Справа № 742/5746/13-ц Провадження № 22-ц/795/146/2014 Категорія - цивільнаГоловуючий у I інстанції - Зарічна Л. А. Доповідач - Острянський В. І.
РІШЕННЯ
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
28 січня 2014 року м. ЧернігівАПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:
головуючого - суддіОстрянського В.І., суддів:Бечка Є.М., Хромець Н.С., при секретарі:Рудик І.І., за участю:позивачки ОСОБА_5, її представника ОСОБА_6,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_7 на рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 27 листопада 2013 року у справі за позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_8, Прилуцької міської ради про визнання недійсним рішення, державного акта на право власності на земельну ділянку та припинення права власності на земельну ділянку,-
в с т а н о в и в:
У листопаді 2013 року ОСОБА_7 звернулась з позовом до ОСОБА_8 і Прилуцької міської ради про визнання недісним рішення, державного акта на право власності на земельну ділянку та припинення права власності на земельну ділянку, посилаючись на те, що вона 18 серпня 2008 року на підставі нотаріально завіреного договору купівлі-продажу частини житлового будинку, придбала у відповідачки 1/3 частину житлового будинку з надвірними будівлями по АДРЕСА_1 і 19 серпня 2008 року зареєструвала право власності на зазначене майно у Прилуцькому МБТІ. Що земельна ділянка, на якій розміщено придбану частину будинку площею 327 кв.м, знаходилась у власності територіальної громади м.Прилуки та у користуванні продавця. Що відповідно до правил ст.120 ЗК України у випадку якщо жилий будинок розміщений на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то у разі набуття права власності на нього до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій це майно розміщено на тих самих умовах і в тому обсязі, що були у попереднього землекористувача. Однак, відповідачка, отримавши у приватну власність земельну ділянку площею 327 кв.м, на підставі рішення Прилуцької міської ради від 10 червня 2008 року, тобто до укладення договору купівлі-продажу частини будинку, ці обставини при відчуженні частини будинку від позички приховала, повідомивши останню про те, що земельна ділянка не приватизована. У подальшому в результаті таких недобросовісних дій з боку відповідачки, остання отримала 20 жовтня 2009 року державний акт на право приватної власності на земельну ділянку серії ЯЖ № 603596 по АДРЕСА_1. Позивачка, вважаючи, що відповідачка, продавши належну їй частину житлового будинку і не будучи її власником, не мала права на приватизацію земельної ділянки, на якій розміщена продана частина будинку. Тому, пославшись на ці обставини, ОСОБА_7 просила суд визнати недійсним рішення сесії Прилуцької міської ради від 10 червня 2008 року в частині надання дозволу на безоплатну передачу у приватну власність ОСОБА_8 земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, розташованої по АДРЕСА_1. Визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ № 603596 від 20 жовтня 2009 року, площею 327 кв.м, розташованої по АДРЕСА_1, кадастровий номер 7410700000:05?003:0138, для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, виданий на ім"я ОСОБА_8. Припинити право власності ОСОБА_8 на земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, розташованої по АДРЕСА_1 та стягнути з відповідачки судові витрати по справі.
Рішенням Прилуцького міськрайонного суду від 27 листопада 2013 року у позові ОСОБА_7 до ОСОБА_8, Прилуцької міської ради про визнання недійсним рішення, державного акта на право власності на земельну ділянку та припинення права власності на земельну ділянку було відмовлено.
У апеляційній скарзі ОСОБА_7 ставить питання про скасування рішення Прилуцького міськрайонного суду від 27 листопада 2013 року та про ухвалення нового рішення, яким задовольнити її позов, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Зокрема, апелянт вказує на те, що згідно з правилами ст.120 ЗК України та ст.377 ЦК України у разі відчуження частини житлового будинку, будівель і споруд, розміщених на земельній ділянці, наданій у користування, разом з відчуженою нерухомістю до набувача переходить право користування тією частиною земельної ділянки, на якій вони розміщені, та частиною ділянки, яка необхідна для їх обслуговування. На думку апелянта, місцевий суд у своєму рішенні помилково та всупереч нормам чинного законодавства не застосував вказані норми матеріального закону, не навів відповідних обгрунтувань щодо відмови у їх застосуванні і прийшов до неправильних висновків у судовому рішенні, що призвело до порушення прав та законних інтересів позивачки. Також апелянт зазначила, що видача та отримання державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ № 603596 відбулось з порушенням правил ст.120 ЗК України і ст.377 ЦК України після переходу права користування земельною ділянкою до позивачки, який пов"язаний з часом укладення договору купівлі-продажу частини житлового будинку, проте суд не звернув на ці порушення належної уваги.
Заслухавши доповідача, пояснення учасників судового розгляду, дослідивши обставини справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню, враховуючи наступне.
В судовому засіданні апеляційного суду позивачка надала копію свідоцтва про шлюб, згідно з яким її прізвище з ОСОБА_7 змінено на ОСОБА_5 з 30 листопада 2013 року(а.с. ).
Постановивши оскаржуване рішення, місцевий суд виходив з того, що відповідачка ОСОБА_8 згідно з рішенням народного суду м.Прилуки від 23 серпня 1977 року набула права власності на 1/3 частину житлового будинку з надвірними будівлями за адресою: АДРЕСА_1, зареєстрованого в Прилуцькому МБТІ 07 грудня 1984 року; що цим же рішенням встановлено порядок користування земельною ділянкою між співвласниками будинку та виділено у користування ОСОБА_8 327 кв.м.; що згідно до державного акту від 20 жовтня 2009 року, виданого на підставі рішення Прилуцької міської ради від 10 червня 2008 року ОСОБА_8 є власником земельної ділянки площею 327 кв.м в АДРЕСА_1. Суд зазначив, що ОСОБА_8 18 серпня 2008 року продавши належну їй 1/3 частину житлового будинку АДРЕСА_1, не порушувала рішення Прилуцької міської ради від 10 червня 2008 року, яке є правомірним і тому підстави для його скасування відсутні.
Суд зазначив, що державний акт на право приватної власності на земельну ділянку є документом, що посвідчує право власності, надане відповідним рішенням органу місцевого самоврядування, яке, як встановлено судом, є правомірним та що визнання недійсним державного акту як правовстановлюючого документа самого по собі не передбачено чинним законодавством і тому вимоги позивача в цій частині також не підлягають задоволенню.
Суд вказав, що порядок припинення права на землю регулюється главою 22 ЗК України, яка містить вичерпний перелік підстав припинення такого права. І, оскільки, цей закон не передбачає такої підстави для припинення права власності на земельну ділянку, як скасування рішення місцевої ради на підставі якого було видано державний акт на право власності на земельну ділянку, то і вимоги про припинення права власності на земельну ділянку також не можуть бути задоволеними.
Проте апеляцйний суд не може погодитись з таким рішенням місцевого суду в частині вирішення вимог позову про припинення права власності ОСОБА_8 на земельну ділянку та визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку, враховуючи наступне.
Відповідно до правил ст.ст.125 і 126 Земельного кодексу України в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин, право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, і його державної реєстрації та що право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами.
З матеріалів справи видно, що ОСОБА_8 видано державний акт на право приватної власності серії ЯЖ № 603596 на земельну ділянку, площею 327 кв. м., розміщену по АДРЕСА_1 20 жовтня 2009 року (а.с.66-67).
Апеляційний суд враховує, що згідно з чинним законодавством питання переходу права на земельну ділянку у разі набуття права на житловий будинок чи його частину та надвірних будівель, що розміщені на ній, регулюються статтями 120 ЗК та 377 ЦК України, як спеціальними нормами закону, та що нинішня редакція цих норм чітко встановлює, що до особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені та що положення ст.120 ЗК України в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, також не давали підстав для іншого розуміння її змісту.
