КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 2а-7175/11 Головуючий у 1-й інстанції: Линник В.Я.
Суддя-доповідач: Парінов А.Б.
ПОСТАНОВА
Іменем України
"01" листопада 2012 р. м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого - судді Парінова А.Б.,
суддів: Грибан І.О., Губської О.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Ірпені Київської області на постанову Ірпінського міського суду Київської області від 07 вересня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в М. Ірпені Київської області про стягнення соціальних виплат,-
В С Т А Н О В И Л А :
Позивач звернувся до суду з позовом до управління Пенсійного фонду України в М. Ірпені Київської області, в якому просив здійснити перерахунок та виплату соціальних доплат, передбачених ст.ст. 39, 50, 54 Закону України ««Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»та ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Постановою Ірпінського міського суду Київської області від 07 вересня 2011 року позов задоволено в частині вимог, передбачених ст. ст. 39, 50, 54 Закону України ««Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову суду першої інстанції та постановити нову, якою в задоволенні позову відмовити.
Відповідно до ч. 8 ст. 1832 КАС України апеляційна скарга розглядається в порядку письмового провадження.
Перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що позивач має право на соціальні пільги (доплати) в розмірі, встановленому ст.ст. 39, 50, 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Колегія суддів погоджується із зазначеним висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Судом встановлено, що позивач має статус потерпілого від наслідків Чорнобильської катастрофи 1-ї категорії, проживає на території зони посиленого радіологічного контролю, є інвалідом 2-ї групи внаслідок захворювання, пов'язаного з Чорнобильською катастрофою та відповідно до ст. ст. 50, 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»має право на додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до 1-ї категорії, в розмірі 75% мінімальної пенсії за віком та державної пенсії особам, віднесеним до категорії 1 по 2-гій групі інвалідності в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та згідно зі ст. 39 цього Закону має право на доплату до пенсії в розмірі однієї мінімальної заробітної плати.
Відповідач здійснював позивачу зазначені виплати відповідно до постанов Кабміну України у розмірі, меншому ніж той, що встановлений ст. ст. 39, 50, 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції вважає, що дії відповідача по нарахуванню та виплаті підвищення до пенсії в розмірі меншому ніж встановлено Законом є протиправними, а відтак апеляційна скарга не підлягає задоволенню, проте постанову суду першої інстанції слід змінити, оскільки судом при винесенні рішення не вирішено вимог позивача про зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплату доплати до пенсії, встановленої ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Розглядаючи вказані позовні вимоги, колегія суддів виходить з наступного.
Судом встановлено, що позивач є дитиною війни у розумінні ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»та відповідно до ст. 6 вказаного Закону має право на підвищення пенсії на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, розмір якої визначений ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Відповідач виплачував позивачу щомісячне підвищення до пенсії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян»№ 530 від 28 травня 2008 року у розмірі, меншому ніж той, що встановлений ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції вважає, що дії відповідача по нарахуванню та виплаті підвищення до пенсії в розмірі меншому ніж встановлено Законом є протиправними, а тому вимоги позивача в цій частині підлягають задоволенню.
Колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу, що пенсія є періодичним платежем, виплата якої, за загальним правилом, не обмежена у часі. Підвищення до пенсії, яке є додатковою виплатою особі, яка визнана такою, що має на нього право, нерозривно пов'язано з виплатою пенсії і також має не визначений у часі граничний термін виплати.
Отже, вирішуючи питання про зобов'язання нарахувати та виплатити відповідні періодичні платежі, у разі відсутності спору про право особи на отримання підвищення до пенсії або встановлення такого права в судовому порядку, не можна обмежувати орган, відповідальний за здійснення їх нарахування і виплати, певним часовим проміжком, якщо не відбулося змін у законодавстві.
Однак, 14 червня 2011 року Верховною Радою України прийнято Закон України №3491-VI «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік», який набрав чинності 19 червня 2011 року.
Пунктом 7 ч. 1 цього Закону Прикінцеві положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік»доповнено пунктом 4, яким установлено, що у 2011 році норми і положення ст. ст. 39, 50, 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік.
Вирішуючи питання яка з однопредметних законодавчих норм однакової юридичної сили, що не визнані неконституційними в установленому порядку, підлягає застосуванню для розв'язання спорів зазначеної категорії, перевагу слід надавати тій із них, що прийнята пізніше. У даному випадку пізніше прийняті норми Закону України від 14 червня 2011 року №3491-VI.
На виконання вимог зазначеного Закону, 06 липня 2011 року Кабміном України прийнято постанову №745 «Про встановлення деяких виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету», яка набрала чинності 23 липня 2011 року.
Таким чином, до набрання чинності зазначеною постановою Кабінету Міністрів України, тобто до 23 липня 2011 року, застосуванню підлягають положення ст. ст. 39, 50, 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», а починаючи з 23 липня 2011 року виплати, передбачені, зокрема, ст. ст. 39, 50, 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»повинні здійснюватися в порядку та розмірах, визначених постановою Кабміну «Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету»№745 від 06.07.2011 року.
Згідно з п.2 ч.1 ст. 198, п. 1 ч. 1, 201 КАС України, підставами для зміни постанови суду першої інстанції є вирішення не всіх вимог або питань.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 183-2, 198, 201, 205 та 206 КАС України, колегія суддів,-
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Ірпені Київської області залишити без задоволення.
Постанову Ірпінського міського суду Київської області від 07 вересня 2011 року змінити.
Доповнити резолютивну частину постанови абзацами наступного змісту.
Визнати бездіяльність управління Пенсійного фонду України в м. Ірпені Київської області щодо не нарахування ОСОБА_2 щомісячної соціальної державної допомоги у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком за період з 25.09.2010 року протиправною.
Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в м. Ірпені Київської області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_2 щомісячної державної соціальної допомоги, передбаченої ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, встановленої відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за період з 25.09.2010 року з урахуванням отриманих сум.
В іншій частині постанову Ірпінського міського суду Київської області від 07 вересня 2011 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, а якщо її було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення копій особам, які беруть участь у справі (ч. 5 статті 254 КАС України) та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Парінов А.Б.
Судді: Грибан І.О.
Губська О.А.
