ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1ПОСТАНОВА
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Київ
23 червня 2014 року письмове проваження № 826/5565/14
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Арсірія Р.О. розглянувши адміністративну справу
за позовомОСОБА_1 До Третя особа Державного реєстратора юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців державної реєстраційної служби Головного управління юстиції у м.Києві Кононової Лесі Борисівни Автогаражний кооператив по експлуатації гаражів та зберігання транспортних засобів «РАДОСИНЬ»провизнання протиправними дії, зобов'язання вчинити дії
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом (з урахуванням уточнених позовних вимог від 19.05.2014) до державного реєстратора юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців державної реєстраційної служби Головного управління юстиції у м.Києві Кононової Лесі Борисівни (далі - відповідач) в якому просив :
- визнати незаконними дії державного реєстратора юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців державної реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві Кононової Лесі Борисівни, що виразилися в відмові у проведенні державної реєстрації, що оформлено повідомленням № 05-12-22-217 від 01.04.2014;
- зобов'язати державного реєстратора юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців державної реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві Кононову Лесю Борисівну провести дії «Внесення змін про юридичну особу, що не пов'язані зі змінами в установчих документах», на підставі Протоколу б/н загальних зборів Автогаражний кооператив по експлуатації гаражів та зберігання транспортних засобів «РАДОСИНЬ» від 05.11.2013.
Позов вмотивовано безпідставним залишенням відповідачем без розгляду документів, поданих ОСОБА_3 для проведення реєстрації внесення змін до відомостей про юридичну особу Автогаражний кооператив по експлуатації гаражів та зберігання транспортних засобів «РАДОСИНЬ».
Відповідач в судове засідання не прибула, письмових заперечень по суті позову не надала, хоча й була повідомлена про час і місце судового розгляду.
Автогаражний кооператив по експлуатації гаражів та зберігання транспортних засобів «РАДОСИНЬ» (далі - АГК «РАДОСИНЬ», третя особа)
Згідно з частиною 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Суд, встановивши відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, керуючись частиною 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, ухвалив розглядати справу у порядку письмового провадження.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Автогаражний кооператив по експлуатації гаражів та зберігання транспортних засобів «РАДОСИНЬ» зареєстрований Ватутінською районною державною адміністрацією м. Києва 05.06.1997.
Статут кооперативу прийнятий загальними зборами АГК «РАДОСИНЬ» протокол № 2 від 30.05.1997.
Нова редакція Статуту Автогаражного кооперативу по експлуатації гаражів та зберігання транспортних засобів «РАДОСИНЬ» затверджена зборами уповноважених протокол № 3 від 11.10.2007 року та зареєстрована 24.12.2007.
Згідно п. 1.3. статуту засновниками кооперативу є громадяни України, а саме: ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7
Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, 05.11.2013 загальними зборами членів Автогаражного кооперативу по експлуатації гаражів та зберіганню транспортних засобів «Радосинь» прийнято рішення про переобрання Голови кооперативу шляхом звільнення ОСОБА_7 від виконання обов'язків Голови кооперативу та обрання Головою кооперативу ОСОБА_1.
Відповідне рішення викладено у протоколі б/н загальних зборів членів Автогаражного кооперативу по експлуатації гаражів та зберіганню транспортних засобів «Радосинь» від 05.11.2013.
У зв'язку з прийняттям відповідного рішення, 21.03.2013 ОСОБА_7, як засновником кооперативу, надіслано поштовим відправленням з описом вкладення пакет документів державному реєстратору для внесення змін до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі, а саме: 1) реєстраційну картку форми 4, на якій міститься підпис ОСОБА_7 та печатка Автогаражного кооперативу по експлуатації гаражів та зберіганню транспортних засобів «Радосинь»; 2) нотаріально посвідчену копію протоколу б/н загальних зборів членів Автогаражного кооперативу по експлуатації гаражів та зберіганню транспортних засобів «РАДОСИНЬ» від 05.11.2013 3) оригінал наказу про призначення керівника № 6/11 від 06.11.2013.
01.04.2014 державним реєстратором Кононовою Л.Б. прийнято рішення про залишення документів без розгляду на підставі того, що документи подані особою, що не має на це повноважень. В рішенні реєстратор зазначив, що відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» залишення документів, які подавалися для проведення реєстраційної дії, без розгляду не перешкоджає повторному зверненню до державного реєстратора юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців у загальному порядку після усунення причин, що були підставою для залишення документів без розгляду.
Відносини, які виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб, а також фізичних осіб - підприємців, регулюються Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців» №755-IV від 15.05.2003 (далі Закон України № 755-V).
Частинами 1-5 ст. 8 Закону України №755-V передбачено вимоги до оформлення документів, які подаються державному реєстратору. Перелік вимог є чітким та вичерпним.
