8.1.5
ПОСТАНОВА
Іменем України
04 грудня 2013 року Справа № 812/9364/13-а
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Дибова О.А., розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у м. Свердловську Головного управління Міндоходів у Луганській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу в розмірі 1300,88 грн., -
ВСТАНОВИВ:
11 листопада 2013 року до Луганського окружного адміністративного суду Державної податкової інспекції у м. Свердловську Головного управління Міндоходів у Луганській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу в розмірі 1300,88 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено наступне.
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа-підприємець підприємець Виконавчим комітетом Свердловської міської ради Луганської області 21.11.2011 року. Відповідача зареєстровано на податковому обліку в ДПІ в м. Свердловську. Станом на 04.11.2013 року за відповідачем рахується податковий борг з єдиного податку з фізичних осіб за період з 20.01.2013 року по 20.06.2013 року в сумі 1300,88 грн., що підтверджується обліковою карткою платника.
У зв'язку з чим позивач просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Ухвалою від 13 листопада 2013 року справу призначено до розгляду у порядку скороченого провадження.
Ухвала про відкриття скороченого провадження направлена відповідачу на адресу: АДРЕСА_1 та отримана особисто відповідачем, про що свідчить особистий підпис на поштовому повідомленні, повернутому до суду (а.с. 19).
У встановлений судом строк відповідачем не подано ані заперечень проти позову, ані заяви про визнання позовних вимог.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.69-72 КАС України, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Стаття 67 Конституції України передбачає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.
Відповідно до ст.6 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI податком є обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.
У відповідності із статтею 14 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI:
- грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності (підпункт 14.1.39 пункту 14.1);
- податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк) (підпункт 14.1.156 пункту 14.1);
- податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (підпункту 14.1.175 пункту 14.1).
Згідно із статтею 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний: вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів (підпункт 16.1.2 пункту 16.1 статті 16); подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів (підпункт 16.1.3 пункту 16.1 статті 16); сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи (підпункт 16.1.4 пункту 16.1 статті 16).
Відповідно до статті 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право визначати у визначених цим Кодексом випадках суми податкових та грошових зобов'язань платників податків (підпункт 20.1.27 пункту 20.1); застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом (підпункт 20.1.28 пункту 20.1); звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини (пункт 20.1.18 пункту 20.1).
Статтею 36 Податкового кодексу України передбачено, що податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором.
У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа-підприємець підприємець Виконавчим комітетом Свердловської міської ради Луганської області 24.11.2011 року (а.с.5). Відповідача зареєстровано на податковому обліку в ДПІ в м. Свердловську (а.с.7)
Розділом ХІV Податкового кодексу України врегульовані питання, пов'язані з обчисленням та сплатою єдиного податку.
Згідно до пунктів 291.3.та 291.4 статті 291 Податкового кодексу України юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.
Суб'єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на такі групи платників єдиного податку, зокрема, друга група - фізичні особи - підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв: не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб; обсяг доходу не перевищує 1000000 гривень.
Статтею 298 Податкового кодексу України передбачено, що для обрання або переходу на спрощену систему оподаткування суб'єкт господарювання подає до органу державної податкової служби заяву. До поданої заяви додається розрахунок доходу за попередній календарний рік, який визначається з дотриманням вимог, встановлених цим кодексом.
Статтею 293 Податкового кодексу України встановлено, що ставки єдиного податку встановлюються у відсотках (фіксовані ставки) до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (далі у цій главі - мінімальна заробітна плата), та у відсотках до доходу (відсоткові ставки). Фіксовані ставки єдиного податку встановлюються сільськими, селищними та міськими радами для фізичних осіб - підприємців, які здійснюють господарську діяльність, залежно від виду господарської діяльності, з розрахунку на календарний місяць, зокрема, для другої групи платників єдиного податку - у межах від 2 до 20 відсотків розміру мінімальної заробітної плати.
Пунктом 294.1. статті 294 Податкового кодексу України встановлено, що податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку першої та другої груп є календарний рік.
Для зареєстрованих в установленому порядку фізичних осіб - підприємців, які до закінчення місяця, в якому відбулася державна реєстрація, подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для першої або другої групи, перший податковий (звітний) період починається з першого числа місяця, наступного за місяцем, у якому виписано свідоцтво платника єдиного податку. (пункт 294.4. статті 294 Податкового кодексу України)
Платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця. (пункт 295.1 ст.295 Податкового кодексу України).
Відповідно до заяви відповідача про право застосування спрощеної системи оподаткування №37507 від 24.11.2011 відповідач відноситься до другої групи та здійснює господарську діяльність за кодом КВЕД 60.24.0 -діяльність автомобільного вантажного транспорту (а.с.8).
13 червня 2012 року Відповідачем подано до податкового органу розрахунок доходу від зайняття підприємницької діяльності за попередній календарний рік, що передує року переходу на спрощену систему оподаткування. (а.с.9)
24 лютого 2012 року рішенням шістнадцятої сесії шостого скликання Володарською селищною радою визначено та затверджено місцеві податки та збори. Відповідно до зазначеного рішення встановлено, що для другої групи платників єдиного внеску фіксована ставка єдиного податку встановлена в розмірі 20 відсотків розміру мінімальної заробітної плати. (а.с.10-11)
Виходячи зі ставки єдиного податку, з урахуванням розміру мінімальної заробітної плати, відповідачу податковим органом нараховано за період з 20.01.2013 по 20.06.2013 суму єдиного податку, який з урахуванням переплати у розмірі 990,00 грн. та нарахованої пені у розмірі 21,31 грн. становить 1300,88 грн., що підтверджується карткою особового рахунку відповідача як платника податків. (а.с.13-16) та розрахунком пені (а.с.17). В строки визначені пункт 295.1 ст.295 Податкового кодексу України в добровільному порядку сума нарахованого єдиного податку відповідачем не сплачена.
Відповідно до статті 59 Податкового кодексу України встановлено, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
На виконання зазначеної норми Податкового кодексу України Свердловською МДПІ було надіслано на адресу платника податків податкову вимогу №93 від 03 червня 2013 року (а.с.12)
Вимога №93 була направлено податковим органом на адресу платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення, та отримана особисто відповідачем (а.с.12).
Факту оскарження відповідачем вищезазначеної податкової вимоги судом на час розгляду справи не встановлено, а тому вона вважається узгодженою.
Даних про добровільну сплату відповідачем наявного податкового боргу або про відкликання податкової вимоги судом на час розгляду справи не має.
Оскільки податкова вимога №93 від 03 червня 2013 року, є чинною (доказів про відкликання податкової вимоги суду не надано), суд прийшов до висновку, що органом державної податкової служби при зверненні до адміністративного суду з позовом про стягнення податкового боргу дотримані вимоги норм податкового законодавства.
Станом на час розгляду справи, за відповідачем рахується заборгованість зі сплати єдиного податку в розмірі 1300,88 грн. за період з 20.01.2013 по 20.06.2013, що підтверджується матеріалами справи.
Враховуючи вищевикладене, судом встановлено, що позов Державної податкової інспекції у м. Свердловську Головного управління Міндоходів у Луганській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу в розмірі 1300,88 грн. є обґрунтованими та таким що підлягає задоволенню.
Відповідно до статті 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
На підставі викладеного, керуючись статтями 17, 18, 94, 128, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов Державної податкової інспекції у м. Свердловську Головного управління Міндоходів у Луганській області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу в розмірі 1300,88 грн. задовольнити повністю.
Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1 код НОМЕР_1) в дохід Державного бюджету на р/р 31513970700072 ВДК у м. Свердловську, код одержувача 37871265 УДКСУ у Луганській області, МФО 804013 суму податкового боргу з єдиного податку за період з 20.01.2013 року по 20.06.2013 року в розмірі 1300,88грн. (одна тисяча триста гривень 88 коп.)
Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.
Постанова за результатами скороченого провадження може бути оскаржена сторонами в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку також іншими особами у зв'язку з тим, що суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки.
Строк для подання апеляційної скарги стороною або іншою особою, яка брала участь у справі, обчислюється з моменту отримання копії постанови.
Апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
У разі оскарження в апеляційному порядку постанови, прийнятої у скороченому провадженні, ухвала суду апеляційної інстанції по такій справі є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя О.А. Дибова
