донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
21.01.2013 р. справа №5006/43/155пд/2012
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді (доповідача): Будко Н.В.
Суддів: Манжур В.В., М'ясищева А.М.
Секретар: Прожерін О.О.
За участю представників сторін:
від позивача: Сівак Д.О. по дов.;
від відповідача-1: не з'явився;
від відповідача-2: Лєснов С.О. - ліквідатор;
від відповідача-3: Баранов М.І. по дов.;
від відповідача- 4: Позднякова І.О. по дов.;
від третьої особи: Семеняка В.В. по дов., Гіндрюк Т.С. по дов.
У судовому засіданні з 14.01.2013р. по 21.01.2013р.
в порядку ст.77 ГПК України оголошувалась перерва.
Розглянувши у судовому засіданні апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Правовий континент», м. Донецьк, Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль», м. Київ
на рішення господарського суду Донецької області від 26.12.2012р. (повний текст від 27.12.2012р.) у справі №5006/43/155пд/2012 (головуючий суддя Чернова О.В., судді Колесник Р.М., Сковородіна О.М.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Правовий континент», м. Донецьк
до відповідачів: 1) Товарної біржі «Універсал Плюс», м. Донецьк, 2) Приватного підприємства «Альянс інвест», м. Харків, 3) Товариства з обмеженою відповідальністю «Резиденція 2012», м. Донецьк, 4) Товариства з обмеженою відповідальністю «Либерасьен», м. Донецьк
за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-2: Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль», м. Київ
про визнання недійсними результатів аукціону, проведеного відповідачем-1, з продажу майна підприємства банкрута (відповідача-2) за методом заниження ціни, який оформлений протоколом №170 від 14.12.2012р., та визнання недійсним договору купівлі-продажу від 14.12.2012р., укладеного між відповідачами 2, 3 та 4
ВСТАНОВИВ:
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Правовий континент», м. Донецьк, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідачів, 1) Товарної біржі «Універсал Плюс», м. Донецьк, 2) Приватного підприємства «Альянс інвест», м. Харків, 3) Товариства з обмеженою відповідальністю «Резиденція 2012», м. Донецьк, 4) Товариства з обмеженою відповідальністю «Либерасьен», м. Донецьк, про визнання недійсними результатів аукціону, проведеного на ТБ «Універсал Плюс» з продажу майна підприємства-банкрута ПП «Альянс інвест» за методом заниження ціни, який оформлений протоколом №170 від 14.12.2012р., а також про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 14.12.2012р., укладеного між ПП «Альянс інвест» та ТОВ «Резиденція 2012» і ТОВ «Либерасьен».
26.12.2012р. до господарського суду Донецької області надійшла заява ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» в порядку ст. 27 ГПК України про вступ у справу у якості третьої особи без самостійних вимог на стороні позивача.
Крім того, заявами від 26.12.2012р. про вступ у справу у якості третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача повідомили член комітету кредиторів відповідача-2 ПП «Юридично-інвестиційна група» та ПП «Юридично-інвестиційна група».
Рішенням від 26.12.2012р. господарський суд Донецької області відмовив у задоволенні позову в повному обсязі з посиланням на те, що позивачем не доведено фактів порушень чинного законодавства при проведенні спірного аукціону 14.12.2012р. та укладенні відповідного договору купівлі-продажу. Крім того, суд першої інстанції відмовив заявникам у задоволенні заяв про вступ у справу у якості третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача.
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Правовий континент», м. Донецьк, з винесеним рішенням не погодився та подав апеляційну скаргу, в якій просить Донецький апеляційний господарський суд рішення місцевого господарського суду скасувати та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги заявник посилається на те, що судом першої інстанції при прийнятті рішення не було враховано наступного: по-перше, початкова ціна лоту (предмету спірного аукціону та договору купівлі-продажу) визначена не на підставі відповідної оцінки, по-друге, публікація щодо продажу майна банкрута була здійснена не в межах визначеного законом строку, по-третє, протокол спірних торгів не було підписано переможцями - відповідачами 3 та 4, по-четверте, вищевикладені порушення законодавства при проведенні аукціону є безумовною підставою для визнання недійсним спірного договору купівлі-продажу, укладеного за його результатами.
Наведене, за твердженням скаржника, не було прийнято господарським судом до уваги, що є підставою для скасування незаконного та необґрунтованого рішення суду першої інстанції.
У відзивах на апеляційну скаргу відповідачі 3 та 4 вважають викладені в ній доводи необґрунтованими, у зв'язку з чим просять залишити рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
18.01.2013р. на адресу апеляційного господарського суду надійшов відзив ліквідатора ПП «Альянс інвест» на апеляційну скаргу ТОВ «Правовий континент», в якому останній з твердженнями позивача не погодився, просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги та рішення господарського суду залишити без змін.
Крім того, з вищезазначеним рішенням не погодилось також Публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль», м. Київ, у зв'язку з чим звернулось до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою. Ухвалою від 14.01.2013р. було порушено апеляційне провадження за вказаною скаргою та об'єднано її в одне провадження з розглядом апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Правовий континент», м. Донецьк. До того ж, ухвалою від 15.01.2013р. було задоволено відповідне клопотання та в порядку ст. 27 ГПК України залучено Публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль» до участі у справі №5006/43/155пд/2012 у якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-2.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги третя особа без самостійних вимог на предмет спору посилається на те, що оскаржуване рішення суду першої інстанції винесено з порушенням норм матеріального та процесуального права, що є підставою для його скасування виходячи з наступного.
Оскільки предметом позову є визнання недійсними результатів аукціону та договору купівлі-продажу з реалізації майна банкрута ПП «Альянс інвест», Банк посилається на укладений з банкрутом 01.08.2008р. іпотечний договір та зазначає, що спірне нерухоме майно забезпечує вимоги Банка до боржника на суму 106 168 503,35грн. Таким чином, за твердженням скаржника, порядок реалізації спірного майна та ціна продажу нерухомості впливає на право Банку отримати задоволення своїх кредиторських вимог до відповідача-2 у встановленому законом порядку. Тобто, за висновком апелянта, спірне рішення було прийнято про права та обов'язки Банку, але без залучення його до участі у справі.
Крім того, заявник апеляційної скарги посилається на те, що спірні торги в порушення вимог чинного законодавства було проведено без погодження та повідомлення Банку як іпотекодержателя, що спростовує посилання суду першої інстанції на повідомлення останнього ліквідатором як щодо проведення торгів як 09.11.2012р., так і 14.12.2012р. Скаржник також наголошує, що висновок суду про проведення спірних торгів відповідно до рішення комітету кредиторів не відповідає дійсності, оскільки, за даними апелянта, засідання комітету кредиторів ПП «Альянс інвест» стосовно порядку реалізації майна банкрута не проводились та ніяких рішень з цього питання не приймалось.
Вищевикладене, за твердженням скаржника, є підставою для висновку про недодержання вимог чинного законодавства при проведенні аукціону, а отже і недійсність укладеного за його результатами договору купівлі-продажу.
У відзиві на вказану апеляційну скаргу ліквідатор ПП «Альянс інвест» вважає викладені в ній доводи необґрунтованими, у зв'язку з чим просить залишити скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
До того ж, вищевказане рішення господарського суду Донецької області було оскаржено Приватним підприємством «Юридично-інвестиційна група», м. Київ, яке клопотало про залучення до участі у справі у якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача. Проте, ухвалами від 17.01.2013р. Донецький апеляційний господарський суд в порядку ст.ст. 27, 91 ГПК України відмовив заявнику у прийнятті вказаної апеляційної скарги та у задоволенні заяви про вступ у справу у якості третьої особи без самостійних вимог.
21.01.2013р. на адресу апеляційного господарського суду надійшли клопотання ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» про відкладення розгляду справи, витребування доказів, припинення провадження у справі та долучення до матеріалів справи додаткових документів. Клопотання третьої особи про долучення до матеріалів справи документів судовою колегією задоволено, у задоволенні інших клопотань відмовлено за недоцільністю.
Представник відповідача-1 у судове засідання 21.01.2013р. не з'явився з невідомих підстав, про час та місце його проведення був повідомлений належним чином. Враховуючи, що ухвалами про порушення апеляційних проваджень явка представників сторін не визнавалась обов'язковою, судова колегія вважає за можливе розглянути апеляційні скарги за відсутності вказаного представника за наявними у справі матеріалами.
Судовий процес в апеляційній інстанції фіксувався за допомогою технічних засобів фіксації в порядку, передбаченому ст. 81-1 ГПК України.
Відповідно до ст. 101 ГПК України, у процесі розгляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційних скарг, перевіривши юридичну оцінку обставин справи, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
З матеріалів справи вбачається, що постановою господарського суду Харківської області від 23.01.2012р. у справі №Б-39/72-10 ПП «Альянс інвест» було визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру. Ухвалою господарського суду Харківської області від 10.05.2012р. ліквідатором по справі №Б-39/72-10 було призначено арбітражного керуючого Лєснова С.О.
Статтями 25, 30 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (у відповідній редакції) встановлено, що ліквідатор з дня свого призначення здійснює інвентаризацію та оцінку майна банкрута згідно із законодавством, та після проведення відповідних дій розпочинає продаж майна банкрута на відкритих торгах, якщо комітетом кредиторів не встановлено інший порядок продажу майна банкрута.
Згідно відповіді КП БТІ м. Донецька на запит арбітражного керуючого №01-3/7988, ПП «Альянс інвест» належить на праві власності адміністративна будівля літ. Б-1 площею 60,7кв.м., будівля трансформаторної підстанції літ. В-1 площею 79,3кв.м., будівля торговельного центру літ. А-3 загальною площею 12635,6кв.м., розташовані за адресою: м. Донецьк, пр. Б. Хмельницького, 67в.
Щодо виявленого майна суб'єктом оціночної діяльності ТОВ «ДКС-Експертиза» на підставі відповідного договору з ліквідатором була проведено оцінку, та відповідно висновків №981/12/02, №981/12/03, №981/12 від 24.10.2012р. початкова вартість адміністративної будівлі літ. Б-1 загальною площею 60,7кв.м. становить 141 320,89грн. з ПДВ, трансформаторної підстанції літ. В-1 загальною площею 79,3кв.м. - 184 625,15грн., будівлі торговельного центру літ. А-3 загальною площею 12352,3кв.м. - 28 758 452,24грн. відповідно.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 13 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна) здійснюється на вимогу особи, яка використовує оцінку майна та її результати для прийняття рішень, у тому числі на вимогу замовників (платників) оцінки майна, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, судів та інших осіб, які мають заінтересованість у неупередженому критичному розгляді оцінки майна, а також за власною ініціативою суб'єкта оціночної діяльності. Підставою для проведення рецензування є письмовий запит до осіб, які відповідно до цієї статті мають право здійснювати рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна).
З наявних у справі матеріалів вбачається, що на висновок №981/12 про незалежну оцінку вартості майна: будівлі торгівельного центру літ. «А-3» загальною площею 12352,3кв.м., розташованої за адресою: м. Донецьк, Куйбишевський район, пр. Богдана Хмельницького, 67в, було складено рецензію №0712-12 від 07.12.12р., відповідно якої звіт №981/12 про незалежну оцінку вартості зазначеного майна класифікується за ознакою п. 67 НС №1 як такий, що в цілому відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, але має незначні недоліки, які не вплинули на достовірність оцінки.
Жодних даних з приводу оскарження висновків експертів в частині визначення вартості майна чи рецензії на них матеріали справи не містять.
08.10.2012р. у відповідності з чинним законодавством ліквідатором було проведено засідання комітету кредиторів, рішенням якого, оформленим протоколом від 08.10.2012р., було затверджено наступний порядок продажу майнових активів боржника: шляхом проведення публічних торгів у відповідності до вимог ч.1 ст. 30 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», оціночну вартість усіх майнових активів визначено як початкову, доручено ліквідатору укласти договір з товарною біржею для проведення відкритих торгів, публікацію про проведення торгів здійснювати у порядку, встановленому Законом, встановлено для потенційних покупців гарантійний внесок у розмірі 10% від початкової ціни майнових активів, крок аукціону встановлено у розмірі 10% від початкової ціни майнових активів.
22.10.2012р. ліквідатором було укладено договір про проведення відкритих торгів з ТБ «Універсал Плюс», в газеті «Форум України» від 25.10.2012р. №32(064) було опубліковано оголошення про проведення 16.11.2012р. о 14:00год. відкритих торгів (аукціону) з реалізації майна підприємства-банкрута ПП «Альянс інвест» загальною початковою вартістю 29 084 398,28грн.
Згідно статті 15 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)», інформація про об'єкти, що підлягають продажу на аукціоні, за конкурсом, публікується не пізніш як за 20 календарних днів до дати проведення аукціону, конкурсу в офіційних друкованих виданнях державних органів приватизації, місцевих друкованих виданнях та інших виданнях. Відповідно до ч. 1 ст. 15 вказаного Закону, така інформація повинна містити, зокрема, відомості про будівлі (споруди, приміщення) та земельну ділянку, на якій розташований об'єкт, умови користування ними.
Отже, як вірно зазначено судом першої інстанції, інформація про об'єкти, що підлягають продажу на аукціоні, за конкурсом, що викладена в оголошені від 25.10.2012р., та строк її опублікування відповідає положенням ст. 15 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)», що спростовує посилання позивача на невідповідність оголошень про проведення спірного аукціону вимогам чинного законодавства. Крім того, матеріалами справи підтверджено, що арбітражним керуючим Лєсновим С.О. 09.11.2012р. було повідомлено членів комітету кредиторів та заставного кредитора - ПАТ «Райфайзен Банк Аваль» про час, місце та умови продажу заставного майна, що підтверджується наявними в матеріалах справи повідомленнями про вручення, фіскальними чеками та накладними кур'єрської служби V.I.P Express.
Разом з цим, згідно протоколу ТБ «Універсал Плюс» від 16.11.2012р., аукціон з продажу майна підприємства банкрута ПП «Альянс інвест» було визнано таким, що не відбувся, у зв'язку з відсутністю поданих заявок для участі в ньому, в результаті чого на засіданні комітету кредиторів 20.11.2012р. було вирішено здійснити продаж майна банкрута за методом заниження ціни.
На виконання рішення комітету кредиторів, оформленого протоколом від 20.11.2012р., ліквідатором було укладено з ТБ «Універсал» договір від 21.11.2012р. про проведення відкритих торгів, в газеті «Форум України» від 22.11.2012р. №36(068) було опубліковано оголошення про проведення 14.12.2012р. об 11:00год. аукціону за методом заниження ціни з реалізації майна підприємства банкрута ПП «Альянс інвест» загальною початковою вартістю 29 084 398,28грн.
З матеріалів справи вбачається, що заявки на участь в аукціоні 14.12.2012р. подали ТОВ «Резиденція 2012» і ТОВ «Либерасьен» (спільно) та ТОВ «Правовий континент», які сплатили суми гарантійних внесків.
Згідно протоколу №170 від 14.12.2012р. ТБ «Універсал Плюс», 14.12.2012р. відбувся спірний аукціон з продажу майна підприємства банкрута за методом зниження ціни, переможцем якого оголошено учасника №1 - ТОВ «Резиденція 2012» і ТОВ «Либерасьен», що діють спільно. Отже, згідно вказаного протоколу, відповідачі 3 і 4 придбали будівлю торговельного центру літ. А-3 загальною площею 12352,3кв.м., адміністративну будівлю літ Б-1 загальною площею 60,7 кв.м, будівлю трансформаторної підстанції літ. В-1 загальною площею 79,3кв.м., розташовані за адресою: м. Донецьк, пр. Богдана Хмельницького, 67в, за ціною 20 359 078,79грн. (в т.ч. ПДВ 3 393 179,80грн.), про що 14.12.2012р. уклали з відповідачем-2 відповідний договір купівлі-продажу.
Однак позивач, посилаючись на численні порушення чинного законодавства при проведенні аукціону, вважає його результати незаконними, а укладений на підставі проведеного аукціону договір купівлі-продажу - недійсним, у зв'язку з чим звернувся до господарського суду з відповідним позовом.
Як зазначалось вище, господарський суд Донецької області відмовив позивачу у задоволенні позову в повному обсязі.
Оцінюючи правильність застосування місцевим господарським судом норм чинного законодавства, судова колегія погоджується з таким висновком з наступних підстав.
Згідно ст. 3-1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (у відповідній редакції), арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) зобов'язаний, зокрема, при реалізації своїх прав та обов'язків діяти сумлінно та розумно з урахуванням інтересів боржника та його кредиторів.
Статтею 30 вказаного Закону визначений порядок продажу майна банкрута, а саме встановлено, що після проведення інвентаризації та оцінки майна банкрута ліквідатор розпочинає продаж майна банкрута на відкритих торгах, якщо комітетом кредиторів не встановлено інший порядок продажу майна банкрута.
Частиною 3 ст. 30 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» встановлено, що у разі надходження двох і більше пропозицій щодо придбання майна банкрута ліквідатор проводить конкурс (аукціон). Порядок проведення конкурсу (аукціону) визначається згідно із Законом України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)».