Тому, відповідачка ОСОБА_8, продавши 1/3частину житлового будинку АДРЕСА_1 18 серпня 2008 року і отримавши після цього 20 жовтня 2009 року державний акт на право приватної власності на земельну ділянку по АДРЕСА_1, на якій розміщена продана нею раніше частина вказаного будинку, згідно з наведеним є неналежним набувачем права власності на зазначену земельну ділянку і таке її право підлягає припиненню, оскільки останнє суперечить нормам матеріального закону, які регулюють спірні правовідносини.
Звідси, висновки місцевого суду в мотивувальній частині рішення про те, що чинне законодавство не передбачає визнання державного акту на право приватної власності на земельну ділянку за наявності законного рішення органу місцевого самоврядування та що порядок припинення права на земельну ділянку регулюються виключно главою 22 ЗК України, яка не передбачає зазначеної позивачкою підстави такого припинення є хибними і такими, що грунтується на неправильному застосуванні спеціальних і загальних норм закону та невраховують пріоритетності спеціальних норм у регулюванні правовідносин.
Отже, вимоги позову про визнання недійсним державного акту на право приватної власності на земельну ділянку та про припинення права власності на неї, з огляду на наведене, є обгрунтованими і підлягають задоволенню.
Рішення місцевого суду в частині відмови у задоволенні позовних вимог про визнання недісним рішення Прилуцької міської ради від 10 червня 2008 року в частині надання дозволу на безоплатну передачу у приватну власність ОСОБА_8 земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, розташованої по АДРЕСА_1 є таким, що відповідає вимогам закону і підстави для скасування відсутні.
Доводи апеляційної скарги про те, що відповідачка, продавши належну їй частину будинку АДРЕСА_1 і не будучи її власником не мала права на отримання державного акту на право приватної власності на земельну ділянку від 20 жовтня 2009 року і таке право підлягає припиненню - підлягають задоволенню, а інші доводи про те, що рішення Прилуцької міської ради від 10 червня 2008 року в частині передачі ОСОБА_8 у приватну власність земельної ділянки площею 327 кв.м теж підлягає визнанню недійсним - не можуть бути підставою для скасування оскаржуваного рішення місцевого суду і не знайшли свого підтвердження на нормах чинного законодавства в засіданні апеляційного суду.
За таких обставин рішення місцевого суду в частині відмови у задоволенні вимог позову про визнання недійсним державного акту на право приватної власності на земельну ділянку та про припинення права власності на земельну ділянку підлягає скасуванню з постановленням нового рішення в цій частині вимог про їх задоволення. В іншій частині оскаржуване рішення необхідно залишити без змін. Відповідно до правил ст.88 ЦПК України підлягають вирішенню питання щодо судових витрат.
Керуючись ст.ст. 377 ЦК України, ст.120 ЗК України, ст.ст.88, 303, 307, 309, 314, 316, 317, 319 ЦПК України апеляційний суд, -
В И Р І Ш И В:
Апеляційну скаргу ОСОБА_5 - задовольнити частково.
Рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 27 листопада 2013 року в частині відмови у задоволенні вимог позову про припинення права власності ОСОБА_8 на земельну ділянку та визнання недійсним державного акту на право приватної власності на земельну ділянку - скасувати.
Позовні вимоги в цій частині задовольнити.
Припинити право власності ОСОБА_8 на земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, площею 327 кв.м, розташовану по АДРЕСА_1 і визнати недійсним державний акт на право приватної власності на земельну ділянку серії ЯЖ № 603596 від 20 жовтня 2009 року, кадастровий номер 7410700000:05:003:0138, виданий на ім"я ОСОБА_8.
В іншій частині рішення суду залишити без змін.
Стягнути з ОСОБА_8 на користь ОСОБА_5 229 грн. 40 коп. у повернення судових витрат.
Рішення суду набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрангня ним законної сили.
Головуючий:Судді:
