КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"25" червня 2014 р. Справа№ 910/15181/13
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Рябухи В.І.
суддів: Кондес Л.О.
Ропій Л.М.
при секретарі: Цюман Т.В.,
за участю представників:
від позивача Леонтьєв Г.П., дов. від 06.08.2013 №13,
від відповідача Сердюк М.О., дов. від 08.01.2014 №103-8д,
розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Грант"
на ухвалу Господарського суду міста Києва від 13.05.2014
у справі №910/15181/13 (суддя Бондаренко Г.П.)
за заявою Державного підприємства "Державне видавництво "Преса України" Державного управління справами
про відстрочку та розстрочку виконання рішення Господарського суду міста Києва від 22.10.2013
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Грант"
доДержавного підприємства "Державне видавництво "Преса України" Державного управління справами
про стягнення 3496176,69 грн
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.05.2014 (з врахуванням ухвали про виправлення описки від 23.06.2014) заяву Державного підприємства "Державне видавництво "Преса України" Державного управління справами (далі - відповідач) про відстрочку та розстрочку виконання рішення Господарського суду міста Києва від 22.10.2013 задоволено частково.
Надано відповідачу розстрочку виконання рішення Господарського суду міста Києва від 22.10.2013 у справі №910/15181/13 в частині оплати боргу в сумі 954974,68 грн на шість місяців, у наступні терміни виконання:
до 13.06.2014 - 159162,00 грн,
до 13.07.2014 - 159162,00 грн,
до 13.08.2014 - 159162,00 грн,
до 13.09.2014 - 159162,00 грн,
до 13.10.2014 - 159162,00 грн,
до 13.11.2014 - 159164,08 грн.
Не погодившись з вказаною ухвалою, ТОВ "Грант" (далі - позивач) звернулося з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить ухвалу Господарського суду міста Києва від 13.05.2014 скасувати в частині задоволення вимоги відповідача про розстрочку виконання рішення. Апеляційна скарга мотивована тим, що висновок суду першої інстанції про поступове виконання відповідачем рішення невмотивований; відповідач не доводить, що немає можливості сплатити залишок боргу одноразово.
Розпорядженням Заступника Голови Київського апеляційного господарського суду від 05.06.2014 для розгляду апеляційної скарги сформовано колегію суддів у складі: головуючий-суддя Рябуха В.І., судді Кондес Л.О., Ропій Л.М.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 05.06.2014 прийнято апеляційну скаргу до розгляду та порушено апеляційне провадження, розгляд справи призначено на 18.06.2014. Дану ухвалу надіслано відповідно до вимог Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України від 20.02.2013 №28. Доказами належного повідомлення сторін про час і місце розгляду справи є повідомлення про вручення поштового відправлення (ухвали від 05.06.2014) позивачу та відповідачу - 10.06.2014, долучені до матеріалів справи.
17.06.2014 через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду відповідач надав клопотання про фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
18.06.2014 через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду відповідач надав відзив на апеляційну скаргу.
У судовому засіданні 18.06.2014 оголошено перерву до 25.06.2014.
23.06.2014 через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду позивач надав клопотання про долучення додаткових документів до матеріалів справи.
У судовому засіданні 25.06.2014 представник позивач підтримав доводи апеляційної скарги, просив її задовольнити, ухвалу Господарського суду міста Києва від 13.05.2014 скасувати в частині задоволення вимоги відповідача про розстрочку виконання рішення.
Представник відповідача заперечив доводи апеляційної скарги, просив залишити її без задоволення, а оскаржувану ухвалу - без змін.
Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши представників сторін, виходячи з вимог чинного законодавства, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що 22.10.2013 рішенням Господарського суду міста Києва у справі №910/15181/13, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 31.03.2014, позов ТОВ "Грант" до ДП "Державне видавництво "Преса України" ДУС про стягнення 2632410,99 грн (згідно заяви про зменшення позовних вимог) задоволено повністю.
Стягнуто з відповідача на користь позивача 2557510,99 грн основного боргу та 55448,22 грн судового збору.
Повернуто відповідача 13371,78 грн судового збору за подання позовної заяви, сплаченого платіжним дорученням від 03.07.2013 №367.
08.04.2014 відповідач, в порядку ст.121 ГПК України, звернувся до місцевого господарського суду із заявою, в якій просив:
розстрочити виконання рішення Господарського суду міста Києва від 22.10.2013 та встановити порядок здійснення перерахування грошових коштів в сумі 1003974,68 грн рівними частинами щомісяця до 31.12.2014;
відстрочити початок виконання рішення Господарського суду міста Києва від 22.10.2013 та встановити дату початку його виконання з 01.06.2014.
Як зазначалось вище, ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.05.2014 заяву відповідача про відстрочку та розстрочку виконання рішення Господарського суду міста Києва від 22.10.2013 задоволено частково.
Надано відповідачу розстрочку виконання рішення Господарського суду міста Києва від 22.10.2013 у справі №910/15181/13 в частині оплати боргу в сумі 954974,68 грн на шість місяців, у наступні терміни виконання: до 13.06.2014 - 159162,00 грн, до 13.07.2014 - 159162,00 грн, до 13.08.2014 - 159162,00 грн, до 13.09.2014 - 159162,00 грн, до 13.10.2014 - 159162,00 грн, до 13.11.2014 - 159164,08 грн.
