РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
_____________________________________________________________________
Справа №: 22-ц/0191/271/2012Головуючий суду першої інстанції:Шувалов М.В. Головуючий суду апеляційної інстанції:Моісеєнко Т. І. РІШЕННЯ
"21" грудня 2012 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:
Головуючого суддіМоісеєнко Т.І.,
СуддівРедько Г.В., Полянської В.О.
При секретаріРемез Т.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Орендного підприємства «Кримтеплокомуненерго» до ОСОБА_6, про стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію, за апеляційною скаргою ОП «Кримтеплокомуненерго» на рішення Ленінського районного суду Автономної Республіки Крим від 21 грудня 2011 року,
В С Т А Н О В И Л А :
У листопаді 2011 року ОП «Кримтеплокомуненерго» звернулося до суду із позовом до ОСОБА_6, про стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію за період з листопада 2008 року до вересня 2010 року у сумі 1486,29 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що ОСОБА_6 була споживачем послуг з теплопостачання, які надавались ОП «Кримтеплокомуненерго». Однак відповідач не в повному обсязі оплачувала спожиту теплову енергію, у звязку з чим виникла заборгованість, яку споживач відмовляється погасити у добровільному порядку.
Уточнивши позовні вимоги ОП «Кримтеплокомуненерго» просило суд стягнути з ОСОБА_6 заборгованість за спожиту теплову енергію за період з листопада 2007 року до жовтня 2010 року у сумі 785,53 грн. та судові витрати.
Рішенням Ленінського районного суду АР Крим від 21 грудня 2011 року у задоволенні позовних вимог ОП «Кримтеплокомуненерго» було відмовлено.
Ухвалюючи рішення про відмову у позові суд першої інстанції виходив з необґрунтованості заявлених позовних вимог.
Не погодившись із зазначеним судовим рішенням ОП «Кримтеплокомуненерго» подало апеляційну скаргу та посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просив рішення суду скасувати та ухвалити нове про задоволення позовних вимог повністю.
На думку апелянта, суд, при ухваленні оскаржуваного рішення, залишив поза увагою вимоги Порядку відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання, затверджений наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 22 листопада 2005 року № 4 (далі Порядок), відповідно до якого відключення окремих квартир від централізованого опалення забороняється.
Також, апелянт зазначив, що судом не було враховано вимоги Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630, згідно з якими споживач звільняється від оплати вартості послуг з централізованого опалення тільки у випадку не надання такої послуги Поставщиком або припинення надання послуги за відповідною заявою споживача.
Крім того, апелянт вказав, що суд при ухваленні рішення не врахував уточнену позовну заяву ОП «Кримтеплокомуненерго», з якої вбачається, що заборгованість виникла з листопада 2007 року до жовтня 2010 року.
Заслухавши суддю-доповідача, вислухавши осіб, що зявилися у судове засідання, обговоривши наведені у скарги доводи та перевіривши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Згідно з вимогами частини 1 статті 303 Цивільного процесуального кодексу України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Ухвалюючи рішення про відмову у позові суд першої інстанції виходив з того, що заборгованість, яка нарахована з листопада 2008 року до лютого 2009 року не підлягає стягненню, оскільки квартира відповідача у встановленому порядку була відключена від центральної мережі опалення з липня 2008 року.
З даними висновками суду першої інстанції погоджується колегія суддів, оскільки вони підтверджені зібраними у справі доказами та відповідають вимогам закону.
Відповідно до Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630, споживачі можуть відмовитися від отримання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води. Відключення споживачів від мереж центрального опалення та постачання гарячої води здійснюється у порядку, що затверджується центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства. Самовільне відключення від мереж центрального опалення та постачання гарячої води забороняється.
Порядок відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання затверджено наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 22 листопада 2005 року № 4 (далі Порядок). Порядком установлено, що для вирішення питання відключення споживача від мережі центрального опалення він повинен звернутися до міжвідомчої комісії для розгляду питань щодо відключення споживачів від мережі (далі Комісія) з відповідною письмовою заявою. Комісія після вивчення наданих власником документів приймає відповідне рішення, яке оформляється протоколом. При позитивному рішенні заявнику надається перелік організацій, до яких слід звернутися для отримання технічних умов для розробки проекту індивідуального (автономного) теплопостачання і відокремлення від мережі центрального опалення. Проект індивідуального (автономного) теплопостачання і відокремлення від мережі центрального опалення виконує проектна або проектно-монтажна організація на підставі договору із заявником. Проект узгоджується з усіма організаціями, які видали технічні умови на підключення будинку до зовнішніх мереж. Відключення приміщень від внутрішньобудинкової мережі центрального опалення виконується монтажною організацією, яка реалізує проект. По закінченні робіт складається акт про відключення від мережі центрального опалення і подається заявником до Комісії на затвердження. Після затвердження акта на черговому засіданні Комісії сторони переглядають умови договору про надання послуг з централізованого теплопостачання.
Судом встановлено, що ОСОБА_6 зареєстрована і проживає за адресою: АДРЕСА_1 та до 28 липня 2008 року була споживачем послуг з централізованого опалення, які надавались ОП «Кримтеплокомуненерго» (а.с. 4).
19 червня 2008 року міжвідомча комісія з розгляду питань щодо відключення споживачів від послуг центрального опалення прийняла рішення про відключення квартири ОСОБА_6 від централізованого опалення, що було оформлено відповідним протоколом (а.с. 35).
28 липня 2008 року працівниками УЖКГ підїзд АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_6, був відключений від мережі опалення, що підтверджується відповідними актами про демонтаж радіаторів центрального опалення у квартирі ОСОБА_6 та довідкою КП«Ленком» від 1 грудня 2010 року (а.с. 19-21).
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що з 28 липня 2008 року у позивача відсутні правові підстави для нарахування і стягнення заборгованості вартості послуг з централізованого опалення, оскільки демонтаж радіаторів опалення у квартирі ОСОБА_6 було проведене з дотриманням встановленого для цього порядку.
Разом з тим, колегія суддів не може погодитись з висновками суду першої інстанції про відсутність заборгованості ОСОБА_6 з оплати централізованого опалення станом на липень 2008 року.
З уточненої позовної заяви ОП «Кримтеплокомуненерго» вбачається, що позивач просив стягнути з ОСОБА_6 заборгованість за спожиту теплову енергію у сумі 785,53 грн. за період з листопада 2007 року до жовтня 2010 року (а.с. 29).
Проте, суд першої інстанції не звернув увагу на те, що в уточненої позовної заяви була змінена не тільки сума заборгованості, а також і період за який зазначена заборгованість була нарахована.
Як вбачається з розрахунку нарахувань з листопада 2007 року до липня 2008 року (час відключення квартири ОСОБА_6 від централізованого опалення) заборгованість за спожиту теплову енергію склала 75,44 грн. (2059,44 грн. нараховано за послуги з теплопостачання з листопада 2007 року до липня 2008 року; 1984 грн. сплачено ОСОБА_6 за отримані послуги за той же період. Отже, 2059,44 грн. - 1984 грн. = 75,44 грн.).
З матеріалів справи вбачається. що позивач звернувся з позовом до суду про стягнення заборгованості лише у листопаді 2011 року, однак, відповідно до частин 3 статті 267 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.
Враховуючи те, що матеріали справи не містять відповідних заяв про застосування строку позовної давності, заборгованість за спожиту теплову енергію за період з листопада 2007 року до липня 2008 року у сумі 75, 44 грн. підлягає стягненню з ОСОБА_6 на користь ОП «Кримтеплокомуненерго».
Доводи апеляційної скарги ОП «Кримтеплокомуненерго» про те, що суд при ухваленні оскаржуваного рішення залишив поза увагою вимоги Порядку відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання, затверджений наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 22 листопада 2005 року № 4, відповідно до якого відключення окремих квартир від централізованого опалення забороняється, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки судом встановлено, що від централізованого опалення був відключений весь підїзд АДРЕСА_1, яка належить відповідачу.
Крім того, з матеріалів справи не вбачається порушень вказаного порядку під час відключення від мережі теплопостачання квартири АДРЕСА_1 АР Крим.
Не заслуговують на увагу і доводи апеляційної скарги ОП «Кримтеплокомуненерго» про те, що судом не було враховано вимоги Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630, згідно з якими споживач звільняється від оплати вартості послуг з централізованого опалення тільки у випадку не надання такої послуги Поставщиком або припинення надання послуги за відповідною заявою споживача, оскільки при складенні актів про демонтаж радіаторів центрального опалення за 2008-2009 та за 2009-2010 роки у склад комісії входив представник Керченської філії ОП «Кримтеплокомуненерго» старший майстер теплового району № 5 ОСОБА_7 , тобто позивачу було відомо, що послуги з централізованого теплопостачання, з часу складання відповідних актів, ОСОБА_6 не отримуються
Таким чином, колегія суддів вважає, що позивач з 28 липня 2008 року безпідставно проводив ОСОБА_6 нарахування заборгованості за централізоване теплопостачання.
На підставі наведеного, керуючись статтею 303, пунктом 2 частини 1 статті 307, пунктом 1 частиною 1 статті 309, частиною 2 статті 314 та статтею 316 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у місті Феодосії
В И Р І Ш И Л А :
Апеляційну скаргу Орендного підприємства «Кримтеплокомуненерго» задовольнити частково.
Рішення Ленінського районного суду Автономної Республіки Крим від 21 грудня 2011 року, в частині відмови у задоволенні позовних вимог ОП «Кримтеплокоммуненерго» до ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію за період з листопада 2007 року по 28 липня 2008 року скасувати.
Ухвалити у вказаній частині позову нове рішення , яким позов Орендного підприємства «Кримтеплокомуненерго» до ОСОБА_6, про стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію задовольнити .
Стягнути з ОСОБА_6 на користь Орендного підприємства «Кримтеплокомуненерго» заборгованість за спожиту теплову енергію за період з листопада 2007 року по 28 липня 2008 року у сумі 75 (сімдесят пять) грн. 44 копійки.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_6 на користь Орендного підприємства «Кримтеплокомуненерго» витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 30 (тридцять) грн. та судовий збір у сумі 10 (десять) грн.
В решті рішення Ленінського районного суду Автономної Республіки Крим від 21 грудня 2011 року залишити без змін.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Т.І. Моісеєнко Г.В. Редько В.О. Полянська
