АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Провадження № 11/774/1543/13 Категорія: поновлення строку
Головуючий в суді I інстанції суддя Корягін В.А.
Доповідач в суді II інстанції суддя Сербін В.В.
УХВАЛА
И М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
21 листопада 2013 року Колегія суддів судової палати з кримінальних справ
Апеляційного суду Дніпропетровської області
в складі головуючого- судді Сербіна В.В.
суддів: Піскун О.П., Семопядного В.О.
за участю прокурора- Грамми О.А.
захисника- адвоката ОСОБА_1
захисника- ОСОБА_2.
засудженої- ОСОБА_3.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську кримінальну справу за апеляційною скаргою захисника- адвоката ОСОБА_2. на постанову Тернівського міського суду Дніпропетровської області від 27 червня 2013 року, якою відмовлено у задоволенні клопотання захисника про відновлення строку на подання апеляційної скарги на вирок Тернівського міського суду Дніпропетровської області від 23 травня 2013 року та апеляцію визнано такою, що не підлягає до розгляду,-
В С Т А Н О В И Л А:
Як вбачається з постанови суду, захисник засудженої ОСОБА_3- адвокат ОСОБА_2, 21 червня 2013 року, подала до суду першої інстанції апеляцію на вирок Тернівського міського суду Дніпропетровської області від 23 травня 2013 року та клопотання про відновлення строку на її подачу, вказавши в клопотанні, що 23 травня 2013 року судом винесено вирок, яким визнано винною у скоєнні злочинів ОСОБА_3 за ч.2 ст.307 КК України та ч.2 ст.311 КК України, а захисник пропустила строк подачі апеляції на вказаний вирок, з поважної причини, так як подала заяву про ознайомлення з матеріалами кримінальної справи 06 червня 2013 року, проте їй було надано матеріали для ознайомлення тільки 07 червня 2013 року, у зв'язку з чим захисник не мала можливості подати своєчасно апеляційну скаргу. Відмовляючи в задоволенні клопотання про відновлення пропущеного строку та визнаючи апеляцію захисника- адвоката ОСОБА_2. від 21 червня 2013 року такою, що не підлягає розгляду, суд першої інстанції в своїй постанові, послався як на відсутність у захисника ОСОБА_2. поважних причин, які б дали суду підстави для поновлення строку, так і на відсутність у ОСОБА_2. права на подачу апеляції з тих підстав, що згідно рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області від 23 травня 2013 року відносно захисника- адвоката ОСОБА_4 було призупинено право на заняття адвокатською діяльністю, тому суд першої інстанції, з огляду на вимоги ч.3 ст.349 КПК України, ст.353 КПК України (тут та далі в редакції КПК України 1960 року), п.2 ч.2 ст.61 КПК України, ст.348 КПК України відмовив у клопотанні про відновлення строку для подання апеляційної скарги, а також визнав апеляційну скаргу такою, що не підлягає до розгляду.
В апеляції /а.с.192 т.3/ захисник- адвокат ОСОБА_2, просить постанову суду скасувати, як незаконну. Вважає, що рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії на яке посилався суд не виносилось, а було винесено рішення кваліфікаційно-дисциплінарною палатою. Відповідно до п.3 ч.2 ст.31 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» накладення на адвоката дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю може застосовуватись виключно у разі прийняття кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури відповідного рішення. В даному випадку було винесено рішення лише дисциплінарною палатою, яке не зупиняє адвокатську діяльність адвоката.
Заслухавши суддю-доповідача, захисника- ОСОБА_2., яка підтримала свою апеляцію в повному обсязі і прохала постанову суду першої інстанції скасувати, давши вказівку виконати вимоги ст.351 КПК України, прокурора, яка вважала, що постанову суду слід залишити без змін, а апеляцію захисника- без задоволення, засуджену ОСОБА_3 та її захисника- адвоката ОСОБА_1, які підтримали апеляцію захисника- ОСОБА_2., вивчивши доводи апеляції та матеріали справи колегія суддів приходить до висновку, що апеляція захисника підлягає частковому задоволенню, а постанова суду першої інстанції- зміні, виходячи з наступного.
Як витікає з положень ч.3 ст.349 КПК України апеляція на вирок суду першої інстанції, якщо інше не передбачено цим Кодексом, може бути подана протягом п'ятнадцяти діб з моменту його проголошення, а засудженим, який перебуває під вартою,- в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.
Відповідно до вимог ст.353 КПК України (в редакції 1960 року), у разі подання апеляції з пропуском строку на апеляційне оскарження, головуючий при наявності клопотання, повинен вирішити питання про відновлення строку на апеляційне оскарження вироку, а за його відсутності визнати апеляцію що не підлягає розгляду. У разі пропуску строку на апеляційне оскарження з поважних причин особи, які мають право на подачу апеляції, можуть заявити клопотання до суду, який постановив вирок чи виніс ухвалу, про відновлення пропущеного строку. Питання про відновлення пропущеного строку вирішується в судовому засіданні судом, який розглядає справу.
