Провадження № 2/742/1087/13
Єдиний унікальний № 742/3974/13-ц
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 вересня 2013 року Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області
в складі: головуючого-судді Зарічної Л.А.,
при секретарі : Тищенко О.М.,
представника позивача : ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Прилуках цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Територіальної громади с. Івківці в особі Івковецької сільської ради Прилуцького району Чернігівської області, про визнання права власності в порядку спадкування,-
В С Т А Н О В И В:
В АДРЕСА_2, що належав до смерті батьку позивачки - ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1. Позивачка після смерті батька прийняла спадщину, оскільки у визначений законодавством строку подала до нотаріальної контори відповідну заяви та отримала свідоцтво про право на спадщину на його частину. Але оскільки спірний будинок хоча і був у наявності, не був свого часу зареєстрований у Прилуцькому МБТІ, що не дозволило отримати свідоцтво про право на спадщину на нього у нотаріальному порядку та у зв'язку з чим і постало питання звернення до суду із заявою про визнання на нього права власності.
В судовому засіданні представник позивача підтвердив наведені вище обставини та пояснив, що дійсно вказаний будинок належав спадкодавцю на праві власності, однак про необхідність реєстрації його в органах МБТІ ніхто не повідомляв, а тому лише після смерті батька було вирішено оформити документи на дану будівлю. На даний час постало питання розпорядитися даним будинком, але позивачка не можуть цього зробити, оскільки на нього відсутні правовстановлюючі документи.
В судове засідання представник Територіальної громади не з'явився , однак подав письмову заяву, в якій визнав заявлені вимоги та просив розглянути справу в його відсутності.
Вислухавши пояснення, дослідивши матеріали справи суд приходить до висновку, що заявлені вимоги підлягають задоволенню.
Згідно копії свідоцтва про смерть (а.с.16) вбачається, що ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1.
Копія свідоцтва про право на спадщину за заповітом (а.с.14) передбачає, що таке видане 16 лютого 2004 року Прилуцькою районною державною нотаріальною конторою на підставі заповіту, посвідченого Дідовецькою сільською радою 21 січня 1999 року ОСОБА_2, яка є спадкоємицею майна ОСОБА_3. Спадкрве майно, на яке видане дане свідоцтво складається із квартири, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1.
В той же час, згідно листа Прилуцької райдержнотконтори ОСОБА_2 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на житловий будинок АДРЕСА_2 з підстав відсутності правовстановлюючих документів на даний будинок та рекомендовано звернутися до суду із відповідним позовом.
Згідно повідомлення Прилуцького МБТІ (а.с.8) вбачається, що право власності на нерухоме майно - будинокАДРЕСА_2, відповідно до даних обліку реєстрації документів про право власності на нерухоме майно в Прилуцькому МБТІ не зареєстровано.
Стаття 328 ЦК України визначає, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно,
якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок смерті.
Оскільки за час життя ОСОБА_3 склав заповіт, позивачка є спадкоємицею за заповітом, а тому її вимоги про визнання права власності на будинок, що належав до смерті її батьку підлягають до задоволення.
Крім того суд вважає за необхідне зазначити наступне:
Відповідно до п.4 ст.3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» права на нерухоме майно та їх обтяження , що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов: якщо реєстрація прав та їх обтяжень була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав та їх обтяжень діяло законодавство, що не передбачало обов'язкової реєстрації таких прав та їх обтяжень.
Відповідно до положень ст.ст.100,101 ЦК України, який діяв на час здійснення будівництва будинку , громадяни могли мати у власності житловий будинок , причому, глава 10 «Особиста власність» цього Кодексу не пов'язувала наявність такого права з його обов'язковою державною реєстрацією.
Крім того, до п.6 ч.2 Інструкції «Про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах, селищах міського типу УРСР» затвердженої Міністерством комунального господарства УРСР від 31 січня 1966 року за погодженням з Верховним Судом УРСР від 15 січня 1966 року передбачалося, що державній реєстрації підлягали тільки будинки та домоволодіння в межах міст і селищ, а інвентаризації домоволодіння в сільській місцевості не підлягали. В сільській місцевості оформлення будинків здійснювалося шляхом запису у по господарській книзі сільської ради після закінчення будівництва. Тобто, Інструкцією не встановлювався обов'язок щодо реєстрації будинків та домоволодінь, розташованих у селі.
Як було встановлено в судовому засіданні, ОСОБА_3 мав у власності житловий будинок, який знаходиться на земельній ділянці, відведеної саме для цієї мети, а оскільки фактичний власник будинку помер, позивачка, в порядку правонаступництва, що виникає із права успадкування , має право ставити питання про визнання права власності на даний будинок, оскільки , як було встановлено в судовому засіданні, хоча будинок і мається в наявності, однак відсутні на нього будь-які правовстановлюючі документи.
Беручи до уваги те, що вказаний будинок був збудований на земельній ділянці, якою правомірно користувався спадкодавець і її цільове призначення із будівництвом не змінилося та не були порушені права територіальної громади чи окремих громадян, інших спадкоємців, які б претендували на вказану частину будинок не має, суд вважає, що заявлені вимоги підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 392, 1216,1233 ЦК, ст.ст. 213-218 ЦПК України,-
В И Р І Ш И В:
Визнати за ОСОБА_2 право власності на будинок з господарсько-побутовими будівлями та спорудами, що знаходяться в АДРЕСА_2 , в порядку спадкування за заповітом після ОСОБА_3, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1.
Рішення суду може бути оскаржено шляхом подачі впродовж 10 днів з дня його проголошення апеляційної скарги до Апеляційного суду Чернігівської області через Прилуцький міськрайонний суд.
Суддя:
