07.09.2006р. між ЗАТ «МІК «Інтерінвестсервіс», як оператором від імені спільної діяльності без створення юридичної особи, та АКБ «Форум» було укладено договір іпотеки, відповідно до якого було передано в іпотеку майнові права на нерухомість, будівництво якої не завершено, а саме адміністративно-житловий комплекс з вбудованими-прибудованими приміщеннями та підземним паркінгом, який будується в АДРЕСА_2. Тому майнові права на спірну квартиру перебувають під заставою та не можуть бути відчужені без згоди заставодержателя. ПАТ «Банк Форум» згоду на таке відчуження не надавав. В свої поясненнях представник ПрАТ «Інтерінвестсервіс» також зазначив, що станом на момент звернення з позовними вимогами у позивача право власності на новозбудований об'єкт не виникло, оскільки не зареєстроване у Державному реєстрі прав. Завершення об'єкта будівництвом не є достатньою правовою підставою для виникнення права власності на нерухоме майно. Оскільки, позивач не являвся та не являється власником спірної квартири в будинку АДРЕСА_2, підстави для звернення з позовом про визнання права власності на спірний об'єкт нерухомого майна в порядку, передбаченому ст.ст.386, 392 ЦК України, у нього відсутні.
Представник УСТФ «Укртелефільм» в судовому засідання в частині вимог, що стосується УСТФ «Укртелефільм» позов визнав.
Представник Державної реєстраційної служби України в судове засідання не з'явився, причини неявки суду не повідомив, хоча про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. До суду від Укрдержреєстру надійшли письмові заперечення проти позову, в яких відповідач 3 просив відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог, що заявлені до Укрдержреєстру посилаючись на те, що відповідно до ст.19 Закону України «Про «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація прав проводиться зокрема на підставі рішень судів, які набрали законної сили. Тому позовні вимоги про реєстрацію за позивачем прав власності на трикімнатну квартиру є передчасними, оскільки станом на момент звернення з позовом таке рішення відсутнє. Крім того, зазначив, що позовні вимоги до Укрдержреєстру необхідно розглядати в порядку адміністративного судочинства, оскільки відповідач 3 являється центральним органом виконавчої влади, просив провадження в частині позовних вимог до Укрдежреєстру закрити.
Представник третьої особи ПАТ «Банк Форум» в судовому засіданні висловила думку, що позов є необґрунтованим та просив у задоволенні позову відмовити в повному обсязі. Свої заперечення мотивував тим, що між відповідачем 1 та ПАТ «Банк Форум» було укладено 07.09.2006р. договір іпотеки, предметом застави за яким були майнові права на нерухомість, будівництво якої не завершено, а саме адміністративно-житловий комплекс з вбудованими-прибудованими приміщеннями та підземним паркінгом, який будується в АДРЕСА_2. Станом на момент звернення з позовними вимогами договір іпотеки не припинений, а ПАТ «Банк Форум» згода на відчуження майнових прав по спірній квартирі не надавалась. Крім того, в разі неналежного виконання ПрАТ «МІК «Інтерінвестсервіс» зобов'язань за кредитним договором, ПАТ «Банк Форум» буде позбавлений можливості отримати виконання шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.
Суд, вислухавши пояснення позивача та його представника, представників відповідачів, представника третьої особи, дослідивши матеріали справи приходить до наступного висновку.
16.11.2005р. між ОСОБА_2 (інвестор) та відповідачем 1, як оператором за договором про спільну діяльність від 30.01.2004р., був укладений інвестиційний договір №230/F (про інвестування у житлове будівництво). Відповідно до п.2.1. інвестиційного договору ЗАТ «МІК «Інтерінвестсервіс» зобов'язалося своїми силами та засобами, з використанням інвестиційних внесків, збудувати об'єкт будівництва (житловий будинок з нежитловими приміщеннями за адресою: АДРЕСА_2), здати його в експлуатацію та передати у власність інвестору новозбудоване майно (квартира №61, секція «Е», 18 поверх, проектна площа 123,51 кв.м), а інвестор зобов'язується внести інвестиції та прийняти новозбудоване майно у власність на умовах цього договору.
Згідно п.2.2. інвестиційного договору інвестор може отримати у власність новозбудоване майно лише за умови інвестування коштів, що складає сто відсотків інвестиційних внесків. Розмір інвестиційних внесків визначено у п.4.1. договору у розмірі 432285,00 грн. При цьому інвестиційні внески повинні бути сплачені до кінця першого кварталу 2008р.
П.6.1. інвестиційного договору №230/F від 16.11.2005р. передбачено, що право вимоги у інвестора до ЗАТ «МІК «Інтерінвестсервіс» щодо передачі йому новозбудованого майна і документів, які підтверджують здачу об'єкта будівництва в експлуатацію виникає після внесення 100% інвестиційних внесків.
Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується позивачем ОСОБА_2 інвестиційні внески по інвестиційному договору №230/F (про інвестування у житлове будівництво) не сплачувались.
