УКРАЇНА
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 0435/3067/12 22-ц/491/2731/12
Справа №0435/3067/12 Головуючий в 1-й інстанції
Провадження № 22ц/491/2731/12 Дурасова Ю.В.
Категорія - 27 (ІV) Доповідач - Турік В.П.
РІШЕННЯ
Іменем України
05 грудня 2012 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді: Турік В.П.
суддів: Митрофанової Л.В., Зубакової В.П.
при секретарі: Бондаренко І.В.
за участю: представника позивача Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» - Бродька Анатолія Івановича,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Кривому Розі цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» на заочне рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 08 травня 2012 року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості, -
В С Т А Н О В И Л А:
У березні 2012 року Публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПРИВАТБАНК» (надалі - ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором від 13.03.2007 року станом на 23.12.2011 року в сумі 82 378,49 грн., посилаючись на неналежне виконання відповідачем зобов'язань за укладеним кредитним договором в частині повернення отриманих в кредит грошових коштів.
Заочним рішенням Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 08 травня 2012 року позов ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» заборгованість у сумі 15 600 грн. та судовий збір у розмірі 214,60 грн.
В апеляційній скарзі позивач ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» ставить питання про скасування рішення суду та ухвалення нового рішення про повне задоволення позовних вимог, посилаючись на відсутність підстав для застосування ч.3 ст. 551 ЦК України, оскільки для її застосування потрібна наявність одночасно двох умов: розмір неустойки значно перевищує розмір збитків та за наявності інших обставин, що мають істотне значення. Однак, матеріали справи не містять жодних доказів, які б вказували на наявність таких обставин, як не встановлено судом вини кредитора у виникненні чи збільшенні заборгованості.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» підлягає задоволенню з наступних підстав.
Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову та стягуючи з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором в сумі 15 600,00 грн., яка складається із суми наданого кредиту у розмірі 7 800,00 грн. та пені за несвоєчасне виконання зобов'язань в сумі 7 800,00 грн., суд першої інстанції виходив з доведеності факту невиконання боржником своїх зобов'язань за договором в частині своєчасного повернення кредиту та того, що саме таке співвідношення пред'явлених до стягнення санкцій за порушення зобов'язання та суми кредиту буде співмірним.
Колегія суддів не може погодитись з таким висновком суду з наступних підстав.
Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.
Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України. Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.
Проте зазначеним вимогам рішення суду не відповідає.
Згідно ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямованих на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ст. 625 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти) визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Ст. 627 ЦК України зазначає, що відповідно до ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно положень ст.ст.526,527,530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.
Судом встановлено, що 13.03.2007 року між Закритим акціонерним товариством комерційний банк «ПриватБанк», правонаступником якого є ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК», та відповідачем ОСОБА_4 укладено кредитний договір № KRXRRX06940029, відповідно до якого банком відповідачу надано грошові кошти у розмірі 7 800,00 грн. на строк 24 місяці з 13.03.2007р. по 12.03.2009р. включно зі сплатою 1,0% на місяць на суму залишку заборгованості по кредиту, щомісячної винагороди за надання фінансового інструменту у розмірі 187, 20 грн. та єдиноразової винагороди за надання фінансового інструменту у розмірі 1 300,00 грн., а ОСОБА_4 зобов'язався повернути кредит, сплатити відсотки, винагороду та комісію у порядку та строки визначені в Заяві та Умовах надання споживчого кредиту фізичним особам.
У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за кредитним договором станом на 23.12.2011 року утворилася заборгованість за кредитним договором в розмірі 82 378,49 грн., яка складається з:
- 7 800,00 грн. - заборгованість за кредитом;
- 31 237,71 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом;
- 4 492,81 грн. - заборгованість по комісії за користування кредитом;
- 34 448,99 грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором;
- 500 грн. - штраф (фіксована частина), нарахований згідно з п. 5.3 Умов та правил надання банківських послуг;
- 3 898,98 грн. - штраф (процентна складова), нарахований згідно з п. 5.3 Умов та правил надання банківських послуг.
