16.04.2013 Справа № 2605/17853/12
унікальний № 2605/17853/12
провадження № 2/756/528/13
РІШЕННЯ
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
13 квітня 2013 року Оболонський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді Маринченко М.М.,
при секретарі Яковлєвому О.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа - Приватне акціонерне товариство «Українська екологічна страхова компанія» про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,
встановив:
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок ДТП, в розмірі 41391 грн. 16 коп.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що внаслідок ДТП, яка відбулася 25 червня 2011 року у м. Києві по просп. Григоренка, 40 на території парковки ТЦ «МЕТРО» з вини відповідача, пошкоджено автомобіль позивача Фольксваген Гольф д.н.з. НОМЕР_1, внаслідок чого заподіяно матеріальний збиток в розмірі 41391 грн. 16 коп.
В судовому засіданні позивач та її представник позов підтримали, пояснили що після ДТП, оскільки відповідач не надав даних щодо наявності у нього полісу обов'язкового страхування цивільної відповідальності, позивач зверталась до МТСБУ для відшкодування шкоди, проте їй було відмовлено, оскільки відповідачем було надано поліс страхування цивільно-правової відповідальності, чинний на час скоєння ДТП. Вказали, що на теперішній час автомобіль відремонтовано за власні кошти.
Відповідач та його представник проти позову заперечували. Вказали, що дійсно 25 червня 2011 року з вини відповідача сталася вказана ДТП, проте на час скоєння ДТП його цивільно-правову відповідальність було застраховано в ПрАТ «Українська екологічна страхова компанія», після ДТП він повідомив страхову компанію про ДТП, а також надав страховій компанії частину документів, необхідних для прийняття рішення про виплату потерпілому страхового відшкодування. Вказали, що розмір заподіяної шкоди знаходиться в межах встановленого полісом ліміту відшкодування, тому шкоду повинна відшкодовувати страхова компанія, а відповідач зобов'язаний лише сплатити позивачу франшизу.
Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, пояснень на надіслав, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Заслухавши пояснення позивача, відповідача, їх представників, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Постановою Дарницького районного суду м. Києва від 04 листопада 2011 року ОСОБА_2 визнано винним у скоєнні ДТП, що сталася 25 червня 2011 року у м. Києві по просп. Григоренка, 40, на території парковки ТЦ «МЕТРО», внаслідок якої належний позивачу автомобіль Фольксваген Гольф д.н.з. НОМЕР_1 отримав механічні пошкодження, та закрито провадження у справі відносно ОСОБА_2 у зв'язку із закінченням строку накладення адміністративного стягнення.
Відповідно до Звіту № 202, складеного 21 вересня 2011 року, матеріальний збиток, завданий власнику автомобіля Фольксваген Гольф, д.н.з. НОМЕР_1 в результаті його пошкодження в ДТП, становить 41391 грн. 16 коп., що дорівнює ринковій вартості автомобіля до ДТП. Крім того, згідно Звіту № 202/1, складеного 21 вересня 2011 року, вартість працездатних деталей автомобіля Фольксваген Гольф д.н.з. НОМЕР_1, після ДТП становить 5332 грн 47 коп.
Як вбачається з пояснень позивача та матеріалів справи, позивач зверталась до МТСБУ з заявою про відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок ДТП, проте листом № 4408/3-2-05 від 23 лютого 2012 року їй відмовлено у виплаті страхового відшкодування, оскільки особа, винна у ДТП - ОСОБА_2, надав договір цивільно-правової відповідальності (поліс № АА/0376160), укладений з ПрАТ «Українська екологічна страхова компанія». Оскільки ПрАТ «Українська екологічна страхова компанія» у встановленому законом порядку не визнано банкрутом та не ліквідовано, у МТСБУ відсутні підстави для здійснення виплати страхового відшкодування.
Разом з тим, як вбачається, з наданого суду оригіналу Полісу №АА/0376160 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, за яким застраховано цивільно-правову відповідальність ОСОБА_2, забезпечений транспортний засіб Альфа-Ромео 164, д.н.з. НОМЕР_2, вказаний поліс підписаний лише страхувальником. Зі сторони страховика вказаний поліс не містить підпису і чіткого відбитку мокрої печатки. Натомість містяться сліди чорнил синього кольору та нечіткий відтиск печатки, написи є нерозбірливими, з яких неможливо зрозуміти, ким підписано вказаний договір (поліс) та чиєю печаткою скріплено.
Крім того, згідно витягу з центральної бази даних МТСБУ, бланк полісу серії АА № 376160 обліковується як такий, що не використаний.
Також, згідно відповіді МТСБУ №7/2-5 від 20 лютого 2013 року, станом на 25 червня 2011 року в централізованій базі даних МТСБУ відсутні відомості щодо наявності укладеного договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АА/376160 відносно транспортного засобу д.н.з. НОМЕР_2.
Відповідно до ст.11 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» в редакції, чинній на час скоєння ДТП, (далі - Закон) страховик подає інформацію про укладені та достроково припинені договори обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності до централізованої бази даних у порядку, встановленому у положенні про централізовану базу даних щодо обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, яке затверджується Уповноваженим органом за поданням МТСБУ.
Відповідно до п.п.33.1.1-33.1.3 п.33.1 ст.33 Закону в редакції, чинній на час скоєння ДТП, учасники дорожньо-транспортної пригоди зобов'язані терміново повідомити про дорожньо-транспортну пригоду відповідні органи Міністерства внутрішніх справ України; вжити заходів для невідкладного, але не пізніше трьох робочих днів, повідомлення страховика, з яким було укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, або, у випадках, передбачених цим Законом, МТСБУ про настання дорожньо-транспортної пригоди. Якщо зазначені особи з поважних причин не мали змоги виконати зазначені дії, вони мають підтвердити це документально; проінформувати один одного про себе, своє місце проживання, назву та місцезнаходження страховика та надати відомості про відповідні страхові поліси.
Згідно п.16 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №4 від 01 березня 2013 року «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» питання про відшкодування шкоди самою особою, відповідальність якої застрахована, вирішується залежно від висловленої нею згоди на таке відшкодування та виконання чи невиконання нею передбаченого статтею 33 Закону обов'язку щодо письмового надання страховику, з яким укладено відповідний договір, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду встановленого зразка. У разі невиконання особою, відповідальність якої застрахована, обов'язку письмового надання страховику, з яким укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду встановленого МТСБУ зразка, шкода відшкодовується завдавачем шкоди.
Враховуючи відсутність необхідності письмового повідомлення страховика про ДТП відповідно до редакції Закону на час скоєння ДТП, суд зазначає, що відповідачем не надано суду доказів будь-якого повідомлення страховика про ДТП, що сталася.
Згідно ст.ст. 10, 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Статтею 1188 ЦК України визначено, що шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
За таких обставин, враховуючи відсутність доказів повідомлення можливого страховика про ДТП зі сторони винної особи, а також відсутність належних доказів укладення договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, суд вважає, що шкода, заподіяна позивачу, як власнику автомобіля Фольксваген Гольф д.н.з. НОМЕР_1, підлягає відшкодуванню особою, винною у вчиненні ДТП - ОСОБА_2
Згідно ч.2 ст.1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Статтею 30 Закону встановлено, що транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим та власник транспортного засобу згоден з визнанням його фізично знищеним. Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо передбачені згідно з експертизою, проведеною відповідно до законодавства, витрати на ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди. Якщо власник транспортного засобу не згоден з визнанням транспортного засобу фізично знищеним, йому відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди, а також витрати по евакуації транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди.
Відповідно до п.15 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №4 від 01 березня 2013 року якщо пошкоджений транспортний засіб не може бути відновлено або вартість його відновлювального ремонту з урахуванням зношеності та втрати товарної вартості перевищує його ринкову вартість на момент пошкодження, розмір шкоди визначається за ринковою вартістю транспортного засобу на момент пошкодження.
Порядок відшкодування шкоди, пов'язаної з фізичним знищенням транспортного засобу, регламентовано статтею 30 Закону, який згідно зі статтею 8 ЦК (аналогія закону) може застосовуватись не лише страховиком, а й іншими особами, які здійснюють діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, та відповідають за завдану шкоду. У разі якщо власник транспортного засобу не згоден із визнанням транспортного засобу фізично знищеним, йому відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди, а також витрати з евакуації транспортного засобу з місця цієї пригоди.
За таких обставин, враховуючи, що згідно Звітів від 21 вересня 2011 року №202 та 202/1 вартість ремонту перевищує ринкову вартість транспортного засобу до ДТП, а позивач відмовилась визнавати транспортний засіб фізично знищеним та відремонтувала його, внаслідок чого відсутня можливість передачі залишків пошкодженого транспортного засобу відповідачу, суд вважає, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню різниця між вартістю транспортного засобу до ДТП та вартістю працездатних деталей після ДТП, що становить 36058 грн. 69 коп. (41391 грн.16 коп. - 5332 грн. 47 коп.).
Також відповідно до ст. 88 ЦПК України на користь позивача з відповідача підлягає стягненню сплачений позивачем судовий збір в розмірі 360 грн. 59 коп. пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 1166, 1188, 1192 ЦК України, ст. 30 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст.ст. 10, 60, 88, 212-215 ЦПК України, суд
вирішив:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_3) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_4) 36058 (тридцять шість тисяч п'ятдесят вісім) грн. 69 коп. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди та сплачений судовий збір у розмірі 360 (триста шістдесят) грн. 59 коп.
Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано до Апеляційного суду м. Києва через Оболонський районний суд м. Києва протягом 10 днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя М.М.Маринченко