07.09.2006р. між ЗАТ «МІК «Інтерінвестсервіс», як оператором від імені спільної діяльності без створення юридичної особи, та АКБ «Форум» було укладено договір іпотеки. Згідно п.1.2. договору іпотеки є майнові права на нерухомість, будівництво якої не завершено, що стане власністю іпотекодавця після завершення будівництва, а саме адміністративно-житловий комплекс з вбудованими-прибудованими приміщеннями та підземним паркінгом, який будується в АДРЕСА_2, що у Дніпровському районі м.Києва. Згідно п.1.2.1 договору іпотеки від 07.09.2006р. предмет іпотеки має зокрема наступні характеристики: загальна площа квартир будинку 54294,0 кв.м., в т.ч. трикімнатні квартири загальною кількістю 160 шт. У зв'язку з укладенням договору іпотеки приватним нотаріусом ОСОБА_5 було накладено заборону на відчуження зазначеного в договорі комплексу. Відповідно до п.3.1.6. договору іпотеки іпотекодавець зобов'язаний не відчужувати предмет іпотеки та не обтяжувати його зобов'язаннями з боку третіх осіб (зокрема, не передавати його в найм (оренду), в користування іншим особам, наступну іпотеку тощо) без отримання попередньої згоди на це іпотекодержателя.
20.03.2007р. було укладено договір №230/F-В про відступлення права вимоги, відповідно до якого ОСОБА_2 було відступлене право вимоги, належне їй на підставі інвестиційного договору №230/F від 16.11.2005р., ОСОБА_3. 20.03.2007р. між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 також було підписано акт прийому-передачі, відповідно до якого ОСОБА_2 передала, а ОСОБА_3 прийняв оригінал інвестиційного договору №230/F (про інвестування у житлове будівництво) від 16.11.2005р. Додатковою угодою №1 до інвестиційного договору №230/F від 10.05.2007р., укладеною між ОСОБА_3 та ЗАТ «МІК «Інтерінвестсервіс», були внесені зміни до розміру інвестиційних внесків у зв'язку зі зміною загальної площі квартири за проектно-кошторисною документацією. Визначено, що інвестор здійснює інвестиційні внески шляхом внесення коштів в сумі 425495,00 грн. Також п.1 додаткової угоди було визначено плановий термін закінчення будівництва і здачі об'єкта будівництва в експлуатацію - четвертий квартал 2007р.
ОСОБА_3 відповідно до платіжних доручень №126630 від 18.06.2007р., №220596 від 30.07.2007р., № 2 від 27.11.2007р. були перераховані грошові кошти всього в розмірі 425495,00 грн. з призначенням платежу «інвестиційний внесок по інвестиційному договору №230/F від 16.11.2005р.», що підтверджується відповідними копіями, наявними в матеріалах справи. Листом №20/12-11 від 20.12.2007р. ЗАТ «МІК «Інтерінвестсервіс» повідомило ОСОБА_3, що інвестиційні внески в розмірі 425495,00 грн. по інвестиційному договору №230/F від 16.11.2005р. сплачені в повному обсязі і здійснені в трикімнатну квартиру за адресою: АДРЕСА_2
16.11.2012р. між позивачем та ОСОБА_3 було укладено договір про відступлення права вимоги №230/F-B/1, відповідно до якого первісний кредитор відступив, а новий кредитор набув право вимоги згідно інвестиційного договору №230/F від 16.11.2005р. Також між позивачем та ОСОБА_3 було підписано акт прийому-передачі від 16.11.2012р, згідно якого позивачу були передані оригінали інвестиційного договору від 16.11.2005р., додаткової угоди №1 від 10.05.2007р., договору №232/F-B про відступлення права вимоги від 20.03.2007р.
Проте позовні вимоги ОСОБА_1 до ПрАТ «Інтерінвестсервіс» про визнання права власності на квартиру, зобов'язання передати квартиру та документи на неї, не підлягають задоволенню з огляду на наступне.
Позивачем ОСОБА_1 неправильно обрано спосіб захисту порушеного права.
Відповідно до ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.
Частиною 2 ст.331 ЦК України передбачено, що право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди) виникає з моменту завершення будівництва. Якщо законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, то право власності виникає з моменту державної реєстрації.
Відповідно до ч.1 ст.182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення та перехід і припинення підлягають державній реєстрації.
Згідно п.1 ст.5 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» у Державному реєстрі прав реєструються права на житлові будинки, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення. Відповідно до ч.1 ст.19 наведеного закону державна реєстрація прав проводиться зокрема на підставі рішень судів, які набрали законної сили, інших документів, що підтверджують виникнення, перехід, припинення прав на нерухоме майно, поданих до органу державної реєстрації разом із заявою.
Станом на момент звернення з позовними вимогами у позивача право власності на новозбудований об'єкт не виникло, оскільки не зареєстроване у Державному реєстрі прав. Завершення об'єкта будівництвом не є достатньою правовою підставою для виникнення права власності на нерухоме майно, як стверджує у своїй заяві позивач. Крім того, відповідно у п.6.2. інвестиційного договору №230/F від 16.11.2005р. зазначено, що новозбудоване майно вважається переданим інвестору з моменту підписання акту прийому-передачі. Такий акт між позивачем та відповідачем 1 не укладався.