Відповідно до частини одинадцятої статті 29 Закону №755-IV державний реєстратор зобов'язаний залишити без розгляду документи, які подані для проведення державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи, якщо:
документи подані за неналежним місцем проведення державної реєстрації;
документи не відповідають вимогам, які встановлені частинами першою, другою, четвертою, п'ятою та сьомою статті 8, частиною п'ятою статті 10 цього Закону;
документи подані не у повному обсязі;
документи подано особою, яка не має на це повноважень;
до державного реєстратора надійшло рішення суду щодо заборони у проведенні реєстраційних дій.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 19 Закону України №755-V у разі, якщо зміна відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі, не пов'язана із змінами, що вносяться до установчих документів юридичної особи, або не підлягає державній реєстрації, особа, уповноважена діяти від імені юридичної особи (виконавчого органу), подає (надсилає поштовим відправленням з описом вкладення) державному реєстратору за місцезнаходженням реєстраційної справи юридичної особи заповнену реєстраційну картку про внесення змін до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі.
Якщо зміни до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі, пов'язані із зміною керівника або осіб, що обираються (призначаються) до органу управління юридичної особи, або осіб, які мають право вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі підписувати договори, крім документів, передбачених частиною першою цієї статті, особа, уповноважена діяти від імені юридичної особи (виконавчого органу), додатково подає примірник оригіналу (ксерокопію, нотаріально засвідчену копію) рішення уповноваженого органу управління юридичної особи про зміну зазначених осіб та/або примірник оригіналу (ксерокопію, нотаріально засвідчену копію) розпорядчого документа про їх призначення.
Державним реєстратором було залишено без розгляду документи, які були подані ОСОБА_7, без розгляду на підставі того, що вони подані особою, що не має на це повноважень.
Суд приходить до висновку, що ч.ч. 1-5 ст. 8 Закону України №755-V передбачено вимоги щодо оформлення документів для подання державному реєстратору для здійснення певних реєстраційних дій або внесення змін про юридичну особу, а не перелік документів, які необхідно подавати для здійснення певних реєстраційних дій.
Тобто для проведення реєстраційної дії «внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов'язані зі змінами в установчих документах» необхідно подати державному реєстратору наступні документи: 1) реєстраційну картку форми 4 на внесення змін до відомостей про юридичну особу, які містяться в державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців; 2) рішення уповноваженого органу управління юридичної особи про зміну зазначених осіб та/або примірник оригіналу (ксерокопію, нотаріально засвідчену копію) розпорядчого документа про їх призначення; 3) документ, що засвідчує повноваження уповноваженої особи.
Відповідно до ч. 4 Закону України №755-V державному реєстратору забороняється вимагати додаткові документи для внесення змін до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі, якщо вони не передбачені частинами першою - третьою цієї статті.
Відповідно до ст. 15 Закону України «Про кооперативи» від 10.07.2003 № 1087 (далі - Закон України № 1087) вищим органом управління кооперативу є загальні збори членів кооперативу.
Відповідно до ст. 16 Закону України № 1087 виконавчим органом кооперативу є правління, яке очолює Голова, повноваження якого визначаються статутом кооперативу. Виконавчий орган кооперативу, зокрема, представляє кооператив у відносинах з органами державної влади та органами місцевого самоврядування, міжнародними організаціями, юридичними та фізичними особами.
Таким чином, саме виконавчий орган (Голова кооперативу) юридичної особи наділений правом подання державному реєстратору документів на проведення державної реєстрації змін, а тому прийняття додаткового рішення з цього приводу, або видання додаткової довіреності на такі дії не є необхідним.
Щодо моменту вступу керівника на посаду, суд зазначає наступне.
Судом встановлено, що Голова Автогаражного кооперативу по експлуатації гаражів та зберіганню транспортних засобів «РАДОСИНЬ» обирається на загальних зборах.
Відповідно до ст. 24 Кодексу законів про працю України укладення трудового договору оформляється наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу про зарахування працівника на роботу.
Трудовий договір вважається укладеним і тоді, коли наказу чи розпорядження не було видано, але працівника фактично було допущено до роботи.
На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що правом подання документів державному реєстратору володіє або попередній керівник юридичної особи, у випадку, якщо новий не приступив до виконання обов'язків чи не був ще взагалі призначений на посаду, або новий керівник, який приступив до виконання обов'язків після прийняття відповідного рішення власниками.
Відтак суд приходить до висновку, що ОСОБА_7 мав право звернутися до відповідача, в разі коли новопризначений керівник не приступив до виконання своїх обов'язків, а у останнього не було підстав для залишення без розгляду документів на підставі того, що документи подано особою, яка не має на це повноважень.
В той же час як вбачається з матеріалів справи позов подано ОСОБА_1, а не ОСОБА_7. Крім цього, ні в позовній заяві, ні в судовому засіданні позивачем не зазначено, яким чином рішення відповідача порушує права та обов'язки саме ОСОБА_1 Зважаючи на те, що до державного реєстратора з аналогічними заявами звертався саме ОСОБА_1, як новий керівник Автогаражного кооперативу по експлуатації гаражів та зберіганню транспортних засобів «РАДОСИНЬ», суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог.
Відповідно до частини 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: 1) суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; 2) суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.
Згідно частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Згідно із частиною 1 статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Відповідно до статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.
Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, враховуючи всі наведені обставини, Окружний адміністративний суд міста Києва вважає позовні вимоги необґрунтованими, а позов таким, що не підлягає задоволенню.
Враховуючи вищезазначене, керуючись статтями 69, 70, 71, 128, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
П О С Т А Н О В И В:
У задоволенні позову відмовити.
Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Р.О. Арсірій
