Справа № 478/2265/13-ц Провадження № 6/478/44/2013 року. УХВАЛА
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
27.12.2014 року. Казанківський районний суд Миколаївської області в складі: головуючого - судді Біцюка А.В., за участю секретаря Ломаги Н.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Казанка подання державного виконавця відділу державної виконавчої служби Казанківського районного управління юстиції в Миколаївській області Владикіної О.В. про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_2, -
В С Т А Н О В И В:
Державний виконавець відділу державної виконавчої служби Казанківського районного управління юстиції в Миколаївській області Владикіна О.В. звернулася до суду з поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_2, який проживає за адресою: АДРЕСА_1, без вилучення паспортного документу - до виконання зобов'язань, свої вимоги мотивує тим, що на примусовому виконанні у відділі ДВС Казанківського районного управління юстиції в Миколаївській області знаходиться виконавчий лист № 2-513 від 17 лютого 2003 року виданий Казанківським районним судом Миколаївської області про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3, аліментів на утримання сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходів), але не менше ніж 30% прожиткового для дитини відповідного віку, щомісячно, до досягнення дитиною повноліття.
В судове засідання державний виконавець не з'явився, просив розглядати подання у її відсутність.
Відповідно до ч.2 ст.371-1 ЦПК, подання про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України.
Дослідивши матеріали подання судом встановлені наступні факти та відповідні ним правовідносини.
Стаття 313 Цивільного кодексу України регламентує, що фізична особа має право на свободу пересування. Фізична особа, яка досягла шістнадцяти років, має право на вільний самостійний виїзд за межі України. Фізична особа може бути обмежена у здійсненні права на пересування лише у випадках, встановлених законом.
Порядок здійснення права громадян України на виїзд з України і в'їзд в Україну, порядок оформлення документів для зарубіжних поїздок, випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України, порядок вирішення спорів у цій сфері регулюється Законом від 21 січня 1994 р. №3857-XII "Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України" (далі - Закон).
Положеннями ст.6 цього Закону встановлено, що громадянинові України може бути тимчасово відмовлено у видачі паспорта, або громадянинові України, який має паспорт, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон, зокрема, у таких випадках:
- якщо діють неврегульовані аліментні, договірні чи інші невиконані зобов'язання -до виконання зобов'язань або розв'язання спору за погодженням сторін у передбачених законом випадках, або забезпечення зобов'язань заставою, якщо інше не передбачено міжнародним договором України (п.2);
- якщо він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням, - до виконання зобов'язань (п.5);
- якщо щодо нього подано цивільний позов до суду - до закінчення провадження у справі (п.8).
Відповідно до п.18 ч.3 ст.11 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи за межі України - до виконання зобов'язань за рішенням.
Ухилення від виконання зобов'язань, покладених на боржника рішенням - це будь-які свідомі діяння (дії або бездіяльність) боржника, спрямовані на невиконання відповідного обов'язку у виконавчому провадженні, коли виконати цей обов'язок у нього є всі реальні можливості (наприклад, наявність майна, грошових коштів тощо) і цьому не заважають будь-які незалежні від нього об'єктивні обставини (непереборної сили, події тощо).
Згідно з ст.377-1 ЦПК України питання про тимчасове обмеження боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи у праві виїзду за межі України при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби за поданням державного виконавця, погодженим з начальником відділу державної виконавчої служби.
Як вбачається з матеріалів подання, державний виконавець жодним чином не довів факту ухилення боржника від виконання зобов'язання, пославшись лише що вказаний факт підтверджується тим, що боржником не вчиняються дії, спрямовані на виконання рішення суду.
Згідно положень ч.1 ст.60 ЦПК, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Враховуючи, що державний виконавець не довів факту ухилення боржника від виконання зобов'язань, подання задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. 377-1 ЦПК України суд, -
У Х В А Л И В:
В задоволенні подання державного виконавця відділу державної виконавчої служби Казанківського районного управління юстиції в Миколаївській області Владикіної О.В. про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_2, відмовити.
Ухвалу може бути оскаржено в апеляційному порядку до судової палати у цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області через Казанківський районний суд Миколаївської області протягом п'яти днів з дня отримання її копії.
Суддя:
