ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28.01.2014 р. Справа № 914/4709/13
За позовом: Приватного торговельно - посередницького малого підприємства фірми „Едельвейс", м.Рава - Руська Жовківського районуЛьвівської області
до відповідача: Управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради, м.Львів
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Комунальна 8-ма міська клінічна лікарня, м.Львів
про: визнання продовженим договору оренди,
Суддя Король М.Р.
Представники:
від позивача: Кулібаба Н.О.- представник (довіреність в матеріалах справи);
від відповідача: Івасюк Н.В. - представник (довіреність в матеріалах справи);
від третьої особи: не з'явився.
В судовому засіданні 23.01.2014 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Суть спору: Приватне торговельно - посередницьке мале підприємство фірма „Едельвейс" (м.Рава - Руська Жовківського району Львівської області) звернулось до господарського суду з позовною заявою до Управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради (м.Львів) про визнання продовженим договору оренди №Ш - 8422-12 від 29.08.2012 р.
Позовні вимоги обґрунтовуються відсутністю заперечень орендодавця щодо пролонгації договору протягом місяця після закінчення строку дії договору оренди №Ш-8422-12 від 23.08.2012 року нежитлових приміщень першого поверху загальною площею 18,5 м2, що знаходяться у м. Львові по вул. Навроцього, 23.
Ухвалою суду від 17.12.2013 р. прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до розгляду в судовому засіданні на 26.12.2013 р.
Розгляд справи відкладався з підстав, зазначених в ухвалі суду від 26.12.2013р.
Позивач участь повноважних представників в судові засідання забезпечив, позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві.
Представник позивача подав клопотання, яким підтверджує відсутність у провадженні господарського суду або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішує господарський спір, справи зі спору між сторонами цієї справи, про цей же предмет і з тих же підстав, надав копію виписки з ЄДРПОУ з відомостями про позивача (вх. №56174/13 від 26.12.2013 року), яка долучена до матеріалів справи.
Відповідач участь повноважного представника в судове засідання 26.12.2013 року забезпечив, позовні вимоги заперечив, через канцелярію суду подав клопотання (вх. №56173/13 від 26.12.2013 року), яким просить долучити до матеріалів справи копію виписки з ЄДРПОУ з відомостями про відповідача.
23.01.2014 року відповідач участь повноважного представника в судове засідання забезпечив, через канцелярію суду подав клопотання (вх. №2640/14 від 23.01.2014 року), яким просить долучити до матеріалів справи копію списку згрупованих поштових відправлень рекомендованих листів від 04.09.2013 року, який долучено до матеріалів справи.
Крім того, представник відповідача подав клопотання (вх. №2639/14 від 23.01.2014 року), в якому просить здійснювати технічне фіксування судового засідання.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, повно та об'єктивно дослідивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне.
29.08.2012 р. між Приватним торговельно - посередницьким малим підприємством фірмою „Едельвейс" (орендар) та Управлінням комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради (орендодавець) укладено договір оренди №Ш-8422-12 від 29.08.2012 року (далі по тексту - договір) нежитлових приміщень першого поверху загальною площею 18,5 м2, що знаходяться у м. Львові по вул. Навроцього,23.
Згідно із п. 1. договору, орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нерухоме майно, розташоване за адресою: м.Львів, вул. Навроцького, 23, загальною площею 18,5 м2, що знаходиться на балансі Комунальної 8-ої клінічної міської лікарні м.Львова (балансоутримувач).
Згідно із п. 2 договору, об'єкт оренди буде використовуватись орендарем для аптечного пункту.
Відповідно до п. 4.1. договору, термін його дії встановлений на один рік з 29 серпня 2012 року до 28 серпня 2013 року.
У відповідності до п. 13.1. договору, після закінчення строку дії договору його продовження буде здійснюватись у порядку, передбаченому ст.17 Закону України „Про оренду державного та комунального майна". У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору, він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором (п. 4.3 договору).
Оцінивши подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Правовідносини, що стосуються оренди комунального майна, до якого відноситься об'єкт оренди за договором оренди від 29.08.12 р., врегульовані Законом України „Про оренду державного та комунального майна", Цивільним кодексом України та Господарським кодексом України.
Відповідно до пункту 6 статті 283 Господарського кодексу України, до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно приписів ст. 2 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.
Положенням ч. 2 ст. 291 Господарського кодексу України передбачено, що договір оренди припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено. Аналогічну норму містить ч. 2 ст. 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна".
Статтею 17 вказаного Закону унормовано, що у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди упродовж одного місяця після закінчення терміну дії договору, він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором. Дана норма кореспондує з приписами статті 764 Цивільного кодексу України.
Судом встановлено, що листом від 03.09.2013 р. №2302 - вих - 2579 відповідач повідомив позивача про припинення договірних стосунків у зв'язку із закінченням терміну дії договору оренди №Ш-8422-12 від 29.08.2012 року. Крім того, у вказаному повідомленні орендодавець зазначив, що протягом 15 днів орендар зобов'язаний повернути балансоутримувачу орендоване приміщення у належному санітарно - технічному стані по акту приймання - передачі; провести до моменту припинення договору повний розрахунок по сплаті орендної плати. (Копія листа та докази його пошового направлення позивачу містяться в матеріалах справи).
За наведених обставин, суд вважає, що договір оренди від 29.08.2012 р. припинив свою дію 29.08.2013 р. у зв'язку із закінченням терміну дії, на який його було укладено.
Щодо обраного позивачем способу захисту, то законодавчі обмеження матеріально-правових способів захисту цивільного права чи інтересу підлягають застосуванню з дотриманням положень ст. ст. 55, 124 Конституції України та ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), відповідно до яких кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом.
Оскільки положення Конституції України та Конвенції мають вищу юридичну силу (ст. ст. 8, 9 Конституції України), а обмеження матеріального права суперечать цим положенням, порушення цивільного права чи цивільного інтересу підлягають судовому захисту і у спосіб, не передбачений законом, зокрема ст. 16 ЦК України, але який є ефективним засобом захисту, тобто таким, що відповідає змісту порушеного права, характеру його порушення та наслідкам, спричиненим цим порушенням (вказану правову позицію викладено і в постанові Верховного Суду України від 12.06.2013 року по справі №6-32цс13).
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процессу.
Згідно ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
З огляду на викладене, суд вважає позовні вимоги безпідставними, необгрунтованими, не доведеними належними доказами та такими, що не підлягають задоволенню.
Судовий збір покладається на позивача у відповідності до ст. 49 ГПК України.
З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 4, 33, 34, 35, 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд -
В И Р І Ш И В:
1. У задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Повне рішення складено 27.01.2014 р.
Суддя Король М.Р.
