КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 2а-2368/11 Головуючий у 1-й інстанції: Міланіч А.М.
Суддя-доповідач: Троян Н.М.
ПОСТАНОВА
Іменем України
19 березня 2013 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
Головуючого судді: Троян Н.М.,
суддів Костюк Л.О., Твердохліб В.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у Бородянському районі Київської області на постанову Бородянського районного суду Київської області від 18 квітня 2011 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України у Бородянському районі Київської області про визнання дій неправомірними, зобов'язання здійснити перерахунок пенсії та виплатити недоотримані суми пенсії,-
В С Т А Н О В И Л А:
02.03.2011 року позивач звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України у Бородянському районі Київської області про визнання дій неправомірними, зобов'язання здійснити перерахунок пенсії та виплатити недоотримані суми пенсії до ст.ст.39,51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Постановою Бородянського районного суду Київської області від 18 квітня 2011 року позов задоволено частково, а саме:визнано дії Управління Пенсійного фонду України у Бородянському районі Київської області щодо нарахування і виплати ОСОБА_2 з 01 липня 2010 року по 01 січня 2011 року додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров'ю, доплати до пенсії за проживання на території радіоактивного забруднення та щомісячного підвищення до пенсії як дитині війни в меншому розмірі, ніж передбачено ст.ст.39,51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», ч.1 ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», протиправними та зобов'язано Управління Пенсійного фонду України у Бородянському районі Київської області провести перерахунок та виплату з урахуванням виплачених коштів ОСОБА_2 відповідно до ст.ст.39,51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», ч.1 ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», нарахувавши з 01 липня 2010 року по 01 січня 2011 року щомісячну додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю у розмірі 15% мінімальної пенсії за віком, щомісячне підвищення до пенсії як дитині війни в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, виходячи зі встановленого розміру мінімальної пенсії за віком, який відповідає розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, щомісячну грошову доплату до пенсії за проживання у зоні посиленого радіоекологічного контролю у розмірі однієї мінімальної заробітної плати.
Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального і процесуального права, та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову у повному обсязі.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів знаходить, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а постанова - скасуванню виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач є особою пенсійного віку, віднесений до 4 категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи та проживає в зоні посиленого радіоекологічного контролю, що підтверджується посвідченням НОМЕР_1 (а.с. 7).
У відповідності до статті 49 Закону пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4 встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Згідно ст. 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», особам, віднесених до категорії 4, додаткова пенсія, заподіяна за шкоду здоров'ю, визначається у розмірі 15% мінімальної пенсії за віком.
Відповідно до ч. 2 ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають у зоні посиленого радіоекологічного контролю, мають бути підвищені у розмірі на одну мінімальну заробітну плату.
Нарахування позивачу пенсії відповідно до положень ст.ст. 39, 51 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» відповідачем не здійснено, у зв'язку з чим він звернувся до суду за захистом своїх прав.
Всупереч ст.ст. 39, 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» позивачу вказані доплати виплачувалися частково, у фіксованому розмірі, визначеному Постановою КМУ № 836 від 26.07.1996 року по ст. 39 вказаного Закону та по ст. 51, відповідно до Постанови КМУ № 1 від 03.01.2002 року, а не в кратному відношенні до мінімальної заробітної плати, як того вимагає вказаний Закон.
З огляду на те, що ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» має вищу юридичну силу в порівнянні з Постановою КМУ № 836 від 26.07.1996 року та Постановою КМУ № 1 від 03.01.2002 року, відповідач неправомірно виплачував додаткову пенсію в меншому розмірі ніж це передбачено ст.ст. 39, 51 зазначеного Закону.
З матеріалів справи вбачається, що позивач має статус дитини війни (а.с.6).
Позивач є особою, що належить до соціальної категорії громадян «діти війни» в розумінні ст.1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», а відтак, на нього повністю розповсюджуються всі пільги та соціальні гарантії, передбачені зазначеним вище Законом України.
Згідно ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» особам, що належать до соціальної категорії громадян «діти війни», з 01.01.2006 року відповідач повинен був нараховувати та виплачувати щомісячне підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.
Розмір мінімальної пенсії за віком визначений ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058, згідно якої мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму, встановленому для осіб, що втратили працездатність.
Розмір прожиткового мінімуму для осіб щорічно встановлюється Законом України «Про державний бюджет України» на відповідний рік.
На момент звернення позивача до суду, нарахування доплати до його пенсії в розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком, відповідно до положень ст. 6 вищезазначеного Закону відповідачем не здійснено, у зв'язку з чим він звернувся до суду за захистом своїх прав.
Всупереч ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» позивачу щомісячне підвищення до пенсії виплачувалось відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 530.
З огляду на загальні засади пріоритетності законів над підзаконними актами, Закон України «Про соціальний захист дітей війни» має вищу юридичну силу в порівняні з Постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 530. Отже, відповідач неправомірно виплачував щомісячне підвищення до пенсії в меншому розмірі ніж це передбачено ст. 6 зазначеного Закону.
За чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.
Таким чином, апеляційна інстанція приходить до однозначного висновку про правомірність доводів суду першої інстанції про наявність у позивача права на перерахунок доплати до пенсії в розмірі передбаченому Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Окрім того, колегія суддів вважає необхідним зазначити, що позивачем при зверненні до суду першої інстанції пропущений встановлений чинним законодавством шестимісячний строк для звернення до адміністративного суду за захистом порушених прав. З матеріалів адміністративного позову вбачається, що позивачем адміністративний позов поданий 02.03.2011 року в якому позивач просить здійснити перерахунок його пенсії за період з 01.07.2010 року по 01.01.2011 року.
Нормами ст. 99 КАС України зі змінами які набули 30.07.2010 року передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня коли особа дізналася або повинна була дізнатись про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Статтею 100 КАС України передбачено, що адміністративний позов поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку.
Судова колегія звертає увагу на те, що позивачу було відомо про порушення його права з часу отримання відповідної надбавки до пенсії у меншому розмірі, ніж передбачено Законом України «Про соціальний захист дітей війни» та Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», але при цьому позивач не був позбавлений права на звернення до суду за захистом порушеного права, тому колегія суддів вважає, що позивачем пропущено строк на звернення до суду з зазначеним позовом без поважних причин.
В зв'язку з відсутністю підстав для поновлення пропущеного строку для звернення до суду, колегія суддів вважає неправомірним висновок суду першої інстанції про задоволення позовних вимог, щодо зобов'язання відповідача здійснити виплату недоплаченої суми пенсії позивачу згідно ст.39,51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян , які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 01.07.2010 року по 01.01.2011 року. Оскільки шестимісячний строк з моменту звернення позивача до суду 02.03.2011 року починається з 02.09.2010 року, тому саме з цієї дати, відповідач повинен здійснити перерахунок та провести відповідні виплати про які просить позивач.
Що стосується позовних вимог про зобов'язання відповідача здійснити виплату недоплаченої суми пенсії позивачу згідно ст.ст.39,51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян , які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 01.07.2010 року по 01.09.2010 рік, то судова колегія вважає за необхідне залишити їх без розгляду.
За таких обставин, колегія суддів вважає за необхідним апеляційну скаргу задовольнити частково, а рішення суду першої інстанції скасувати з постановленням нового рішення про часткове задоволення позову.
Враховуючи вищезазначене, судова колегія прийшла до висновку про допущення судом першої інстанції порушення норм матеріального права, що стало підставою для постановлення неправильного рішення.
Керуючись ст.ст. 1,11 ,60, 99,100,195, 197, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, колегія суддів -
П О С Т А Н О В И Л А:
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у Бородянському районі Київської області - задовольнити частково.
Постанову Бородянського районного суду Київської області від 18 квітня 2011 року скасувати та постановити нову, якою позовні вимоги про перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_2 згідно ст.ст.39,51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та ст. ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 01.07.2010 року по 01.09.2010 рік - залишити без розгляду.
Адміністративний позов ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України у Бородянському районі Київської області про визнання дій неправомірними, зобов'язання здійснити перерахунок пенсії та виплатити недоотримані суми пенсії - задовольнити частково.
Визнати дії Управління Пенсійного фонду України у Бородянському районі Київської області щодо нарахування і виплати ОСОБА_2 з 02 вересня 2010 року по 01 січня 2011 року додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров'ю, доплати до пенсії за проживання на території радіоактивного забруднення та щомісячного підвищення до пенсії як дитині війни в меншому розмірі, ніж передбачено ст.ст.39,51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», ч.1 ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», протиправними.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України у Бородянському районі Київської області провести перерахунок та виплату з урахуванням виплачених коштів ОСОБА_2 відповідно до ст.ст.39,51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», ч.1 ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», нарахувавши з 02 вересня 2010 року по 01 січня 2011 року щомісячну додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю у розмірі 15% мінімальної пенсії за віком, щомісячне підвищення до пенсії як дитині війни в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, виходячи зі встановленого розміру мінімальної пенсії за віком, який відповідає розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, щомісячну грошову доплату до пенсії за проживання у зоні посиленого радіоекологічного контролю у розмірі однієї мінімальної заробітної плати.
В решті заявлених позовних вимог відмовити.
Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя: Троян Н.М.
Судді: Костюк Л.О.
Твердохліб В.А.
Головуючий суддя Троян Н.М.
Судді: Костюк Л.О.