В задоволенні вимоги про відстрочку виконання рішення Господарського суду міста Києва від 22.10.2013 з встановленням дати початку його виконання з 01.06.2014 відповідачу відмовлено.
Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції з огляду на наступне.
Відповідно до ч.1 ст.121 ГПК України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.
Вказана частина статті визначає процесуальну можливість вирішення питань, пов'язаних із проблемами, що виникають під час виконання рішення господарського суду. У процесі виконання рішення ймовірне виникнення обставин, що ускладнюють виконання чи роблять його неможливим (постанова Вищого господарського суду України від 10.08.2011 у справі №14/83).
Тому суд оцінює докази, які підтверджують зазначені обставини, за правилами ст. 43 ГПК України і лише за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення чи унеможливлюють його, господарський суд має право відстрочити та/або розстрочити виконання рішення чи постанови.
Відстрочка - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом.
Розстрочка означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі (п.7.1.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 №9).
Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення.
Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення тощо (п.7.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.12 №9).
Таким чином, розстрочка та/або відстрочка виконання рішення допускаються у виняткових випадках і залежно від обставин справи. Стаття 121 ГПК України не зобов'язує господарський суд задовольняти заяву про розстрочку виконання рішення, а надає йому таке право за наявності поважних причин.
Як поважні причини, що унеможливлюють вчасне виконання судового рішення та є підставою для розстрочки його виконання, відповідач зазначає скрутне фінансове становище, оскільки підприємство фінансується з державного та/або місцевого бюджетів, а нестабільна економічна ситуація в країні, ускладнює отримання бюджетних коштів від замовників, які в переважній більшості є бюджетними організаціями. Відповідач звертає увагу на часткове погашення ним суми боргу, в результаті чого залишок на момент звернення із заявою до суду становить 954974,68 грн.
Відстрочка може надаватись за рішенням, у якому господарським судом визначено певний строк звільнення приміщення, повернення майна тощо, а розстрочка можлива при виконанні рішення, яке стосується предметів, що діляться (гроші, майно, не визначене індивідуальними ознаками; декілька індивідуально визначених речей тощо) (п 7.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 року № 9).
Як вірно вказано місцевим господарським судом, за рішенням Господарського суду міста Києва від 22.10.2013 з відповідача стягнуто грошові кошти, тобто рішення стосується предмету, який ділиться, і відповідно господарський суд має право в цьому випадку розстрочити виконання рішення, а не відстрочити його виконання.
З матеріалів справи вбачається, що відповідач виконує рішення суду, і станом на момент розгляду заяви його заборгованість зменшилась, що свідчить про можливість поступово виконати рішення суду підприємством без необхідності відстрочення його виконання.
З огляду на викладене, суд першої інстанції обґрунтовано відмовив у задоволенні вимоги відповідача про відстрочку виконання рішення Господарського суду міста Києва від 22.10.2013 з встановленням дати початку його виконання з 01.06.2014.
Приписами ч.1 ст. 121 ГПК України встановлено, що задоволення заяви про розстрочку виконання рішення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення.
Отже, виходячи із наведеного, законодавець у будь-якому випадку пов'язує розстрочення виконання судового рішення у судовому порядку з об'єктивними, непереборними, виключними обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення.
Аналогічної правової позиції дотримується Вищий господарський суд України у постанові від 12.01.2011 у справі №30/325.
Вирішуючи питання про розстрочку виконання рішення, на підставі ст.121 ГПК України, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси обох сторін, оскільки невиконання протягом тривалого часу рішення суду порушує матеріальні інтереси позивача та також може призвести до негативних наслідків для нього.
Суд першої інстанції при винесення оскаржуваної ухвали враховував, що на момент розгляду заяви відповідач виконує рішення суду від 22.10.2013, його заборгованість поступово зменшується і на момент розгляду заяви становить 954974,68 грн, звернув увагу на фінансовий стан відповідача, який залежить від бюджетних коштів, на кризу в економіці країни та інтереси сторін, соціальне значення боржника, ступінь вини відповідача у виникненні боргу. В даній справі відповідач не заперечує проти існування заборгованості та має намір погашати її, але частинами.
Матеріалами справи в їх сукупності підтверджується винятковість обставин, з наявністю яких пов'язане ускладнення виконання рішення у даній справі.
Таким чином, суд апеляційної інстанції вважає, що місцевий господарський суд правомірно застосував ст.121 ГПК України та обґрунтовано розстрочив виконання рішення Господарського суду міста Києва від 22.10.2013 на 6 календарних місяців щомісячними (до 13 числа кожного календарного місяця) платежами.
Відповідно до ст.33 ГПК України кожна особа повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Отже, з огляду на викладене вище, колегія Київського апеляційного господарського суду не вбачає підстав для скасування ухвали Господарського суду міста Києва від 13.05.2014 в частині задоволення вимоги про розстрочку виконання рішення Господарського суду міста Києва від 22.10.2013 у даній справі, оскільки вона відповідає нормам матеріального та процесуального права, фактичним обставинам та матеріалам справи.
Керуючись ст.ст. 99, 101-103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Грант" залишити без задоволення, а ухвалу Господарського суду міста Києва від 13.05.2014 у справі №910/15181/13 - без змін.
2. Матеріали справи №910/15181/13 повернути до Господарського суду міста Києва.
Дану постанову може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий суддя В.І. Рябуха
Судді Л.О. Кондес
Л.М. Ропій