Відповідно до ч.1 ст.392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Позов про визнання права власності - це позадоговірна вимога власника майна про констатацію перед третіми особами факту приналежності позивачу права власності на спірне майно. Підтвердження права власності на майно в такому разі має здійснюватись шляхом підтвердження фактів, що свідчать про володіння спірним майном на праві власності або іншого речового права.
Оскільки, позивач не являвся та не являється власником спірної квартири в будинку АДРЕСА_2, підстави для звернення з позовом про визнання права власності на спірний об'єкт нерухомого майна в порядку, передбаченому ст.ст.386, 392 ЦК України, у нього відсутні. З цих же підстав не підлягає задоволенню вимога позивача про зобов'язання передати у власність квартиру АДРЕСА_2
Однією з вимог позивач просить суд зобов'язати ПрАТ «МІК «Інтерінвестсервіс» та УСТФ «Укртелефільм» передати технічну документацію (технічний паспорт) на спірну квартиру і належним чином завірені копії документів, які підтверджують здачу об'єкта будівництва в експлуатацію, яка теж не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Довідкою №213/21 від 17.10.2013 року підтверджується, що технічний паспорт на квартиру АДРЕСА_2 у ПрАТ «МІК «Інтерінвестсервіс» відсутній (а.с.143).
В судовому засіданні встановлено, що у відповідачів відсутня технічна документація на спірну квартиру. Крім того, позивачем в судовому засіданні не доведено факт наявності, саме у ПрАТ «МІК «Інтерінвестсервіс» та УСТФ «Укртелефільм» технічної документації (технічного паспорту) на спірну квартиру, тому суд позбавлений можливості зобов'язати ПрАТ «МІК «Інтерінвестсервіс» та УСТФ «Укртелефільм» надати документи, які по суті у них відсутні.
В судовому засіданні представник відповідача УСТФ «Укртелефільм» позов визнав. Але даючи відповіді на запитання суду представник пояснив, що позивач до них не звертався та документи на спірну квартиру у них відсутні. На підтвердження чого надав довідку (а.с.99).
Відповідно до ч. 1 ст. 3 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
В даному випадку відсутні порушення прав позивача з боку відповідача УСТФ «Укртелефільм».
Щодо вимог позивача до Державної реєстраційної служби України про зобов'язання зареєструвати за ОСОБА_1 право власності на квартиру, то вони теж не підлягають задоволенню у зв'язку з наступним.
Відповідно до ст.19 Закону України «Про «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація прав проводиться зокрема на підставі рішень судів, які набрали законної сили. Тому позовні вимоги про реєстрацію за позивачем прав власності на трикімнатну квартиру є передчасними, оскільки станом на момент звернення з позовом таке рішення відсутнє. В той же час, якщо сторонами угоди, пов'язаної з переходом права власності на майно, не дотримано вимог нормативних актів стосовно реєстрації майна, в даному випадку Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», то сама лише ця обставина не є підставою для визнання права власності на нерухоме майна чи зобов'язання зареєструвати речові права, оскільки питання видачі правовстановлюючого документу на спірну квартиру, не було предметом розгляду компетентним органом, рішення чи відсутність якого давали б підстави вважати про наявність порушення чи невизнання права власності на квартиру за позивачем та у зв'язку з цим, наявність спору про право.
В п. 5.5 інвестиційного договору № 230/F сторони погодили, що за прострочення терміну закінчення будівництва і здачі об'єкту будівництва в експлуатацію та/або термінів передачі новозбудованого майна інвестору компанія сплачує інвестору штраф у розмірі 3% (трьох відсотків) від суми Договору.
Отже, вимога про стягнення з ПрАТ «МІК «Інтерінвестсервіс» штрафу за несвоєчасну передачу новозбудованого майна в сумі 12764 грн. 85 коп. підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
В зв'язку з чим, підлягає стягненню з відповідача ПрАТ «МІК «Інтерінвестсервіс» на користь позивача сплачений в дохід держави судовий збір в сумі 127 грн. 64 коп.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 182, 328, 331, 392 ЦК України, ст.ст. 5, 19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», ст. ст. 3, 10, 11, 60, 88, 208, 209, 212, 213, 214, 215, 216, 218 ЦПК України, суд, -
в и р і ш и в:
Позов ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства "Міжнародна інвестиційна компанія «Інтерінвестсервіс», Українська студія телевізійних фільмів «Укртелефільм», Державна реєстраційна служба України, 3-я особа: Публічне акціонерне товариство «Банк Форум» про визнання права власності, зобов'язання вчинити дії та стягнення штрафу задовольнити частково.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Міжнародна інвестиційна компанія «Інтерінвестсервіс» на користь ОСОБА_1 штраф за прострочення терміну передачі новозбудованого майна в сумі 12764 грн. 85 коп.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Міжнародна інвестиційна компанія «Інтерінвестсервіс» на користь ОСОБА_1 127 грн. 64 коп. судового збору.
В решті позову відмовити.
До суду може бути подана апеляційна скарга на рішення суду протягом десяти днів з дня його проголошення, а особами, які не були присутні при його проголошенні протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.
Суддя
