Справа № 291/638/14-ц
У К Р А Ї Н А
Ружинський районний суд Житомирської області
УХВАЛА
29 травня 2014 року
Ружинський районний суд Житомирської області
в складі головуючого - судді Митюк О.В.,
за участю секретаря - Підгорної А.М.,
з участю державного виконавця - Маліцької О.В.,
розглянувши в відкритому судовому засіданні в смт.Ружині подання державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Ружинського районного управління юстиції про тимчасове обмеження особи у праві виїзду за межі України гр.ОСОБА_1,-
ВСТАНОВИВ:
Державний виконавець ВДВС Ружинського РУЮ Маліцька О.В. звернулась до суду з поданням, в якому просила суд тимчасово обмежити боржника ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України до виконання ним зобов'язань за рішенням суду, без вилучення паспортного документу.
Державний виконавець зазначив, що у відділі державної виконавчої служби на виконанні перебуває виконавчий лист № 2-П-469/2006 від 17.10.2006 року Ружинського районного суду Житомирської області, про стягнення аліментів з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 та утримання дитини, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі ? частини всіх видів заробітку (доходу), щомісячно. Боржник ухиляється від виконання рішення суду, у зв'язку з чим заборгованість станом на 01.05.2014 становить 6251,80 грн.
Представник ВДВС Ружинського РУЮ у судовому засіданні подання підтримав з підстав викладених в поданні.
Суд дослідивши матеріали справи, приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення подання у зв'язку з наступним.
Відповідно до статті 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України за винятком обмежень, які встановлюються законом.
Згідно зі ст.2 Протоколу №4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який гарантує деякі права і свободи, не передбачені в Конвенції та у Першому протоколі до неї, кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною. На здійснення цих прав не може бути встановлено жодних обмежень, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров'я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.
Законодавством України зазначені правовідносини регулюються ст.313 ЦК України, відповідно до якої фізична особа має право на свободу пересування. Фізична особа, яка досягла шістнадцяти років, має право на вільний самостійний виїзд за межі України. Фізична особа може бути обмежена у здійсненні права на пересування лише у випадках, встановлених законом (частини 1,3,4 відповідної статті).
Закон України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» від 21 січня 1994 року регулює порядок здійснення права громадян України на виїзд з України і в'їзд в Україну, порядок оформлення документів для зарубіжних поїздок, визначає випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України і встановлює порядок розв'язання спорів у цій сфері.
Так, пунктом 5 частини 1 статті 6 вказаного Закону встановлено, що ухилення громадянином від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням, є підставою для тимчасового обмеження у праві виїзду за кордон - до виконання зобов'язань.
Відповідно до статті 377-1 ЦПК України питання про тимчасове обмеження боржника фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи у праві виїзду за межі України при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби за поданням державного виконавця, погодженим з начальником відділу державної виконавчої служби.
Із матеріалів справи вбачається, що в провадженні відділу державної виконавчої служби Ружинського районного управління юстиції знаходиться виконавче провадження з виконання рішення Ружинського районного суду від 17.10.2006 року про стягнення з ОСОБА_1 аліментів на утримання неповнолітньої дитини.
Під поняттям «ухилення від виконання зобов'язань, покладених на боржника рішенням» варто розуміти будь-які свідомі діяння (дії або бездіяльність) боржника, спрямовані на невиконання відповідного обов'язку у виконавчому провадженні, коли виконати цей обов'язок у ньому є всі реальні можливості (наприклад, наявність майна, грошових коштів тощо) і цьому не заважають будь-які незалежні від нього об'єктивні обставини (непереборна сила, події тощо).
Таким чином, законом передбачено юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду не за наявності факту невиконання зобов'язань, а за ухилення від їх виконання.
Із метою всебічного і повного з'ясування всіх обставин справи, встановлення дійсних прав та обов'язків учасників спірних правовідносин, суд з'ясовує, чи дійсно особа свідомо не виконувала належні до виконання зобов'язання в повному обсязі або частково.
У зв'язку із цим про ухилення боржника від виконання покладених на нього рішенням обов'язків у виконавчому провадженні може свідчити невиконання ним своїх обов'язків, передбачених ч.6 ст.12 Закону України «Про виконавче провадження». Зокрема, утримання від вчинення дій, які унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення; надання у строк, встановлений державним виконавцем, достовірних відомостей про свої доходи та майно, у тому числі про майно, яким він володіє спільно з іншими особами, про рахунки у банках чи інших фінансових установах; своєчасна явка за викликом державного виконавця; письмове повідомлення державному виконавцю про майно, що перебуває в заставі або в інших осіб, а також про кошти та майно, належні боржникові від інших осіб.
Відповідно до ст.ст. 5,7 Закону України " Про виконавче провадження " державний виконавець зобов'язаний вживати заходів примусового виконання рішень не лише своєчасно і повно але й неупереджено, а також використовувати надані йому права у точній відповідності із законом і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів громадян і юридичних осіб.
Разом з тим, державний виконавець Ружинського РУЮ не надав будь-яких доказів про те, що боржник виїзджає чи має намір виїхати за кордон, існування в нього такої можливості та взагалі отримання ним закордонного паспорту, а також не доведено факт ухилення від виконання зобов'язань, достатніми обставинами для обмеження конституційного права громадянина України.
За таких обставин, подання не має правового обґрунтування, суду не надані докази необхідності певного обмеження прав боржника і тому подання задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 208, 209, 210, 293 ЦПК України, ст.ст. 5, Закону України " Про виконавче провадження ", Закону України " Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України ", суд, -
УХВАЛИВ:
Відмовити в задоволенні подання державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Ружинського районного управління юстиції про обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному суді Житомирської області через Ружинський районний суд протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя О. В. Митюк.