Відповідно до ст. 18-1 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)» ( у відповідній редакції) продаж об'єктів на аукціоні за методом зниження ціни здійснюється за рішенням державного органу приватизації у разі, якщо об'єкти не продані на аукціоні, конкурсі.
Під час проведення аукціону за методом зниження ціни можливе зменшення початкової ціни об'єкта. Ціна продажу об'єкта на аукціоні за методом зниження ціни може знижуватися до рівня фактичного попиту без обмеження мінімальної ціни продажу.
У ході торгів учасники аукціону повідомляють про готовність придбати об'єкт, що виставляється для продажу на аукціоні, за оголошеною ліцитатором ціною, піднімаючи картку учасника з номером або одночасно піднімаючи картку з номером і пропонуючи свою ціну.
Кожна наступна ціна, запропонована учасниками аукціону, може бути підвищена або знижена за попередню на розмір мінімальної надбавки або знижки.
Розмір мінімальної надбавки та розмір знижки на кожний об'єкт встановлює державний орган приватизації. Мінімальна надбавка становить не менш як 10 відсотків початкової ціни об'єкта. Знижка становить не більш як 10 відсотків початкової ціни об'єкта.
Під час проведення аукціону за методом зниження ціни учасник аукціону, який першим підняв картку з номером, вважається переможцем аукціону.
Торги закінчуються, якщо після триразового повторення чергової ціни тільки один з учасників аукціону, тримаючи картку з номером, дає згоду на придбання об'єкта.
Після закінчення торгів ліцитатор оголошує про продаж об'єкта, називає ціну продажу та аукціонний номер переможця.
Протокол аукціону підписується ліцитатором і переможцем аукціону (його представником) та надсилається у триденний строк державному органу приватизації для затвердження.
З наведеного вбачається, що спірний аукціон від 16.12.2012р. проводився Товарною біржею «Універсал Плюс» у відповідності зі ст. 18-1 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)» та рішенням комітету кредиторів, оформленим протоколом від 20.11.2012р., а отже суд першої інстанції, проаналізувавши норми ст. ст. 25, 26, 30 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», ст. 18-1 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)», дійшов вірного висновку про те, що продаж майна банкрута здійснено ліквідатором на аукціоні у відповідності до норм діючого законодавства України. Посилання апелянта на те, що початкова ціна лоту (предмету спірного аукціону та договору купівлі-продажу) визначена не на підставі відповідної оцінки, публікація щодо продажу майна банкрута була здійснена не в межах визначеного законом строку, протокол спірних торгів не було підписано переможцями - відповідачами 3 та 4 - не знайшли свого підтвердження, тому судовою колегією до уваги не приймаються.
Вищевикладене спростовує твердження позивача в апеляційній скарзі про невідповідність спірного аукціону, затвердженого протоколом №170 від 14.12.2012р., умовам чинного законодавства. Що стосується посилань заявника апеляційної скарги на недійсність договору купівлі-продажу, укладеного за результатами проведення спірного аукціону, судова колегія вважає за необхідне зазначити наступне.
Згідно ст. 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
За статтею 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу, тобто, зокрема, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності, волевиявлення учасника правочину має бути вільним та відповідати його внутрішній волі, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Відповідно до Роз'яснення Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням угод недійсними» від 12.03.1999р. №02-5/111 (зі змінами та доповненнями) угода може бути визнана недійсною лише з підстав і за наслідками, передбаченими законом; у кожній справі про визнання угоди недійсною суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угоди недійсною. Отже, вирішуючи спори про визнання угод недійсними, господарський суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними і настання відповідних наслідків, а саме: відповідність змісту угод вимогам закону; додержання встановленої форми угоди; правоздатність сторін за угодою; у чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
Обґрунтовуючи вимоги про визнання спірного договору недійсним, позивач посилається на недійсність результатів аукціону від 14.12.2012р., що є підставою для визнання в порядку ст. 215 ЦК України недійсним і договору купівлі-продажу від 14.12.2012р.
В силу статті 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
За приписами статті 33 вказаного Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень.
Проте, матеріалами справи підтверджено відповідність аукціону від 14.12.2012р. з продажу майна підприємства-банкрута ПП «Альянс інвест» вимогам чинного законодавства України, доводи позивача зазначеного не спростовують, до того ж, як вірно зазначено господарським судом, умови договору купівлі-продажу від 14.12.2012р., укладеного між ПП «Альянс інвест» та ТОВ «Резиденція 2012» і ТОВ «Либерасьен», були повністю виконані сторонами договору, що підтверджується оплатою покупцями та отриманням продавцем грошових коштів в повному обсязі за договором (банківські виписки від 21.12.2012р. та від 25.12.2012р.).
Аналізуючи вищенаведені норми чинного законодавства та встановлені обставини справи, апеляційний господарський суд вважає, що позивач не надав будь-яких доказів в підтвердження наявності правових підстав для визнання недійсними результатів спірних торгів та відповідного договору, тобто не довів ті обставини, на які він посилається як на підставу позову, у зв'язку з чим колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку про відмову у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Що стосується вимог апеляційної скарги третьої особи без самостійних вимог на предмет спору - ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», судова колегія вважає за необхідне зазначити наступне.
По-перше, за висновком суду, право третьої особи на погашення заборгованості ПП «Альянс інвест» перед банком за рахунок коштів, одержаних від реалізації заставного нерухомого майна, не порушено, крім того, заявник не скористався правом прийняти участь в аукціоні, проведеному ТБ «Універсал» 14.12.2012р. Матеріалами справи також не підтверджені посилання скаржника на порушення визначеної законом процедури проведення торгів (неповідомлення Банку, відсутність відповідного рішення комітету кредиторів тощо), що спростовує твердження останнього про наявність підстав для скасування оскаржуваного рішення суду першої інстанції та задоволення апеляційної скарги Банку.
Так, у відповідності до вимог частини 5 статті 31 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», арбітражний керуючий зобов'язаний повідомляти комітет кредиторів та кредиторів, вимоги яких забезпечені заставою, про час, місце та умови продажу заставного майна окремим рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Зазначений припис законодавства був внесений до Закону згідно із Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання відносин між кредиторами та споживачами фінансових послуг», який набрав чинності 16.10.2011р., згідно із Прикінцевими положеннями якого дія цього Закону не поширюється на кредитні договори, укладені до набрання ним чинності.
Як вбачається з матеріалів справи, іпотечне майно відповідача-2, виставлене на продаж в аукціоні, забезпечує виконання зобов'язань позичальника за Генеральною кредитною угодою №11/08-19/69 від 21.06.2004р. та укладеними в її рамках кредитними договорами, вчиненими до набрання чинності змінами до частини 5 статті 31 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», а отже до спірних правовідносин з продажу цього майна не можуть застосовуватися приписи закону про обов'язковість повідомлення ліквідатором комітету кредиторів та заставних кредиторів про час, місце та умови продажу заставного майна окремим рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Судова колегія також не приймає до уваги посилань апелянта на порушення судом першої інстанції норм процесуального права шляхом прийняття рішення про права та обов'язки особи, яку не було залучено до участі у справі, оскільки по-перше, ані у мотивувальній частині оскаржуваного рішення, ні в резолютивній, не містяться висновки про права та обов'язки ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», а по-друге, з огляду на приписи ч.2 ст. 104 ГПК України, порушення або неправильне застосування норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до прийняття неправильного рішення. Враховуючи, що судовою колегією не встановлено порушень чинного законодавства при проведенні спірного аукціону та укладенні договору купівлі-продажу, висновок суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову є вірним та таким, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.
З огляду на наведене, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що відповідно до вимог ст. 43 ГПК України, рішення господарського суду Донецької області від 26.12.2012р. у справі №5006/43/155пд/2012 ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, тому рішення господарського суду слід залишити без змін, а апеляційні скарги без задоволення.
Судові витрати зі сплати судового збору за подання апеляційних скарг згідно ст. 49 ГПК України підлягають віднесенню на заявників.
Приймаючи до уваги викладене, керуючись ст. 99, ст.101, ст.102, ст.103, ст.105 ГПК України, Донецький апеляційний господарський суд,-
П О С Т А Н О В И В:
Рішення господарського суду Донецької області від 26.12.2012р. (повний текст від 27.12.2012р.) у справі №5006/43/155пд/2012 - залишити без змін.
Апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Правовий континент», м. Донецьк, Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль», м. Київ, на рішення господарського суду Донецької області від 26.12.2012р. (повний текст від 27.12.2012р.) у справі №5006/43/155пд/2012 - залишити без задоволення.
Головуючий суддя (доповідач): Н.В. Будко
Судді: В.В. Манжур
А.М. М'ясищев
Надруковано примірників - 9
1-у справу
1-позивачу
4-відповідачам
1-господарському суду
1-третій особі