Вимоги банку щодо стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором та штрафних санкцій не суперечать умовам договору, які визначені сторонами і погоджені ними.
Вирішуючи спір, суд першої інстанції, виходячи з того, що боржник не виконав зобов'язання за укладеним кредитним договором щодо повернення кредитних коштів, дійшов до висновку про стягнення з боржника - відповідача по справі суми заборгованості за кредитом, яку визначив у розмірі 7 800,00 грн. та штрафних санкцій, не взявши до уваги, що заборгованість по процентам та комісії за користування кредитом не є штрафними санкціями, а відноситься до обов'язкових платежів, визначених сторонами при укладенні договору.
Так, відповідно до статей 1049, 1050, 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_4 при укладенні кредитного договору зобов'язався сплачувати банку щомісячний платіж у розмірі 554,98 грн., який складається із заборгованості за кредитом, відсотків у розмірі 1,0 % на місяць, винагороди у розмірі 187,20 грн., комісії, а також витрат згідно з Умовами.
При цьому, п. 3.2.9. Умов визначено, що при непогашенні Кредиту у строки, зазначені в Заяві, заборгованість у частині вчасно непогашеної суми Кредиту вважається простроченою. На залишок заборгованості по простроченій сумі Кредиту нарахування відсотків здійснюється відповідно до п. 4.2. цих Умов з дати виникнення простроченої заборгованості, тобто у подвійному розмірі від розмір зазначеному у Тарифах та Заяві.
Таким чином, сума основного боргу, порядок нарахування та сплати якого погоджено сторонами при укладенні договору, без застосування штрафних санкцій, згідно розрахунку заборгованості за кредитним договором, становить 43 530,52 грн. та підлягає стягненню з відповідача.
Стаття 611 ЦК України містить перелік правових наслідків, які можуть застосовуватись до порушника в сукупності або окремо, залежно від умов, передбачених договором або законом.
Відповідно до ч.2 ст.551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі.
Як убачається із п.5.3. Умов вищевказаного договору при порушенні позичальником строків платежів по будь-якому з грошових зобов'язань, передбачених договором більш, ніж на 30 днів, позичальник зобов'язаний сплатити банку штраф у розмірі 500 грн.+5% від суми заборгованості (а.с.5-8).
Отже і законом і договором передбачено можливість стягнення штрафів у розмірі 500 грн. і 5% від суми заборгованості і сторони передбачили саме таку відповідальність у договорі.
До вимог про стягнення неустойки ( штрафу, пені ) застосовується позовна давність в один рік ( ч. 2 ст.258 ЦК України).
Відповідно до ч.1 ст.259 ЦК України позовна давність встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі.
Відповідно до п.5.5 Умов Договору терміни позовної давності по вимогам про стягнення кредиту, відсотків за користування кредитом, винагороди, неустойки-пені, штрафів за даним Договором встановлюється сторонами тривалістю п'ять років.
Як убачається із договору сторони домовились про подовжений строк позовної давності по вимогах по кредиту, зокрема і щодо стягнення пені та штрафів, а тому колегія суддів задовольняє позовні вимоги про стягнення неустойки без застосування положень ч. 2 ст.258 ЦК України та стягує з відповідача неустойку у розмірі 38 847,97 грн.
Доводи апеляційної скарги щодо порушення судом першої інстанції норм матеріального права при зменшенні розміру пені у відповідності до ч.3 ст. 551 ЦК України є обґрунтованими.
Так, поняття неустойки надане в ч.1 ст. 549 ЦК України, відповідно до якої неустойкою (штрафом, пенею) - є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Згідно зі ст. 551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. При цьому, закон дозволяє сторонами домовитись про зміну розміру неустойки у бік її зменшення або збільшення, крім випадків, передбачених законом.