Згідно даних кримінальної справи вирок суду першої інстанції та окрему постанову стосовно захисника- адвоката ОСОБА_2. було винесено та оголошено 23 травня 2013 року за участю захисника- адвоката ОСОБА_2. /а.с.90, 91-115 т.3/. 06 червня 2013 року /а.с.134 т.3/ останньою було подане клопотання про ознайомлення з матеріалами справи, протоколом судового засідання та технічним записом процесу, після чого 12 червня 2013 року, за вхідним № 5119/13, від захисника- адвоката ОСОБА_2. надійшла апеляційна скарга на окрему постанову суду /а.с.115-148 т.3/ і лише 21 червня 2013 року, тобто з пропуском п'ятнадцятидобового строку на подачу апеляції майже на один місяць, за вхідним № 5535/13 /а.с.168 т.3/ та № 5536/13 /а.с.169 т.3/, відповідно- клопотання про відновлення строку на подачу апеляції та сама апеляція на вирок суду першої інстанції від 23 травня 2013 року. При цьому документи, які б свідчили про поважність пропуску, передбаченого ст.349 КПК України строку на подачу вказаної апеляції суду надані не були, не були надані вони й суду апеляційної інстанції, внаслідок чого, на думку колегії суддів, суд першої інстанції обґрунтовано, з дотриманням вимог ст.349 КПК України та ст.353 КПК України, прийшов до висновку про відсутність підстав для відновлення пропущеного захисником строку подачі апеляції та наявності підстав для визнання апеляції захисника засудженої ОСОБА_3- адвоката ОСОБА_2. від 21 червня 2013 року такою, що не підлягає розгляду, що в сукупності з наведеним вище і дає колегії суддів підстави в цій частині відмовити в задоволенні апеляції захиснику- адвокату ОСОБА_2
Разом з тим, відповідно до п.2 ч.2 ст.61 КПК України (в редакції 1960 року), особа не може брати участь у справі як захисник також у разі зупинення дії свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю.
Відповідно до вимог п.1) ст.348 КПК України апеляцію має право подати захисник- у частині, що стосується інтересів засудженого.
Посилаючись у оскаржуваній постанові на такі підстави визнання апеляції такою, що не підлягає розгляду суд першої інстанції допустив істотне порушення вимог кримінально-процесуального закону та невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи.
Так, хоча відповідно до рішення дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області № 061/ДПР-13 від 23 травня 2013 року /а.с.189-190 т.3/, на яке, як на одну з підстав для визнання апеляції захисника- адвоката ОСОБА_2. такою, що не підлягає розгляду, послався суд першої інстанції /а.с.184-185 т.3/, визнавши захисника особою, яка, відповідно до вимог ст.348 КПК України, не має права на подачу апеляційної скарги, за систематичне вчинення дисциплінарних проступків до адвоката ОСОБА_2. й було застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю строком на шість місяців, але враховуючи те, що вказане рішення, відповідно до вимог ч.1 ст.42 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» № 5076-VI від 05 липня 2012 року не набуло чинності, право на зайняття адвокатською діяльністю ОСОБА_2., відповідно до витягу з Єдиного реєстру адвокатів України було зупинено на підставі рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатів Дніпропетровської області лише 02 липня 2013 року, постанову суду першої інстанції від 27 червня 2013 року, якою відмовлено у задоволенні клопотання захиснику- адвокату ОСОБА_2 у відновленні строку на подачу апеляційної скарги на вирок Тернівського міського суду Дніпропетровської області від 23 травня 2013 року, а апеляцію визнано такою, що не підлягає до розгляду- слід змінити, виключивши з мотивувальної частини постанови посилання на п.2 ч.2 ст.61 КПК України та ст.348 КПК України, як на підстави відмови ОСОБА_2 відновлення строку на подачу апеляційної скарги на вирок Тернівського міського суду Дніпропетровської області від 23 травня 2013 року та визнання апеляції ОСОБА_2. такою, що не підлягає розгляду, задовольнивши таким чином апеляцію ОСОБА_2. частково, залишивши в решті вказану постанову без змін.
На підставі наведеного вище, керуючись ст.365 КПК України, ст.366 КПК України, ст.369 КПК України, ст.370 КПК України, п.4) ч.1 ст.373 КПК України, ст.379 ч.2 КПК України (все в редакції КПК України 1960 року) та п.11, п.15 Розділу XI «Перехідних положень» Кримінального процесуального кодексу України в редакції Закону від 13 квітня 2012 року № 4652-VI, колегія суддів,-
У Х В А Л И Л А:
Постанову Тернівського міського суду Дніпропетровської області від 27 червня 2013 року, якою відмовлено у задоволенні клопотання захисника- адвоката ОСОБА_2. в інтересах засудженої ОСОБА_3, у відновленні строку на подачу апеляційної скарги на вирок Тернівського міського суду Дніпропетровської області від 23 травня 2013 року та апеляцію визнано такою, що не підлягає розгляду- змінити.
Виключити з мотивувальної частини постанови посилання на п.2 ч.2 ст.61 КПК України та ст.348 КПК України, як на підстави відмови ОСОБА_2 у відновленні строку на подачу апеляційної скарги на вирок Тернівського міського суду Дніпропетровської області від 23 травня 2013 року та визнання апеляції ОСОБА_2. такою, що не підлягає розгляду.
В решті постанову Тернівського міського суду Дніпропетровської області від 27 червня 2013 року- залишити без змін.
Головуючий суддя: В.В.Сербін
судді:
О.П.Піскун
В.О.Семопядний
