ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
УХВАЛА
про повернення апеляційної скарги
"01" грудня 2014 р. Справа № 18/54
Колегія суддів у складі:
головуючий суддя Сіверін В.І., суддя Медуниця О.Є., суддя Терещенко О.І.
розглянувши апеляційну скаргу Державної виконавчої служби України (вх. 4077Х/1-38) на ухвалу господарського суду Харківської області від 06.11.2014 року
за позовом ПАТ "Укртрансгаз" , м.Київ
до ПАТ по газопостачанню та газифікації «Луганськгаз», м.Старобільськ
про стягнення коштів,
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Луганської області від 14 квітня 2009 року позов дочірньої компанії “Укртрансгаз” НАК “Нафтогаз України” було задоволено частково, стягнуто з відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації “Луганськгаз”, м. Луганськ, вул. Шевченка, 102, ідентифікаційний код 05451150, на користь дочірньої компанії “Укртрансгаз” НАК “Нафтогаз України”, м. Київ, Кловський узвіз, 9/1, ідентифікаційний код 30019801, заборгованість у сумі 17 867 602,42 грн. по оплаті вартості послуг за транспортування газу, втрати від інфляції у сумі 1 965 277,79 грн., три проценти річних у сумі 412 370,81 грн., витрати на державне мито у сумі 22 440 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 103,84 грн. (всього 20.267.794,86 грн.). Виконання цього рішення було розстрочено на 36 місяців (три роки) шляхом сплати щомісяця, починаючи з місяця наступного за тим, у якому дане рішення набере законної сили, грошових коштів в сумі 562 994,30 грн.
Відповідач звернувся до господарського суду Луганської області зі скаргою від 22.05.2014 № 01-02-65/2448 на дії державного виконавця ДВС України про визнання неправомірними рішення та скасування постанови та просив суд:
- визнати неправомірним висновок ДВС України, викладений у мотивувальній частині постанови про закінчення виконавчого провадження від 25.04.2014 ВП № 13653611, а саме абз. 2,3 ч. 2 абз. 3, 4;
- визнати неправомірним рішення ДВС України про виділення в окреме виконавче провадження постанови про стягнення з боржника виконавчого збору від 28.03.2014 ВП № 13653611 та скасувати пункт другий резолютивної частини постанови про закінчення виконавчого провадження від 25.04.2014 ВП № 13653611, у якому зазначено про виділення постанови про стягнення з боржника виконавчого збору від 28.03.2014 ВП № 13653611 в окреме виконавче провадження.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 06.11.2014 року по справі №18/54 скаргу відповідача задоволено частково. Визнано недійсною постанову про закінчення виконавчого провадження від 25.04.2014 року ВП №13653611. В решті вимог скарги відмовлено.
Державна виконавча служба України із вказаною ухвалою суду не погодилась, звернулась до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати вказану ухвалу.
Перевіривши матеріали поданої апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про її повернення, з огляду на наступне.
Відповідно до ч.1 статті 93 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга подається на ухвалу місцевого господарського суду – протягом п’яти днів з дня її оголошення місцевим господарським судом.
Згідно ч. 4 ст. 97 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо скаргу подано після закінчення строку, встановленого для її подання, без клопотання про поновлення цього строку.
Відповідне клопотання може бути викладено в апеляційній скарзі чи в окремому документі, і в останньому випадку її має бути подано одночасно з апеляційною скаргою (п.6 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №7 «Про деякі питання практики застосування розділу 12 Господарського процесуального кодексу України» від 17.05.2011 року).
Як свідчать матеріали справи, ухвала господарського суду винесена 06.11.2014 року.
Отже, п’ятиденний строк для подачі апеляційної скарги спливає 11.11.2014 року.
Апеляційну скаргу апелянт надіслав на адресу господарського суду Харківської області 21.11.2014 року, тобто з порушенням п’ятиденного строку встановленого для її подання, без клопотання про відновлення пропущеного строку.
Колегія суддів звертає увагу, що п’ятиденний строк на подачу апеляційної скарги на ухвалу місцевого господарського суду обчислюється з дня її оголошення місцевим господарським судом.
Таким чином, пояснення апелянта в тексті апеляційної скарги про те, що останнім днем строку на подачу апеляційної скарги є 22.11.2014 року, оскільки апелянт отримав поштою оскаржувану ухвалу 17.11.2014 року, є помилковим.
Враховуючи відсутність клопотання апелянта про відновлення пропущеного строку на подання апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для повернення апеляційної скарги заявнику.
Крім того, частиною третьою статті 94 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору.
Справляння судового збору в Україні регулюється Законом України "Про судовий збір", який набрав чинності з 01 листопада 2011 року.
Статтею 2 вказаного Закону встановлено, що платниками судового збору є громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду.
Перелік об’єктів справляння судового збору наведено у статті 3 Закону, а розмір ставок судового збору – у статті 4 Закону.
Відповідно до підпункту 14 пункту 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір за подання до господарського суду апеляційної скарги на ухвалу господарського суду встановлений 0,5 розміру мінімальної заробітної плати.
Відповідно до статті 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2014 рік" № 719-VII від 16.01.2014 року з 01 січня 2014 року розмір мінімальної заробітної плати складає 1218 грн.
Отже, сплаті підлягає судовий збір у розмірі 609 грн.
Однак, разом з апеляційною скаргою ДВС України було подано заяву про відстрочення сплати судового збору, з посиланням на те, що Державна виконавча служба України є бюджетною організацією, фінансується за рахунок коштів Державного бюджету України, розрахунково-касове обслуговування здійснюється Державною казначейською службою України, а тому, враховуючи стислі строки на подачу апеляційної скарги, просить суд відстрочити сплату судового збору до ухвалення рішення у справі.
Статтею 8 Закону України "Про судовий збір" передбачено право суду відстрочити сплату судового збору.
Відповідно до пункту 3.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21 лютого 2013 року № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VІ Господарського процесуального кодексу України", єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у статті 8 Закону, є врахування ним майнового стану сторін.
Клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.
При цьому, оскільки статтею 129 Конституції України, як одну із засад судочинства, визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, отже в тому числі й органів державної влади, то самі лише обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися підставою для звільнення від такої сплати.
ДВС України не доведено документально, у відповідності до вищезазначених норм, що його майновий стан перешкоджає сплаті ним судового збору у встановленому порядку і розмірі, тому колегія суддів вважає клопотання таким, що не підлягає задоволенню.
Перевіркою матеріалів апеляційної скарги встановлено, що до апеляційної скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі.
Враховуючи викладене, апеляційна скарга не може бути прийнята до розгляду і підлягає поверненню заявнику.
Керуючись пунктами 3, 4 частини 1 статті 97 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів,
УХВАЛИЛА:
Відмовити в задоволенні клопотання Державної виконавчої служби України про відстрочення сплати судового збору.
Повернути апеляційну скаргу Державній виконавчій службі України.
Додаток: заявнику - матеріали скарги на 18 арк. та поштовий конверт.
Головуючий суддя Сіверін В. І.
Суддя Медуниця О.Є.
Суддя Терещенко О.І.