Частина 3 цієї ж статті надає суду право у випадку виникнення спору з приводу розміру штрафних санкцій (неустойки), оцінивши розмір заборгованості та розмір штрафних санкцій (неустойки), зменшити її розмір в тому випадку, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення, тобто зменшити розмір штрафних санкцій (неустойки) через неспівмірність з розміром основного зобов'язання.
Встановивши, що сума пені перевищує суму заборгованості за кредитом, що вказує на неспівмірність співвідношення пред'явлених до стягнення санкцій і наслідків порушення зобов'язання, суд першої інстанції зменшив розмір неустойки, яка підлягає стягненню до 7 800 грн.
Однак, судом першої інстанції не враховано роз'яснення, викладені у п. 27 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» №5 від 30 березня 2012 року, згідно яких положення частини третьої статті 551 ЦК України про зменшення розміру неустойки може бути застосовано судом лише за заявою відповідача. Як вбачається з матеріалів справи, відповідач ОСОБА_4 участі у судових засіданнях суду першої інстанції не приймав, заяв про застосування ч.3 ст. 551 ЦК України до суду не надавав, а тому суд не мав підстав для зменшення розміру штрафних санкцій (неустойки) через неспівмірність з розміром основного зобов'язання.
Таким чином, рішення суду підлягає скасуванню у зв'язку з неправильним застосуванням судом першої інстанції норм матеріального права та ухваленням нового рішення відповідно до вимог ч.1 п.4 ст. 309 ЦПК України.
Розмір суми заборгованості за кредитом, заборгованості по процентах за користування кредитом, неустойки за прострочення виконання зобов'язання, наданий позивачем (а.с. 3), відповідає нормам матеріального та процесуального права і сторонами не оскаржується.
За таких обставин, колегія суддів вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача 7 800,00 грн. заборгованості за кредитом; 31 237,71 грн. заборгованості по процентам за користування кредитом; 4 492,81 грн. заборгованості по комісії за користування кредитом; 34 448,99 грн. пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором; 500 грн. штрафу (фіксована частина), нарахованого згідно з п. 5.3 Умов та правил надання банківських послуг; 3 898,98 грн. штрафу (процентна складова), нарахованого згідно з п. 5.3 Умов та правил надання банківських послуг, а всього 82 378,49 грн., виходячи із наведених розрахунків.
Відповідно до ч.5 ст. 88 ЦПК України колегія суддів змінює розподіл судових витрат у разі зміни рішення суду першої інстанції.
Відповідно до ст. 88 ЦПК України з відповідача підлягають стягненню судові витрати на користь ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» пропорційно до задоволених позовних вимог: судовий збір за звернення до суду першої інстанції з позову у розмірі 823,78 грн. (а.с. 1) та судовий збір за подання апеляційної скарги у сумі 411,89 грн. (а.с. 35), а всього 1 235,67 грн.
Керуючись ст.ст. 303, 307, п.4 ч.1 ст. 309, 313, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів, -
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» - задовольнити.
Заочне рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 08 травня 2012 року скасувати та ухвалити нове рішення.
Позов Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с.Бородинського Кірєєвського району Тульської області, на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» заборгованість за кредитним договором № KRXRRX06940029 від 13 березня 2007 року станом на 23.12.2011 року у розмірі 82 378,49 грн. (вісімдесят дві тисячі триста сімдесят вісім гривень сорок дев'ять копійок) , із яких: 7 800,00 грн. - заборгованість за кредитом; 31 237,71 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 4 492,81 грн. - заборгованість по комісії за користування кредитом; 34 448,99 грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором; 500 грн. - штраф (фіксована частина), нарахований згідно з п. 5.3 Умов та правил надання банківських послуг; 3 898,98 грн. - штраф (процентна складова), нарахований згідно з п. 5.3 Умов та правил надання банківських послуг.
Стягнути з ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с.Бородинського Кірєєвського району Тульської області, на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» судовий збір у розмірі 1 235 (одна тисяча двісті тридцять п'ять) гривень 67 копійок.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржене до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.
Головуючий:
Судді:
